Сторінка
2

Методи оцінки ризику: характеристика і приклади

Для характеристик ризику як міри невизначеності використовуються такі показники:

1) дисперсія

D(x) = M[x –M(x)];

2) середньоквадратичне відхилення

1)

коефіцієнт варіації

Наприклад, для інвестиційного проекту, закон розподілу якого пдано в таблиці, ці характеристики становлять:

1) середнє очікуване значення доходу

М(х) = 200 · 0,2 + 800 · 0,5 + 1000 · 0,3 = 740

2) дисперсія

D(x) = (200-740)2 · 0,2 + (800-740)2 ·0,5 + (1000-740)2 · 0,3 = 80400

3) середньоквадратичне відхилення

4) коефіцієнт варіації

найчастіше як міру ризику використовують середньоквадратичне відхилення. Чим більше його занчення, тим більший ризик. Розглянемо інвестиційні проекети А і В, закони розподілу NPV яких задано в таблиці:

Розрахунок середнього очікуваного значення NPV для двох проектів

Проект А		Проект В
Можливі значення NPV (ХА)	Відповідні ймовірності (РА)	Можливі значення NPV (ХВ)	Відповідні ймовірності (РВ)
100 500 700 1500	0.2 0.4 0.3 0.1 760	-7200 1000 3000 5000	0.2 0.3 0.3 0.2 760

М (ХА) = 100 · 0,2 + 500 · 0,4 + 700 · 0,3 + 1500 · 0,1 = 760

М (ХВ) = -7200 · 0,2 + 1000 · 0,3 + 300 · 0,3 + 5000 · 0,2 = 760

Тобто, очікуване значення NPV для обох проектів однакове. Втім, величини їх середньоквадратичного відхилення істотно різняться:

D (ХА) = (100-760)2 · 0,2 + (500-760)2 · 0,4 + (700-760)2 · 0,3 + (1500- 760)2 · ·0,1 = 170000

D (ХB) =(-7200 – 760)2 · 0,2 + (1000 –760)2 · 0,3 + (3000 – 760)2 · 0,3 + (5000 – 760)2 ·0,2 = 17790400

σ(хВ) значно більше σ(хВ), а отже, ризик проекту В вищий від ризику проекту А.

Якщо порівнюються два проекти з різними очікуваними значеннями NPV, то використовується коефіцієнт варації, який показує частку ризику на одиницю очікуваного значення NPV.

Основною ідеєю аналізу рівня власного ризику проекту є оцінка невизначеності очікуваних грошових потоків від даного проекту. Цей аналіз може бути проведений різними методами – від неформальної інтуїтивної оцінки проекту до складних розрахункових методів та використання статистичного аналізу й математичних моделей.

Практично всі розразункові значення грошових потоків, на яких заснований проектний аналіз, є очікуваними значеннями випадкових величин з певними законами розподілу. Ці розподіли можуть мати більшу чи меншу варіацію, що є відображенням більшої чи меншої невизначеності, тобто ступеня власного ризику проекту.

Характер розподілу ймовірностей грошових потоків та їх кореляції одного з одним зумовлює характер розподілу ймовірностей NPV проекту і, таким чином, рівень власного ризику даного проекту.

У випадках, коли ризик розрахувати неможливо, прийняття ризикових рішень відбувається за допомогою евристики, що являє собою сукупність логічних прийомів і методичних правил теоретичного дослідження і відшукання істини. Іншими словами, це способи рішення особливо складних задач. Ризик-менеджмент має свою систему евристичних правил і прийомів для ухвалення рішення в умовах ризику: - Не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал. - Завжди треба думати про наслідки ризику. - Позитивне рішення приймається лише при відсутності сумніву. - Не можна ризикувати великою кількістю заради малого. - При наявності сумніву приймаються негативні рішення. - Не можна думати, що завжди існує тільки одне рішення, можливо, що є й інші варіанти.

Перш ніж прийняти рішення про ризикове вкладення капіталу, фінансовий менеджер повинен визначити максимальний обсяг збитку по даному ризику; зіставити його з обсягом вкладеного капіталу; порівняти його з усіма власними фінансовими ресурсами і визначити, чи не приведе втрата цього капіталу до банкрутства інвестора. Обсяг збитку від вкладення капіталу може бути дорівнює обсягу даного капіталу, бути менше його чи більше.