Сторінка
3
У дитинстві кожна людина — поет. Але вчитель слушно зауважував, що було б наївним думати, ніби поетичне натхнення приходить як чудесний дар. Душу пробуджує почуття прекрасного. Якщо це почуття не виховувати, учень залишиться байдужим до краси природи і слова. Поетична творчість — найвищий ступінь мовної культури, яка виражає сутність людської культури. Педагог переконував, що поетична творчість доступна кожному і не є привілеєм особливо обдарованих, що вона — таке саме закономірне явище, як малювання, адже малюють усі, через це проходить кожна дитина. «Та поетична творчість стає звичайним явищем у духовному житті дітей лише тоді, коли вихователь відкриває перед дітьми красу навколишнього світу й красу слова. Як любов до музики не можна виховати без музики, так і любов до поетичної творчості не можна виховати без творчості».
Література
1) Лопухівська А.В. – Про виховання почуття відповідальності – 1989.
2) Чорнокозова В.М. – Бесіди на морально-етичні теми – 1996 р.
3) Українська та зарубіжна культура. – К., 2000.
Інші реферати на тему «Література світова»:
Неоклассицизм
Концепти-образи нещасливого кохання в сюжеті “Трістана та Ізольди”
Творчість Марини Цвєтаєвої
Порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона в романі Л. М. Толстого “Війна і Мир”
Ідейно-тематичний перегук поезії 20-х і 60-х років ХХ ст. як втілення генетичної спадкоємності ренесансних поколінь
