Сторінка
1

Сутність і класифікація товарів виробничого призначення

Умовно товари поділяють на споживчі та виробничого призначення.

Товари виробничого призначення це результати діяльності людини у вигляді сировини, матеріалів, обладнання, деталей, споруд, послуг, які купують приватні особи чи організації для подальшої переробки чи використання в господарській діяльності, перепродажу чи здавання в оренду.

Існують різноманітні системи класифікації ТВП, які формуються за такими найпоширенішими критеріями:

• швидкістю перенесення вартості — амортизацією (рис. 6.1);

• роллю продукту у виробництві;

• вартістю;

• рівнем прийняття рішення про купівлю.

Кожну із груп ТВП можна охарактеризувати за різними пара-метрами, наприклад, за рівнем прийняття рішень про закупівлю, відносними витратами, тривалістю експлуатації та ін. (табл. 6.1).

Наприклад, залежно від ролі продукту у виробництві ТВП поділяють на три групи (рис. 6.2).

Сировина і матеріали беруть участь у процесі виробництва як предмети праці і поділяються на сировину та виробничі матеріали і напівфабрикати. У свою чергу, сировина поділяється на сільськогосподарську (зернові, бавовна, овочі й фрукти) і природну (пиломатеріали, сира нафта, залізна руда). Відомо, що сільськогосподарську сировину поставляють різні виробники, які мають зв'язки з посередниками, що збирають, сортують і транспортують сировину.

Сировина може бути такою, що потребує спеціальної організації маркетингових служб компанії; такою, що швидко псується; сезонною тощо. Разом з тим сировина, за деяким винятком, не потребує широкої реклами і активності у сфері просування товару на ринку.

Поставки природної сировини більш лімітовані, ніж сільськогосподарської. Вони більші за фізичним обсягом, мають нижчу вартість одиниці продукції, потребують спеціальних умов транспортування, доставки від виробника до споживача. Ринок індустріальних споживачів можуть обслуговувати як дрібні, так і великі постачальники. У зв'язку з тим, що робота споживачів істотно залежить від безперебійних поставок сировини, доцільніше укладати довгострокові договори і контракти. Ціна і рентабельність доставления — основні фактори, що впливають на вибір постачальників.

Виробничі матеріали і напівфабрикати поділяють на основні матеріали (залізо, пряжа, цемент) і комплектуючі вироби (двигуни, покришки). Основні матеріали піддають подальшій обробці (залізо використовують для виготовлення сталі, пряжу — для одягу). Для стандартизованих основних матеріалів важливими умовами купівлі є ціна й ефективність. Комплектуючі вироби входять до складу кінцевого продукту (двигун вмонтовують в електропобутовий прилад, покришки надягають на колеса автомобіля). Більшість виробничих матеріалів продають безпосереднім споживачам згідно із замовленнями. У цій групі товарів у маркетингу основну увагу приділяють цінам і рівню обслуговування, а реклама і асортимент мають порівняно менше значення.

Капіталомісткі товари у процесі виробництва використовують як засоби праці. Це будівлі (фабрики, заводи, контори), устаткування основне (верстати, генератори, ЕОМ) і допоміжне (інструменти, канцелярське приладдя).

Основне устаткування звичайно купують безпосередньо у виробників, причому цьому передують тривалі переговори. При цьому важливого значення набувають такі елементи маркетингу, як навчання торговельного та інженерного персоналу, післяпродажний сервіс. Допоміжне устаткування, хоч і не входить до складу кінцевої продукції, все ж є невіддільним компонентом виробничого процесу. Воно має коротший життєвий цикл, ніж основне устаткування, але триваліший, ніж допоміжне. Окремі види устаткування продають безпосередньо виробникам, але найчастіше вдаються до послуг посередників, оскільки споживачі географічно віддалені, їх дуже багато, а обсяг замовлень досить невеликий.

Якість, характеристики, ціна і рівень обслуговування — основні фактори успішного продажу устаткування.

Допоміжними є матеріали, які не використовують для виготовлення кінцевого продукту. Вони бувають двох видів: оперативні (папір для друкування, олівці) та для ремонту і підтримання устаткування в належному стані (фарби, цвяхи, щітки). Допоміжні матеріали схожі на товари повсякденного попиту, проте потребують для продажу і купівлі мінімальних маркетингових зусиль. Продаж здійснюється через посередників, оскільки багато покупців географічно розосереджені. Ціна і рівень обслуговування — важливі фактори успішного продажу, оскільки допоміжні матеріали практично всі стандартизовані, і дещо вищий попит на певний асортимент не має особливого значення.

Сервіс охоплює обслуговування з підтримання і ремонту засобів виробництва (миття вікон, ремонт комп'ютерів), а також з консультування у сфері права, управління та маркетингу. Звичайно сервіс здійснюють за контрактами невеликі фірми. Ремонт багато в чому залежить від устаткування. Консультації надаються у зв'язку з розв'язанням нових завдань бізнесу. Тому в цьому разі мають значення репутація і особистість людей, які пропонують і надають подібні послуги.

Залежно від рівня якості промислову продукцію поділяють на два класи і п'ять груп (рис. 6.3).

Класифікація промислової продукції необхідна для таких цілей:

• вибору номенклатури показників певної групи продукції;

• визначення сфери використання виробів;

• обгрунтування можливості вибору конкретного виробу або кількох виробів як базових зразків;

• розробки системи державних стандартів на номенклатуру показників якості продукції.

У сучасних умовах послуги відіграють першочергову роль у прийнятті рішень про закупівлю промислових товарів, випереджу-ючи навіть показники якості. Виготовлювачі завдяки послугам, які вони надають споживачам, займають сильну конкурентну позицію. Підвищення ролі критерію послуг у прийнятті рішень про закупівлю пов’язане з об’єктивними змінами у процесі виробництва. Так, через охоплення стандартизацією дедалі більшої кількості промислових товарів послуги, що надаються, стають вирішальним критерієм закупівлі.