Сторінка
3
П’ятибанна церква у формі наземного хреста, оточена звідусіль високими липами, була викінчена 1912 року й зберігається до наших днів. Збудували її майстри-гуцули з Яворова Косівського повіту”.
(М.Сербенюк “Саджавка на Прутом”. – Гуцульщина, 1985, №1).
Господарське життя у Саджавці напередодні Першої світової війни
“За старанням шкільного управителя Івана Зубаля відчиняється при школі позичкова каса Райфайзена, а заразом і молочарня зі ще дуже в тому часі примітивною машиною на “кроснах”. Столітрова бочка сметани оберталася на оськах, масло витачувалося на круглий стіл, обведений обручем, на якому від середини ходила на трибках викарбована тачалка, що гартувала й виробляла готове до вжитку масло. Молочарем працював досвідчений у цьому ділі Дмитро Тороус.
У громадськім будинку відкривається крамниця “Єдність” з різними товарами першої потреби – крамар Микола Бідащук. Все це організується на те, щоб поліпшити економічний стан села й рятувати селянство від визиску ворожих нам шинкарів”.
(М.Сербенюк “Саджавка на Прутом”. – Гуцульщина, 1985, №1).
Вони не повернулися з “Січового походу”
У 1918-1920 роках в боях за волю України загинули добровольці Української Галицької Армії із Саджавки:
Кузьмин Федір, син Ілька
Мочернюк Микола, син Федора
Кузьмин Яків, син Андрія
Христан Ілько, син Якова
Боднар Іван, син Миколи
Зубко Олекса
Півторак Михайло
Христан Григір
Ячній Василь
(За матеріалами шкільного історико-краєзнавчого музею с. Саджавка).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КРАЄЗНАВЧОГО ПОШУКУ
1. Що нового з’явилося в господарському житті Саджавки на початку 20 століття?
2. Доведіть, що початок 20 століття став періодом національного пробудження наших краян.
3. Розкажіть про події Першої світової війни на території нашого краю.
4. Який внесок жителів Саджавки у боротьбу ЗУНР за волю України?
5. Складіть хронологічну таблицю “Саджавка на зламі епох”.
ПА ПОЛЬСЬКОМУ ПРАВІ
Проте населення нашого краю не хотіло миритися із наступом на його права. Свідченням цього стало велике народне постання під проводом селянина Мухи, яке прокотилося в 1490-1492 рр. Покуттям. Воно почалося в Коломийському повіті, до якого в цей час входила й Саджавка. Загін повсталих нараховував до 10 тисяч чоловік. Однак польський король Казимир ІV Ягеллончик найняв для походу проти повстанців пруські війська. Повстання зазнало поразки, а Муха був схоплений і ув’язнений у тюрмі Кракова, де незабаром помер від катувань. Та це не зломило волелюбного духу наших предків.
ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ .
Перша писемна згадка про Саджавку
“У Перемишльському граді, 9 березня 1400 року, в день 40 мучеників. Король Владислав ІІ братам Стецькові та Івашкові Неговичам у Коломийському повіті біля річки Прут села Далятин, Ланчин, Саджавка, Анполе, Турка, Хватів ці, Ясінки і Чернево дарує дідичним правом”.
Оригінал цього документу, писаний українською мовою, не зберігся. Копія латинською мовою, наведена в грамоті Сигізмунда І Миколі Турецькому від 4 листопада 1516 р., внесена до книги № 29, с. 428-429 Коронної Метрики, що зберігається в Головному архіві давніх актів у Варшаві.
(З архівної довідки Центрального Державного історичного архіву України у Львові від 27.03.1991 р., № 134.-
Фонд музею історії Саджавки у Саджавській ЗОШ)
САДЖАВКА У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
З 1919 по 1939 рр., тобто у міжвоєнний період, наш край перебував під польською займанщиною. Згідно рішення Ради послів, одного з керівних органів Ліги Націй, від 1923 року Галичина увійшла до складу Польщі. Населення Саджавки сприймає нову польську владу спонтанним спротивом, бойкотуванням польської адміністрації, польської мови в школі та бранки до війська.
Протягом 1920-х років у селі спостерігається національно-культурне відродження. Відновлює свою діяльність товариство “Січ, оживає товариство “Просвіта”, яке очолив парох села о.Сидір Бобикевич. Згодом головою “Просвіти” стає Василь Андрушко.
У 1925 р. в Саджавці збудовано першу читальню “Просвіти” в долішному кінці села. У 1927 р. зведено другу читальню. Навколо читалень “Проссвіти” гуртується майже вся молодь, що прагнула збагатитись знаннями про свій народ.
Аматорські гуртки, створені при читальнях, давали театральні вистави не лише в Саджавці, але й у Делятині, Надвірній, Коломиї.
При читальнях “Просвіти” засновуються жіноче товариство “Союз Українок” (очолила Дарія Андрушко); гурток “Сільського Господаря” (перший голова Михайло Добощук); Спортове Товариство з ланками копаного м’яча, відбиванки й настільного тенісу; кооперативна крамниця “Прут”.
З ініціативи активіста “Просвіти” Василя Лащука у 1926 р. посеред села при головній дорозі була висипана стрілецька могила на честь героїв визвольних змагань 1918-1920 рр.
У 1937 р. в Саджавці виникає Товариство радикальної молоді ім М.Драгоманова “Каменярі”, головою якого обрано Онуфрія Томащука.
1938 року польська влада закриває в селі обидві читальні “Просвіти”.
Протягом 1930-их років широку діяльність розгорнули в Саджавці підпільні осередки Української Військової Організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН). Під їх проводом виростало покоління молодих, ідейних патріотів-націоналістів.
У ці ж роки в селі діяв осередок Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), який називався “Сельроб”. Його члени мали зв’язок із прокомуністичними організаціями Галичини, а також СРСР, часто застосовували грубу фізичну силу проти своїх опонентів.
Завантажити реферат