Сторінка
16

Франція

Державне страхування зовнішньоекономічних операцій здійснюється КОФАСЕ. В даний час Страхування служить не тільки захистом експортерів від можливих ризиків, але стало важливою умовою одержання банківського кредиту. Нині у Франції здійснюється страхування ризиків, пов'язаних з попереднім вивченням ринку, зміною курсів іноземних валют, організацією за кордоном ярмарків, виставок, складів, закордонних інвестицій; страхується непередбачене підвищення цін у період виготовлення експортної продукції.

На практиці КОФАСЕ, як приватна компанія, страхує за свій рахунок від комерційних ризиків короткострокові експортні кредити; як державна компанія (за рахунок уряду) гарантує комерційні ризики по всіх експортних кредитах і комерційні ризики по середньо- і довгострокових кредитах. Страхуються наступні угоди: продаж товарів; надання послуг (підготовка досліджень, технічна допомога, оренда устаткування, створення запасів за кордоном, участь у торговельних ярмарках, вивчення іноземних ринків, реклама); здійснення будівельних робіт за рубежем; інвестиції за кордоном; експортні кредити постачальникам, коротко-, середньо- і довгострокові кредити покупцеві, а також фінансові урядові кредити.

До ряду ризиків передбачених КОФАСЕ, відносяться :

1) комерційні - неплатоспроможність покупця, затримка платежів;

2) політичні - виникаючі в результаті війни, революції, повстань у країні боржника; мораторію, оголошеного владою цієї країни, або рішення французького уряду, що забороняє виробництво або експорт визначених товарів;

3) зв'язані зі стихійними лихами - ураганами, повенями, землетрусами, виверженнями вулканів у країні боржника;

4) валютні - унаслідок введення валютних обмежень або падіння курсу валюти, у якій укладена угода;

5) зв'язані з трансфертами, (тобто перекладом грошових засобів боржником) - через труднощі економічного і юридичного характера, що перешкоджають перекладові, або затримують його;

6) економічні - ризики росту цін (покриваються в тім ступені, у якій збільшення цін у Франції перевищує ріст світових цін) і ризики, що виникають у зв'язку з вивченням іноземних ринків (некомпенсируемые витрати внаслідок такого вивчення, реклами й участі в торговельних ярмарках). Ступінь покриття страхуемых ризиків різна і залежить від їхнього характеру. Так при комерційних ризиках (неплатоспроможність, затримки платежів) втрати відшкодовуються в розмірі від 80 до 85%, політичними і зв'язані зі стихійними лихами від 80 до 90%, валютні - 100%, економічні:

підвищення цін - 100%, вивчення іноземних ринків - 50-60%. Страхові операції, здійснювані від імені уряду, повинні бути в кожнім конкретному випадку схвалені комісією гарантій і зовнішньоторговельних кредитів, а у випадку середньо- і довгострокових угод по експортному кредитуванню - міністерством економіки, фінансів і бюджету на основі рекомендацій Комітету директорів.

В залежності від характера й обсягу угоди визначаються і страхові платежі, внесені на користь КОФАСЕ й у

середньому складові для приватних осіб і компаній по політичних ризиках 0,25% річних, а при сполученні їх з комерційними ризиками - 0,85%. Для державних установ і при гарантії урядів країн-імпортерів ставка платежів по обох видах ризиків дорівнює 0,5%, страхові внески при валютних ризиках під час падіння курсу валюти нижче 2,25% складають 0,36% річних з гарантируемой суми угоди, якщо вона укладена у валютах країн ЄС, і 0,648% - в інших грошових одиницях.

2.10. Регулювання трудових відносин

Законом від 13 листопаду 1982 р. підприємці зобов'язані щорічно вести переговори про перегляд договорів про

заробітну плату. Це стосується будь-яких підприємства, установи або фірми, що підпадають під дію приватного права, якщо на них працює як мінімум один член профспілки. Відповідно до циркуляра Міністерства праці предметом колективних договорів є угода "про заробітну плату брутто по кожній професійній категорії з включенням в неї премій, надбавок і натуральних виплат, якщо такі мають місце).

Відповідно до Постанови 1989 р. мінімум раз у п'ять років обов'язково продяться переговори про перегляд класифікаційних сіток. З 1984 відмовилися від автоматичної і загальної індексації заробітної плати слідом за ростом цін. Індексація договірних заробітних плат щодо будь-якого індексу цін або величини мінімально гарантованої заробітної плати законодавчо заборонена. Дане положення носить антиінфляційний характер і служить інструментом політики дезиндексації заробітної плати. У французькому трудовому законодавстві встановлена ієрархія джерел права в наступній послідовності:

- закони

- постанови (акти виконавчих органів влади )

- розширені колективні, міжгалузеві і галузеві договори

- місцеві колективні договори

- договору на рівні підприємства

- договору на рівні установи або цеху

- індивідуальні трудові контракти

Заборонено фіксувати рівень і умови винагороди, що були б менш сприятливі для трудящих, ніж ті, котрі були укладені або зафіксовані вищими джерелами права. Однак більш сприятливі положення можуть узгоджуватися за умови застосування імперативних правил, зазначених раніше.