Сторінка
9

Астральна символіка в поезії Б.-І. Антонича (децентралізовані образи світил)

Антонич молить Господа:

Моїм устам вимову дай для Тебе милу.

Моїм устам натхнення Божого дай силу.

Моїм устам дай гостру мову легкокрилу!

Після екстатичної поезо-молитви його душа стає спо­кійна та здорова, тому благає він Бога помилувати від "мовчання ночі", "тавра розпуки", "темногозору". Завер­шує поет своє благальне "Господи, помилуй!" просвітле­ним зверненням:

Очима далеч тну незнану, непрозору,

моя душа вже знов спокійна та здорова.

Моїм устам дай мову творчу, вільну, спілу!

Господи, помилуй

від безсили слова.

Не була опублікована за життя і книга "РотацГГ, в якій, за словами М. Ільницького, "знаходимо вже органіч­ний синтез двох начал — емоційного та раціонального, мовби перетин паралельних ліній" (Від "Молодої Музи" до "Празької школи".— Львів, 1995.—С. 176).

"Заряджений" європейською урбаністичною поезію і мистецтвом, передусім сюрреалістичною творчістю Де Кіріко та М. Андрієнка, Антонич творить фантасмагорич­ний образ міста в його реальному та міфічному синтезі, в калейдоскопічному завихренні конкретного і уявного, світлого і темного, щасливого і трагічного, духовного і утилітарного, прагматичного на його "обличчі".

Міфологія його міста складна, багатолика і сюрреа­лістично візуальна. У "Книзі Лева" постає "неземний цар-город — Чаргород над заливом", "солов'їне місто", в яко­му "тече дванадцять рік". У "Ротаціях" герої сходять з п'єдесталів", "і леви з прапорів рядами йдуть маєста-тично містом", "господар міста — лев, що спить під арсе­налом, підводиться поволі, йде в пустиню площ"; там, "мов кусні зір розбитих, сплять на цвинтарях машин завмерлі авта", а "капельмейстер кучерявих авт тримає в білих рукавичках кусень сонця" і сірим муравлиськом міста правує символічна, "мов синє срібло, полісменська пал­ка". Там владарюють неволя, "міщанський бог", розпус­та, "горлорізи", "касопорці", ті, хто "рахує зорі, душі і монети", і місяць — "білий птах натхнення злого", який, "звівши сині руки, немов пророк, проклинає місто"

За всі гріхи і всі провини,

за малість, зрадність і підлоту,

за злочини, що повне ними

кубло презирства і голоти

("Кінець світу").