Сторінка
1

“Веснівка” музика В.Матюка слова М.Шашкевича

Відомості про композитора

В.Г. Матюк народився в с. Тудорковичі, нині Львівська область 18.11.1852 року. Західноукраїнський композитор, теоретик, закінчив Львівську духовну семінарію (1879 р.) Музичну освіту одержав в Перемишлі і в Львові, брав уроки у композиторів і диригентів: Ф.Гуревича, І.П. Лаврівського та інш. Центральне місце в творчості Матюка займають вокальні твори. До числа кращих відносяться “Веснівка”, “З сльозою в оці відійду”, “Рідний краю” пісні на слова Г.Гейне. Великою популярністю користувалися його мелодрами і оперети, в тому числі “Капрал Тимко”. “Нещасна любов”, “Інвалід”, а також хори на патріотичні та ліричні теми. В.Г.Матюк є автором шкільного пісенника, що був виданий 1884 році, підручник з елементарної теорії музики (1892 р.)

В.Mатюк залишив чимало яскравих солоспівів, в яких проявився його талант.

Про те в цьому жанрі появилися симпатії композитора не тільки до народної пісні а й вплив пісенної творчості деяких західноєвропейських композиторів, зокрема Шуберта.

Серед романсів виділяються :"Ой плакав я в просонні", "Прощальна пісня" і особливо "Веснівка" 'Цвітка дрібная?

Важливе місце в діяльності Матюка, займає його видавнича і педагогічна діяльність. Він видав збірники "Підгіряни", "Заповіт". В. Матюк упорядкував також "Руський співанник" для народних шкіл у чотирьох частинах і видав першу частину разом з малим "Котехізмом музики " - посібником з теорії музики для шкіл. Основні риси композиції Матюка - оригінальна з народними інтонаціями мелодика, проста й невибаглива гармонія. Фортепіанна партія у творах має досить самостійний характер, іноді ілюстративний.

Не менш любимими і популярними буди численні гармонізації пісень та хорові твори Матюка. В них приваблювали виразна, національно-забарвлена мелодика, добре знання хору та його можливостей.

МУЗИЧВО-ВиражАЛЬНІ ЗАСОБИ

Хоровий спів "Веснівка" /Цвітка дрібная/ - це солоспів написаний б тональності мі – мінор - це основна тональність твору. Твір " Веснівка" збагачений гармонічне і мелодично.

Відхилення тісне пов’язані з текстом, що надає хорові більшої виразності. У творі темп змінний. Вступ починається повільно на піано і в шостому, сімнадцятому і вісімнадцятому тактах зустрічаються акценти.

Розмір постійний?

1. Фактура твору гомофонна.

2. Тональність – мі мінор.

3. Форма твору – епізодична.

4. В творі є такі ритмічні тривалості.

5. Гармонічний аналіз

Діапазон хору

Починають твір сопрано і альти, на четвертій долі вступають тенори, 4 тактні на 4 дано вступають баси.

В загальному, характеризуючи всі хорові партії, можна відзначити, що звуковедення плавне, в творі використовується ланцюгове дихання,

2. а/в сопрановій партії є стрибок на чисту кварту (ч.4.) в 12 такті.

3.б/в партії альтів є стрибок на чисту квінту (ч.5) в 12 такті.

На 4 долю вступають тенори.

Гармонічна структура твору

t | S64, VII7, t, Д | S6, VI, II43, Д |

t6, t, II7, t< t | Д, Д65, д, Д |

VII43, t6, 43, t, | Д65 → III, Д, III,|

III6, Д7→VII, III, t | S6, Д → S, S6 |

III6, VI, | III64 III(G) |

Д(е), Д, t, t2н | ДД VII65, II43 |

VI, t64, ДДVII7, | II65, VI64, II7, t6, t |

Д6, Д43, Д7, t | VI, Д65 →VI, III |

VII43, Д7 – S, II7 | К64 → Д7 |

VI, IV7, II65 | t64, t6, t, Д7, Д7 | t |

Динаміка

Вступ твору "Веснівка" починається на динаміці Р., але відразу у четвертому такті іде /крещендо/ і звучить до шостого такту, де іде на димінуендо.

12 такт починається на /форте/ і звучить аж до сімнадцятого такту. Вісімнадцятий такт звучить на Р /піано/ де є акценти: "Гар-на я люб-ко" .

Фраза закінчується на рр /піаністе/. З 7 по 10 такт му-ка, звучить на lеggіero (легко). Зустрічаються у творі ff (фортісімо) у 23 такті яке переходить на рр .

Закінчується твір на f (фортів)

Протягом твору змінюються динамічні відтінки, включаючи від р до рр, f, -ff .

Такса слід звернути увагу на фермату, яка зустрічається у останньому такті.

Дикція і орофепія

Дикція у цьому творі відповідає його характеру. Спочатку характер твору спокійний, а друга частина більш збуджена і звучить на форте. Твір виконується на українській мов.

Диригентсько-виконавський аналіз

Для диригента дуже важливо знайти вірний темп твору і художній образ, буде відкрито. Треба добитися від твору якісного звукоутворення, в даному випадку звукоутворення має бути плавним.

Оскільки твір написано в розмірі 6/8, то треба використовуватися шестидольною схемою з тактуванням на шість.

У творі зустрічаються такі технічні складності, як вступи, твір починається вступом партії сопрано і альтів, отже замахом служить шоста доля.

На четверту долю виступають тенори, отже замахом служить третя доля.

У творі користуємося і іншою схемою тактування: у цьому ж розмірі.

В кінці твору ставимо фермату звучання твору. Йому всі слова, як пишуться, так і висловлюються.

Темп твору

Твір написаний в темпі Analantino amabile. Цей темп залишається незмінним.