Сторінка
2

Iсторичнi коренi фандрейзингу

Таким чином, колесо iсторiї крутиться, i сьогоднi ми повертаємось до благодiйництва i платних послуг. Кожна бiблiотека може зазирнути у свою iсторiю i знайти приклади меценатства, благодiйництва та iншої допомоги.

Сьогоднi рух благодiйництва в Українi вiдроджується. Прикладом є дiяльнiсть Галини Пiдопригори з Харкова, яка будує церкви, утримує дитячий притулок, допомагає бiблiотекам. Вона є вiце-президентом Лiги Українських Меценатів, яку засновано канадським бiзнесменом Петром Яциком. Вiн пiдтримує й українську культуру в Канадi. За його фiнансовою допомогою в Торонтському унiверситетi створено iнформацiйний центр.

Найбiльшої пiдтримки меценатiв i спонсорiв в Українi зараз отримує мистецтво. Бiльшiсть концертiв, вистав, конкурсiв проходять при сприяннi спонсорiв. На жаль, бiблiотеки як установи культури в залученнi спонсорiв i меценатiв значно вiдстають вiд закладiв мистецтва.

Перед бiблiотеками стоїть завдання вiдродити давнi українськi традицiї меценатства. Цьому сприяє i Закон України “Про благодiйництво та благодiйнi органiзацiї” та податкове законодавство, яке передбачає пiльги для тих, хто займається благодiйництвом i отримує допомогу.

Iсторiя зарубiжних бiблiотек теж багата на досвiд благодiйництва i меценатства, вивчення якого буде корисним для бiблiотек України.

Благодiйництво набуло найширшого розповсюдження у США. Цьому сприяли двi головнi причини: характер суспiльних вiдносин та органiзацiя економiки держави. Пiд суспiльними вiдносинами розумiються демократичнi принципи побудови держави, пiд економiчними - розвиток приватного пiдприємництва, вiльного ринку та приватної власностi. А однiєю з особливостей розвитку бiблiотек є система мiсцевого самоврядування бiблiотек, участь громадськостi в її управлiннi i визначеннi полiтики розвитку.

Демократiя побудована на тому, що люди розумiють вiдповiдальнiсть за пiдтримку соцiально важливих галузей, якi забезпечують загальний добробут. Iсторично так склалося, що законодавство Америки спрямоване на заохочення до благодiйництва, фiлантропiї.

Щороку в Америцi в середньому пожертви становлять майже 129 млрд. дол. Iндивiдуальнi внески - 105 млрд. дол., благодiйнi внески, заповiти - 8 млрд.дол., з корпорацiй - 6 млрд. дол., вiд рiзних фондiв - 10 млрд. дол. Таким чином, близько 81,3% вiд загальних пожертв припадає на допомогу вiд приватних осiб. У довгостроковiй програмi залучення коштiв Америка орiєнтується на iндивiдуальних спонсорiв, корпорацiї, благодiйнi фонди.

Аналiз розподiлу залучених коштiв свiдчить, що пожертви на освiту (бiблiотеки) посiдають друге мiсце: релiгiя - 59 млрд. дол. (45%), освiта (бiблiотеки) - 17 млрд. дол. (13%), соцiальне забезпечення - 11 млрд. дол. (9%), мистецтво, культура - 10 млрд. дол. (7%). Данi взято з доповiдi Джейн Ньюмен, директора Великих фондiв Океанографiчного iнституту штату Массачусетс на Мiжнародному семiнарi “Iнтелектуальна свобода та доступ до iнформацiї: досвiд зарубiжних країн. Залучення коштiв” (Київ, вересень 1996 р.).

Таким чином, Америка за довгi роки виробила цiлу систему збирання коштiв на рiзнi соцiальнi потреби, i через всю iсторiю її бiблiотек проходить мiсцева благодiйнiсть - пожертви у виглядi книг, коштiв на будiвництво примiщень для бiблiотек. В кiнцi ХIХ ст. у зв'язку з iндустрiалiзацiєю виникає невеликий прошарок багатих родин, якi пiдтримували i створювали бiблiотеки. Вони передали в дар великим i малим мiстам бiльше двох тисяч бiблiотек.

