Сторінка
2

Республіки Молдова

Територія сучасної Республіки Молдова з 1812 р. входила до складу Росії і називалася Бесарабією. У 1918 р. незалежне Румунське королівство її анексувало, але Радянський Союз ніколи не визнавав це захоплення й у 1924 створив автономну Молдавську республіку в складі Радянської України на східному березі Дністра. У серпні 1940 р. Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, що об'єднала Бесарабію і Молдавську АРСР, увійшла до складу Радянського Союзу. Під час Другої Світової Війни протягом декількох років територія республіки була частиною Румунії, але після війни вона знову стала частиною Радянського Союзу. У свою чергу, Радянський уряд перекроїв республіку, віддавши південні і північні частини Україні, а Наддністрянщину - теперішній Молдові.

У червні 1990 була прийнята Декларація про суверенітет республіки. У травні 1991 прийнята назва - Республіка Молдова. Після розпаду СРСР (грудень 1991) Республіка Молдова стала незалежною державою, і в тому ж році - членом СНД.

1991, 8 груд. Перші президентські вибори в Молдові. Обрання президентом М.Снєгура. 1992, 2 березеня. Прийняття Республіки Молдова в ООН. 1995, 14 липня. Приняття Молдови в Раду Європи. 1996, 1груд. Петро Лучинский обраний президентом Республіки Молдова. 2000, 5 липня. Введення в Республіці Молдова парламентської форми правління. 2001, 4 квітня. Володимир Воронін обраний президентом Республіки Молдова.

3. Демографічна характеристика

Молдова - одна з найбільш густо заселених країн Європи (129 чол. на 1 км2). Корінні жителі - молдовани - становлять понад 60 % населення. З інших національностей значний відсоток становлять українці, росіяни, гагаузи, болгари. Українці – 14%, росіяни – 13%. 99% - православні (Схід. Ортодоксальна церква). Гагаузи та болгари компактно проживають на півдні країни, українці - майже повсюдно, росіяни - здебільшого в містах. Молдавська мова входить до романської групи. Пересічна густота населення – 126 чол./км2.

Проголошення суверенітету, прийняття нових ознак державності, а особливо статусу молдавської мови як державної та перехід на латинський алфавіт зазнали опо­ру певної, насамперед російськомовної, частини населення. Поляризація політичних сил призвела до проголошення Придністровської автономної соціалістичної республіки в складі Рибницького, Тираспільського, Бендерського та Дубосарського районів на Лівобережжі Дністра. У 1992 році виник збройний конфлікт, наслідком якого були не тільки людські жертви і зруйновані будівлі, а й потужний міграційний потік біженців. Половина з них переселилась на Правобережжя Дністра, половина - в Україну. Тобто певним чином відбувся територіальний перерозподіл населення за етнічними ознаками.

Урбанізаційні процеси властиві Молдові як будь-якій країні Європи, але більшість населення - сільське (53 %), хоч за останні 20 років його кількість зменшилася на 11 %. Найбільшими містами є столиця Кишинеу та промислові центри Тираспіль, Бендери, Бєльци.

Річний приріст населення: 0,4 %.

4. Коротка характеристика політичного устрою Республіки Молдови.

Молдова - парламентська республіка. Її закони базуються на Конституції 1994 року, зміненої в липні 2000 року.

Законодавча влада представлена однопалатним Парламентом, що обирається на 4-річний термін і складається з 101 депутата. Голова діючого Парламенту - пані Євгенія Остапчук і Заступник голови Парламенту – пан Вадим Мішин - є представниками правлячої Партії Комуністів Республіки Молдова.

Виконавча галузь влади - уряд на чолі з прем'єр-міністром Василем Тарлевим. Вищим судовим органом Молдови є Вищий суд. Контроль виконання положень Конституції здійснює Конституційний суд.

Голова держави - президент, що обирається Парламентом на чотирирічний термін. Сьогодні Президентом Республіки Молдова є пан Воронін, що також представляє ПКРМ.

Республіка Молдова - унітарна держава , розділена на 40 районів. У 1994 році, відповідно до Конституції Наддністрянщини і Гагаузькій республіці в складі єдиної Молдови була надана автономія.

Зовнішня політика Молдови спрямована на встановлення співробітництва з іншими державами та інтеграцію в європейські і міжнародні структури. Дипломатично Молдова визнана більш ніж 110-ю країнами і є членами різних Європейських і Міжнародних організацій.

У 1991 Молдова стала членом СНД, а в 1992 - членом Організації Об'єднаних Націй і повноправним членом ОБСЄ. У 1994 році був підписаний договір про співробітництво між Європейським Союзом і Республікою Молдова, а в липні 1995 Молдова стала членом Європейської ради . З 1996 року Молдова є членом Центрально-Європейської Ініціативи, а з липня 2001 року Молдова - членом ВТО.

Персоналії:

Президент Республіки Молдова - ВОЛОДИМИР ВОРОНІН

Володимир Воронін народився 25 травня 1941 р. у пригороді міста Дубосарі - селі Коржова - на левому березі Дністра. У 1961 р. закінчив Кишинівський кооперативний технікум, у 1971 - Всесоюзний інститут харчової промисловості, у 1983 - Академію Суспільних Наук при ЦК КПРС, у 1991 - Академію МВС СРСР. За освітою інженер-економіст, політолог, юрист.

Трудову діяльність почав у 1961 р. як директора хлібопекарні. З 1966 по 1971 рік працював директором хлібозаводу в Дубосарах (Наддністрянщина), а потім займав різні посади в органах місцевої влади й у структурах КПРС.

З 1983 року працював інспектором, заступником завідувача відділом ЦК КПМ, завідувачем відділом Ради міністрів МССР, першим секретарем Бендерского (у Наддністрянщин) горкома КПРС.

У 1989-90 р. очолював міністерство внутрішніх справ Молдови, має звання генерал-майора поліції. У 1990-93 р. знаходився в резерві кадрів МВС Російської Федерації. У 1994р. став першим секретарем створеної Партії комуністів Молдови. У 1998 р. обраний депутатом парламенту Молдови, членом Бюро парламенту, лідером фракції Партії комуністів, що нараховувала 40 депутатів у попередньому парламенті.

Володимир Воронін балотувався на посаду президента на всенародних виборах у 1996 р., коли зайняв третє місце слідом за президентом Лучинські й екс-президентом Мирчей Снєгуром, одержавши біля десяти відсотків голосів.

Одружений, має сина і дочку, а також трьох онуків. Дочка працює лікарем, а син - бізнесмен, голова правління кишинівського "Фінкомбанка".

Голова Парламенту – пані Євгенія ОСТАПЧУК - ПКРМ

Народилася 19 жовтня 1947 року в селі Фынтыница Сорокского повіту.

Молдаванка. Закінчила Кишинівський Торговельний Технікум і Економічний Інститут ім.Плеханова в Москві за фахом - інженер-технолог.