Сторінка
1

“Пісня про Олексу Довбуша” українська народна пісня в обробці Б.Крижанівського

Відомості про автора

Відомостей про композитора Б.Крижанівського немає. Слова і музика цієї пісні народні. Композитор твір обробив для мішаного хору. Тут оспівується український національний герой Олекса Довбуш. Ця пісня передавалася з покоління в покоління, із вуст в вуста, від батька до син. І так з часів ХVІІ ст. дійшла до наших днів. Вона набувала постійних змін і доповнень, але основа твору не змінювалася ніколи. Зміст пісні ідейно-патріотичний, в якому відображена туга за народним месником і захисником українського народу.

Хоровий жанр

Пісня написана для мішаного хору із супроводом.

Літературний текст

В пісні розповідається про легендарного героя нашого краю – Олексу Довбуша, про його загибель, про тугу за ним його любимої дівчини.

Тема твору

Показати в пісні, яка велика туга рідного народу за своїм національним героєм.

Музично виражальні засоби

Жанр твору – патріотична, лірична пісня.

Форма твору – куплетна.

Характеристика мелодії

Ця мелодія незалежно від числа голосів своєю інтонацією і хвилеподібним рухом викликає почуття смутку і жалю. Вона є одним із головних виражальних засобі, які допомагають композиторові глибше розкрити зміст твору.

Основою мед олії цього твору являється гуцульський лід.

Це мінорний лад з підвищеними ІV і VІ ступенями. Звуковисотна лінія мелодії має хвилеподібну будову.

Зустрічаються в мелодії і скачки на ч.4 ч.5 ч.8.

Це використав композитор для того, щоб показати патріотичний настрій мелодії.

В заспіві мелодія рухається в висхідному порядку.

Голоси співають Кононом.

(Вступ)

В приспіві мелодія рухається у нисхідному порядку.

Пісня починається з програму, який уже надає певної інтонації творові.

Спочатку вступають баси, (І такт) потім у 2-му такті підхоплюють альти. Так звучать перші дві фрази. Другі дві фрази співає цілий хорі і повторює їх два рази. Перші дві фрази звучать більш гостро патріотично піднесено. Тут використано інтонаційні ходи на ч.4. ч.5. ч.8 особливо в басах (пр. 1).

Перша фраза починається в тональності ре-мінор (d-mol) а друга в фа-мажорі (f-dur). Цим підкреслюється висхідний рух мелодії і являється яскравим виражальним засобом щодо розкриття змісту твору. Другі дві фрази звучать методичніше, наспівніше (сопрано, альт, тенор).

Немає широких інтонаційних ходів, лиш іноді в басах (пр.2). мелодія рухається в нисхідному напрямку спокійно, хвилеподібно. Звучить в тональності ре-мінор (d-mol). Друге речення в пісні звучить не як контраст до першого, а як доповнення, з послідовним розвитком думки.

Метроритмічні та ладові особливості

Ладо тональна тема викладена:

І – речення у ре-мінорі, ІІ речення у фа-мажорі. Наступні два речення в токань ості ре-мінор.

Отже, в хоровому творі Б.Крижанівського є досить багатий музичний матеріал. Все це взято в української народної творчості нашого краю. Багато є обробок цієї пісні, для мішаного хору, і інші. В обробці Б.Крижанівського повністю врахований і використаний пісенний мелос нашого краю. Він зумів точно передати зміст і характер твору, незважаючи на зміни мелодії і фактури. Використані ходи гуцульського ладу, його особливості і своєрідну окрасу.

Ритмічні особливості

Характерний ритмічний малюнок мелодії

Для цього твору характерні витримані тривалості, які являються особливістю цього жанру. Вони зустрічаються в кінці кожної фрази і в середині.

Темп Modefato (помірний, не швидкий)

В творі композитор використав такі паузи:

Характеристика факту

В даному хоровому творі використовується голо фонічний виклад. Але також зустрічається і підголосна поліфонія.

Взаємозв’язок фактури із змістом твору виражальними засобами. Фактура досить виразно допомагає розкрити зміст твору. При обробці цього твору Б.Крижанівський користувався музикою із народних джерел, з врахуванням територіальних особливостей музики, її мелосу, відтінків. Він зумів своєю фактурою повністю розкрити зміст твору, передати його настрій, любов і тугу за нашим національним героєм – Олексою Довбушем. Він зумів надати творові національного колориту і пафосу, а це означає, що він надавав особливого значення засобам музичної вихованості. Великого значення для розкриття змісту твору відіграє гармонія. Тут використані функції, взяті з народної музики гуцульського краю.

Місцями використовується варіаційна форма викладу, тобто тривалості (синкоповані і несикноповані), які характеризують музику цього краю.

Особливе значення в даній партитурі має текстурний розвиток. В партитурі завжди співпадає текстовий смуток і туга за національним героєм із текстурним хвилюванням.

Відповідно до змісту твору іде і динамічний розвиток. В творі є кульмінаційні моменти. На слова “Чи го порубали гострими мечами” хор звучить на “f”, рішучу, гостро, а на слова “Чи го поховали, ще й з свічками”, хор звучить на “р”, тихо, з жалем і смутком.

Якщо аналізувати загальну форму твору, яка відіграє важливу роль у розкриття ідейно-тематичного змісту, що її розвиток є цілком довільний. Розвиток музики тісно зв’язаний з текстовим розвитком.

Вокально-хоровий аналіз.

Тип і вид хору: мішаний чотирьохголосий хор з голосовими партіями: С,А,Т,Б.

Діапазони хорових партій і цілого хору

Дихання: по фразове

Звуковедення: Legato

Теситурні умови

Сопрано

Розглядаючи цю хорову партію можна сказати, що в неї зручна середня теситура. Партія повинна звучати легко, лірично, наспівно. В цілому партія зроблена зручно для досягнення ансамблю і строю, для виконання в ліричному характері пісні.