Сторінка
2

Суть і функції грошей, грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ

Гроші виконують цю функцію реально.

Сфера використання грошей як засобу платежу і засобу обігу - більша частина економічного обороту країни.

Засіб платежу -гроші виступають як миттєвий посередник при товарообміні. Ін словами, гроші допомагають продавцю і покупцю вдоволбнити свої потреби в найбільш зручній формі.Цю функцію гроші виконують реально

Засіб платежу безпосередньо пов”язаний з товарооборотом. Як платіжний засіб гроші отримали змогу здійснювати самостійний рух незалежний від руху товарів.В цій функції рух грошей і рух товарів - прямопротилежні.Функція засобу платежу потребує сталості грошей і деформується при знеціненні грошової маси.

Сфера використання грошей як засобу платежу і засобу обігу - більша частина економічного обороту країни.

Функція засобу платежу повною мірою включає загрозу неплатежу. При широкомасштабності неплатежів ця функція провокує грошово-кредитну кризу.

Взаємопов”язаність функцій засобу обіга і засобу платежу виражається в постійному поглинанні грошима як засобу платежу сфери їх функції як засобу обігу.Це не має негативного впливу на економіку і надає більш широкі можливості для суб”єктів господарювання.( знімаються обмеження , які створюються при негайній оплаті товарів.) Функція засобу обігу- основа для виникнення кредитних відносин в економіці.

Засіб нагромадження -гроші виконують нагромадження вартості у всіх формах в процесі розширеного відтворення.Перша видома форма нагромаджтоварна. Другий етап_ естетичне накопичення - коштовності, антикваріатів. Сучасні форми - накопичення грошові знаки (д) нерозвинутих країн інвалюта), ЦП, золото і вироби з золота, вклади в банках і ін.

У Фішер: теорія міжчасового вибору пояснює, що кожен субєкт економіки постійно вирішує проблему розміщення своїх коштів за принцепом ліквідності. Людина віддає перевагу готівці у довгострокові фінансові вклади.

Світові гроші- поєднує функції засобу платежу , засобу обігу, засобу нагромадження на світових ринках.

2. Грошові реформи: поняття цілі та види грошових реформ.

Грошова реформа – проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених паперових грошей, випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту з метою зміцнення грошової системи. Вони являють собою повну або часткову перебудову грошової системи, яку проводить даржава з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обігу, відповідно до нових соціально-економічних умов.

Найважливішою метою грошової реформи є надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності й конвертованості. Оскільки “твердість” національної валюти має два тісно пов’язані між собою, але не тотожні аспекти: зовнішній – стабільність обміну національної валюти, і внутрішній – стабільність цін, тобто відсутність інфляції, то, вибираючи модель проведення грошової реформи, украй важливо чітко визначитись щодо напрямку “вектора твердості” національної валюти у просторі цих двох вимірів.

Грошові реформи необхідні у випадках:

- зміни державних устроїв;

- глибоких економічних криз фінансової системи;

- економічних потрясінь, коли гроші перестають виконувати свої функції;

- поглиблення дифіциту бюджету та інфляційних процесів;

- падіння ролі грошей, розрахунків, кредиту.

Чим би не була викликана необхідність проведення грошової реформи найголовнішою її метою завжди є стабілізація грошового обігу. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови. Без цього гроші і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: нагромадження золото-валютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, оздоровлення державних фінансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.

Кожна грошова реформа є індивідуальною за своїми характеристиками і специфічною за змістом. Реформи значно різняться за цілями, глибиною реформування грошових систем, методами стабілізації валют тощо.

Грошові реформи класифікують по-різному:

Грошові реформи Грошові реформи

у вузькому у широкому

розумінні розумінні

Грошові реформи у вузькому розумінні: грошові реформи формального типу, грошові реформи з деномінацією грошового обігу, грошові реформи конфіскаційного типу. Вони предбачають лише введення в обіг нової грошової одиниці (ці види грошових реформ розглянуто нижче).

Грошові реформи у широкому розумінні предбачають, окрім впровадження в обіг нової грошової одиниці, ще й структурну перебудову діючої системи грошово-валютних і кредитних відносин. Такі реформи були характерними при здійсненні в окремих країнах переходу від біметалізму до монометалізму і далі до паперово-грошового обігу. Проведення структурної грошової реформи у широкому розумінні цього поняття передбачає також перехід від грошей адміністративно-командної економіки до грошей ринкової економіки.

Грошові реформи у широкому розумінні в зв’язку з масштабністю і різноплановістю стуктурних змін та інституційних перетворень є тривалими у часовому вимірі. Вони проводяться, як правило, кілька років.

За цією ж ознакою (залежно від мети проведення та глибини перебудови державою наявної грошової системи) реформи можна класифікувати так:

1. Становлення нової грошової системи. Реформи такого змісту передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й функціональну структурну перебудову всієї системи грошово-валютних і кредитних відносин.

2. Часткова зміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії та характер забезпечення.

3.Проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою гальмування інфляції чи подолання її наслідків.

Нерідко грошова реформа має всі три ознаки, як наприклад, грошова реформа в Україні 2 –16 вересня 1996 року. Нова незалежна держава потребувала власної національної грошової системи, а глибока інфляція – проведення ефективних заходів загальної санації економіки і фінансів.