Сторінка
4

Естетична культура юриста

Особливий інтерес становить функція впливу на вихован­ня суб'єктів права. Для юриста важливим є те, що через ес­тетичний вплив і насолоду активізуються виховний вплив, інформація, пізнання, передавання досвіду, аналіз стану сві­ту тощо. Це дуже важливий момент у пізнанні. Адже саме мистецтво розширює наші уявлення про Всесвіт і своєю чер­гою облагороджує професію юриста[5].

Юридична діяльність передбачає обов'ямкові ритуали, обряди, церемонії. Важливо, щоб вони здійснювалися за за­конами естетики, формували відповідну ритуально-обрядову культуру, що певною мірою регулюється нормативно-правовими актами. Ця функція естетичної культури виховує по­чуття відповідальності юриста перед державою і народом, почуття внутрішнього імперативу службового обов'язку. Естетично-емоційне сприйняття ритуалу через сферу підсвідомого позитивно впливає на свідоме, формуючи високий рівень правосвідомості.

3. Висновок

Отже, естетична культура юриста – це почуттєвий вплив «діалогу мисте­цтва» і законів краси у правовій естетиці на формування професійної правосвідо­мості фахівця-юриста та його поведінку з метою пізнання та кваліфікованого вирі­шення ним правових ситуацій.

Естетична культура для юриста потрібна для того, щоб розвивати естетичну свідомість., яка впливає на формування професійної правосвідомості. Професійна правосвідомість як елемент естетичної куль­тури юриста випливає з естетичної свідомості. Остання, як правило, стає джерелом правосвідомості. Під естетичною свідомістю особи розуміють особливий духовний стан, який характеризує естетичне ставлення людини або суспільства до дійсності. Естетична свідомість становить певний ком­плекс почуттів, уявлень, поглядів, ідей і має такі складові елементи: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетичну теорію.

Естетична культура наповнює і систематизує юридичний досвід правника. Ця функція ніби доповнює есте­тичними почуттями професійні якості і у такий спосіб спри­яє розвиткові аналітичного мислення, здатності використо­вувати набутий почуттєво-емоційний потенціал з метою оп­тимального врегулювання правових відносин у суспільстві.

Сутність естетичної культури найповніше визначив Сократ: красивіше є те, що найкраще відповідає своєму призна­ченню.

Отже, естетична культура юриста повинна відповідати законам краси, гармонійності, згідно з якими відбуваються позитивні зміни у внутрішньому світі людини, в тому числі й правопорушника. Естетичне світосприймання, здатність засвоїти здобутки естетичної культури, взаємодія почуттєво­го і раціонального у діяльності юриста є чинниками ефектив­ного регулювання правовідносин в Україні.

4. Використані літературні джерела

1. Естетика. Підручник / За ред. М’якушева Г.І. – К., 2003.

2. Словник-довідник юриста / За ред. Суботіна В.І. – Харків, 2001.

3. Юридична деонтологія. Посібник. – К., 2002.

[1] Естетика. Підручник / За ред. М’якушева Г.І. – К., 2003. – С.96.

[2] Юридична деонтологія. Посібник. – К., 2002. – С.115.

[3] Словник-довідник юриста / За ред. Суботіна В.І. – Харків, 2001. – С.75.

[4] Естетика. Підручник / За ред. М’якушева Г.І. – К., 2003. – С. 101.

[5] Словник-довідник юриста / За ред. Суботіна В.І. – Харків, 2001. – С. 68.