Щоб пожертвувати кошти на бiблiотеку, не обов'язково було бути дуже багатим: у порiвняннi з внесками в розвиток унiверситетiв, коледжiв, картинних галерей внесок в бiблiотеки був скромним. Тому такий вид благодiйництва часто приваблював середнiй клас, який за чисельнiстю бiльший. Це були здебiльшого представники iнтелiгенцiї, якi добре знали цiну книги. Деякi бiзнесмени, котрi в свiй час були передплатниками платних бiблiотек, хотiли зробити бiблiотеки бiльш доступними i жертвували на їх розвиток.

Американське суспiльство за довгi роки виробило менталiтет жертводавцiв, що асоцiюється з великими досягненнями мистецтва, культури. Тому кожен вважає за необхiдне допомагати. Для бiблiотек Америки промисловець Ендрю Карнегi є одним з найбiльших меценатiв. Вiн створив 1412 бiблiотек в рiзних мiстах. На бiльшостi бiблiотек є його меморiальнi дошки або бiблiотекам присвоєно його iм'я. Бiльшiсть меценатiв допомагали тiльки в тому випадку, якщо мiсцеве населення теж добровiльно внесе кошти на нову бiблiотеку. Тобто це спонукало iнших до благодiйництва. Так, Карнегi будував бiблiотеки тiльки там, де сума рiчного бiблiотечного податку з громадян складала 10% вiд вартостi будiвництва примiщення бiблiотеки. Здебiльшого благодiйнiсть не була безкорисною, тому що людина бажала або прославити себе, або привернути до себе увагу.

Велику роль у збираннi коштiв для бiблiотек вiдiграли жiночi клуби та церковнi органiзацiї, якi створювались наприкiнцi ХIХ cт. Жiнки створювали рiзнi бiблiотеки, збирали для них кошти, книги, працювали в них на громадських засадах. Ця традицiя збереглася i сьогоднi. Середнiй клас жiноцтва свiй вiльний час присвячує саме збиранню рiзної допомоги для суспiльно важливих питань. Серед жiнок-українок Америки iснує вислiв: “Нашi церкви, школи, бiблiотеки побудованi на варениках”. Тобто жiнки збирались, лiпили вареники, тiстечка та iнше, заробляли грошi на їх продажу i потiм вiддавали гроші на вирiшення соцiальних питань. Таким чином жiнки Чикаго збирали кошти на пересилку книжок до України. Участь жiнок у збираннi коштiв на бiблiотечнi потреби в Америцi повсякденне явище, що можливе для впровадження i в Українi.

Iндустрiалiзацiя США вимагала створення “комерцiйних” бiблiотек, тобто створених на кошти самих читачiв або працiвникiв окремих фiрм, якi пiзнiше передавалися до публiчних або iнших бiблiотек i утримувались на кошти платникiв податкiв. Цiкавою є взагалi система фiнансування бiблiотек США. Своїми коренями вона виходить з характеру американського мислення - полягайся на себе i не чекай подарункiв з небес. Тому i джерела утримання бiблiотек знаходяться в приватних пожертвуваннях: так фiнансувались не тiльки дiючi сьогоднi приватнi бiблiотеки, а й публiчнi. Тiльки пiзнiше почали дiяти федеральнi дотацiї, якi розглядались як додаткова пiдтримка (на реалiзацiю закону, програм). Бiблiотеки в Америцi розглядаються як неприбуткові органiзацiї, які повинні дотуватись з громадських джерел, тобто за рахунок пожертв. Рiзнi види бiблiотек отримують фiнансування на функцiонування та будiвництво вiд упорядникiв: населеного пункту, фiрми, унiверситету, приватних осiб, а додаткове - це подарунки приватних осiб.