Сторінка
1

Майно підприємства: загальні положення, характеристика майна за розміщенням, складом, джерелами утворення

Діяльність будь-якого підприємства повинна забезпечуватися засобами, що необхідні для задоволення його потреб. Сукупність засобів підприємства називають майном. Відповідно до Господарського Кодексу України (ГКУ) майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних засобів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними засобами виробничого та невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних засобів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що відповідно до законодавства відноситься до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші в національній та іноземній валюті, призначені для реалізації товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Цінні папери є особливим видом майна суб'єктів господарювання. Джерелами формування майна суб'єктів господарювання відповідно до Господарського Кодексу, можуть бути: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.

Для ефективного управління господарською діяльністю підприємства важливо знати, яким майном володіє підприємство, де воно використовується і за рахунок яких джерел створене.

2. Характеристика майна підприємства за розміщенням та складом

За розміщенням засоби підприємств поділяються на засоби виробничої сфери, сфери обігу та невиробничої сфери. Таке групування дозволяє визначити, де використовується майно, яким володіє господарюючий суб'єкт.

Процес виробництва не може здійснюватися без наявності засобів виробництва, які включають засоби праці та предмети праці. До засобів праці належать знаряддя праці - машини, обладнання, інструменти тощо, а також будівлі, споруди та інші засоби, що створюють умови необхідні для здійснення процесу виробництва, - які в процесі виробництва діють на предмети праці, перетворюючи їх у продукти праці. Предметами праці є сировина й основні матеріали, що утворюють матеріальну основу продукції; допоміжні матеріали, що приєднуються до основних матеріалів або використовуються засобами праці чи сприяють робочим процесам; напівфабрикати; паливо; запасні частини тощо. Продукти праці - це матеріальні цінності, отримані в результаті виробництва, тобто готова продукція.

Засоби у сфері обігу складаються з предметів обігу, коштів, коштів у розрахунках і засобів, що обслуговують обіг.

Засобами невиробничої сфери є засоби, що не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, а використовуються для житлового та культурно-побутового обслуговування працівників підприємства.

За функціональною роллю у процесі відтворення засоби підприємства поділяються на дві великі групи: 1) необоротні засоби; 2) оборотні засоби.

До складу необоротних матеріальних засобів включають: основні засоби, незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінансові інвестиції, обладнання до встановлення.

Основні засоби підприємства є сукупністю матеріальних цінностей, що тривалий час беруть участь у процесі виробництва, не змінюють своєї натуральної форми та переносять свою вартість на продукцію, що виготовляється підприємством, частинами у вигляді нарахованого зносу (амортизації). До них відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі та силові машини, обладнання, вимірювальні, регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, багаторічні насадження й інші матеріально-майнові цінності строком експлуатації більше одного року.

Щодо процесу виробництва основні засоби поділяють на дві групи: виробничі та невиробничі. До виробничих основних засобів відносяться такі, які прямо чи опосередковано беруть участь у процесі виробництва (наприклад, машини та обладнання, виробничий і господарський інвентар), або які створюють необхідні матеріальні умови для здійснення виробництва (наприклад, споруди, будівлі, передавальні пристрої).

До групи невиробничих відносять основні засоби житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення, охорони здоров'я, фізичної культури, освіти, культури, мистецтва та інших галузей

невиробничої сфери (будівлі клубів, будинки культури, гуртожитки, житлові будинки, меблі, обладнання і приладдя до нього тощо).

За майновою належністю основні засоби поділяються на власні та орендовані.

До власних основних засобів відносяться об'єкти основних засобів, придбані (створені) підприємством або прийняті ним безоплатно на умовах переходу права власності, тобто у повне володіння, використання та розпорядження.

Якщо об'єкт основних засобів взятий у тимчасове користування у іншого суб'єкта за договором оренди, він називається орендованим.

Незавершені капітальні вкладення - це вкладення коштів у незакінчені будівництвом об'єкти.

Довгостроковими фінансовими інвестиціями називають інвестиції (внески) у цінні папери інших підприємств (акції акціонерних товариств, процентні облігації державних і міських позик) на строк більше одного року.

До складу обладнання до встановлення включають обладнання, що потребує монтажу і призначене для встановлення на об'єктах, що будуються.

Невід'ємною умовою господарювання підприємства є наявність нематеріальних активів.

До нематеріальних активів відносяться придбані підприємством ліцензії, торгові марки і товарні знаки, права на користування земельними ділянками, використання природних ресурсів, а також програмні продукти для ЕОМ, нові технології і технічні рішення, що приносять вигоду в процесі виробничої діяльності, організаційні витрати, що виникають в період створення підприємства тощо.