Сторінка
3
Зате терцію мінору слід інтонувати з пониженням, тобто “тупо”. В даному творі використаний гармонічний лад мінору, тому сьомий ступінь слід інтонувати особливо “гостро”.
Натомість натуральний низхідний від верхнього тетрахорду, слід інтонувати з розширенням донизу 1-6т.
В 13 такті варто звернути увагу на басову партію, де є пониження другого ступеня ладі – фрігійський хід.
Тут композитор використовує дуже характерне голосоведіння, де під співати низьку ноту фа 4 з наближенням до основного тону.
В цілому варто зазначити. Що голосоведіння в усіх партіях дуже логічне, мелодійне, тому запам’ятовуються партії легко.
Можна використовувати метод багатократного переспівування в тих місцях, це є негучні інтервальні стрибки. Наприклад партія баса з 2 по 4 такт.
Особливості співочого дихання
Дихання в творі використовується комбіновано, тобто ланцюгове і по-фразове.
В 5 такті зі слів “ .Ой ти чайко білокрила .” тут треба використати ланцюгове дихання для того, щоб не робити розривів між словами. Наприклад:
В 9 такті ланцюгове дихання не використовуємо. Тут використовуємо по-фразове дихання після складу “Киги .”.
Характеристика прийомів звуковедення
В творі зустрічається таке звуковедення, як legato I non legato.
non legato в творі використовується для образного відтворення окремих слів.
Приклад: legato
Приклад: non legato
Визначення складу хору необхідного для виконання даного твору
Твір “Чайка” не складний і тому його може співати як професійний так і добре підготовлений, досвідчений самодіяльний колектив. По складу – середній.
Диригентсько-виконавський аналіз.
При диригуванні цього твору диригент користується двома схемами: чотиридольною і тридольною.
![]() | ![]() | ||
В творі також зустрічається багато технічних складностей. Це такі, як заняття, вступ, тактування довгих тривалостей, фермати.
Твір починається розміром 4/4 затактом, потім вступають альти і тенори. При виконані довгих тривалостей правою рукою відтактовую чотиридольну і тридольну схеми, а лівою або правою рукою, в залежності від того, в якій партії треба витримати довгі ноти половинна або ціла.
Твір багатий вступами. Вступи є двоє видів – які починаються з неповної долі, тобто короткий затакт; і які починаються з повної долі. Короткі затакти готує та ж сама доля, на якій виконується даний затакт.
Наприклад:
Тут замахом служить 4 доля. Вона виконується стрімко, з швидким рухом вверх, і лише в кінці долі легким гальмуванням рухи і точкою удару ми фіксуємо початок короткого затакту.
![]() |
- легке гальмування руху
- замах.
Вступи які виконуються з повної долі.
Наприклад:
Тут готує вступ попередня доля, тобто четверта. Вона є на початку твору замахом для сопрано, альтів і тенорів.
Жести повинні бути плавні, неуричасті. Позиція рук – середня.
Як зазначалось вище, в творі багато виступів, диригент повинен провести також окремі важливі підголоски. Твір починаю диригувати двома руками, показуючи вступ сопрано, альтам і тенорам. Позиція рук низька. В другому такті на четверту долю показую вступ басом. Позиція рук змінюється з середньої на низьку.
В третьому такті показую зняття партії тенорів і басів. В 4-му такті диригую однією рікою, для того, щоб показати проходження мелодії сопрано, а другою рукою витримую партії альтів, В п’ятому такті показую вступ альтам і тенором, позиція рук низька.
В шостому такті показую вступ альтам і тенором, а на другу половину третьої долі показую вступ басом.
В сьомому такті показую вступ тенором і басом на другу долю. Після 7 такту розмір змінюється на
. В 8 такті проходить імітаційна поліфонія (Ки-ги, ки-ги).
В 9 такті розмір змінюється на
. В цьому такті також проходить імітаційний виклад між сопрано, альтами і басами. Позиція рук середня.
В 10 такті треба однією рукою витримувати довгі тривалості: сопрано, альтів і тенорів. В кінці такту слід показувати зняття тенором і басом. Позиція рукосердня.
В 11 такті треба витримувати тривалості в партії альтів і сопрано. А вступ треба показати тенором і басом.
В 14 такті вступають баси, тому їм треба чітко показати вступ.
В 15 такті треба показати вступ тенорам і басам на другу половину першої долі. Позиція рук – середня. Також в цьому такті потрібно витримати фермату. В 16 такті розмір змінюється з
на
. В цих тактах виклад гомофонний. Вступають всі партії на першу долю. Постава рук низька, яка зразу переходить в середню.
![]() |
В 18 такті показую зняття всім партіям. Постава рук на форте.
В 19 такті показую вступ альтам. Позиція рук низька.
В 20 такті показую вступ партії сопрано і басам. В партії сопрано проходить медолична лінія, а в партії басів проходить тема. На другу долю показую вступ тенором. Постава рук середня.
В такті тема переходить з басової партії в партію сопрано. На другу долю показую вступ тенорам і басам на слова (не ри-да-ла)
В 21 такті показую зняття тенором і басом. Позиція рук висока на форте.
В 22 такті на другу долю показую вступ тенорам і басом. Позиція рук висока.
В 23 такті розмір змінюється на
, знову зустрічається імітаційна поліфонія між партіями сопрано, альтами і басом. Показую вступ сопрано і тенором на другу долю.
Потім на першу половину другої долі вступають баси.
В 27 такті розмір змінюється на
. В цьому такті також проходить імітаційна поліфонія.
Інші реферати на тему «Музика»:
Переклад як жанрово-видова категорія художньої творчості в бандурному мистецтві
Діатонічні (тональні) секвенції. Побічні септакорди (секвенцакорди)
На хоровий твір К.Г. Стеценка «Прометей”
Леонтович Микола Дмитрович (1877—1921) композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог
Загальні відомості про твір «Дніпро реве» та його авторів




