Сторінка
1

Характерні риси діяльності договірних фінансових посередників

Страхові компанії останніми роками працювали чи не найкраще серед небанківських фінансових установ. Однак, хоча у страховій справі й спостерігається пожвавлення, обсяг ринку страхування дуже малий. Так, загальні резерви усіх українських компаній наприкінці 2000 року становили 959 млн. грн. У державі застраховано тільки близько 10% ризиків, тоді як у більшості розвинутих країн цей показник сягає 90—95%. Частка українського страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг становить лише 0,05% при тому, що населення України становить 7% населення Європи .

Останні роки державна політика щодо розвитку вітчизняного страхового ринку супроводжувалась вдосконаленням нормативно-правового забезпечення цієї галузі, збільшенням кількості страхувальників (переважно за рахунок юридичних осіб), впровадженням нових видів страхування та підвищенням надійності страхових компаній, створення інституту страхових брокерів, що знайшло своє підтвердження в опрацюванні органами державної влади, зокрема, Міністерством фінансів, разом із учасниками страхового ринку України низки проектів нових нормативно-правових актів та внесенні змін до діючих. Вперше на більш тривалий строк Постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 року № 98 затверджено Програму розвитку страхового ринку України на період 2001 - 2004 років, у розробці якої приймали участь і учасники страхового ринку України.

Становлення й активний розвиток страхової галузі протягом останніх років сприяв збереженню і в 2001 році високих темпів розвитку ринку страхових послуг:

За 2000 р. загальна сума страхових внесків склала 2,136 млрд. гривень. У порівнянні з 1999 роком обсяги вказаного показника зросли на 972 млн. грн. (у 1,8 рази), а за 1 квартал цього року отримано 682 млн. грн. страхових внесків, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги вказаного показника зросли на 290 млн. грн. (у 1,74 рази).

Величина сформованих страхових резервів станом на 31.03.2001 року сягає 1002,8 млн. грн., що на 391,1 млн. грн. перевищує аналогічний показник на кінець 1 кварталу 2000 року (у 1,6 рази).

Найбільшим попитом користуються послуги з добровільного страхування майна (71% від загального обсягу страхових послуг). Страхування життя як надійне джерело довгострокових інвестиційних ресурсів, в Україні складає найменшу частку на ринку страхових послуг (0,4%), хоча в країнах із розвинутою економікою воно сягає 50-60%.

Незважаючи на номінальне зростання обсягів операцій на страховому ринку, галузь забезпечує перерозподіл лише 1,2 % ВВП (аналогічний показник для розвинутих країн - 8-12%). За експертними оцінками застрахованими є лише близько 10% ризиків, тоді як у більшості країн цей показник складає 90-95%. Частка вітчизняного страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг складає лише 0.06% - при тому, що в Україні проживає 7% населення Європи. Статутні фонди страхових компаній продовжують залишатись невеликими. В середньому по Україні сплачений статутний фонд страхової компанії складає близько 2,3 млн. грн., власний капітал близько 4,3 млн. грн. Більше двох третин страхових компаній мають статутний фонд менше ніж 500

тис. грн., і з 291 страховиків станом на 31.03.2001 року лише 50 (або 17%) мають сплачений статутний фонд еквівалентний 500 тис. євро .

Чинники, що стримують розвиток страхового ринку:

1. Чинники економічного характеру:

- низький попит на страхові послуги, зумовлений недосконалістю господарського механізму, низьким рівнем страхової культури;

- величезна заборгованість і накопичення обсягів неплатежів суб'єктів господарювання;

- збитковість значної кількості підприємств;

- хронічний дефіцит грошових коштів у більшості підприємств і громадян;

- значна частка тіньової економіки.

2. Чинники законодавчого характеру:

- не досконалість страхового законодавства, а іноді серйозні протиріччя, що особливо відчувається між Цивільним кодексом України та Законом "Про страхування" в Цивільному кодексі України не передбачено обов'язкове відшкодування збитків третім особам;

- гальмування на протязі трьох останніх років прийняття Закону "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про страхування"

- Законом України "Про страхування" встановлено обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Однак проведення цього виду страхування стримується відсутністю у відповідних законодавчих актах норм, які регулюють це питання (у той час коли в Україні внаслідок дорожньо-транспортних пригод щороку гине близько 5 тис. осіб, а ще 40 тис. отримує травми, лише незначна частка власників транспортних засобів (2,1 відсотка) залучена до обов'язкового страхування цивільної відповідальності);

- відсутність достатніх законодавче визначених механізмів стимулювання як юридичних, так і фізичних осіб до більш широкого використання можливостей страхового захисту своїх майнових інтересів;

- існуюче законодавство ще не налаштовано на широке використання інвестиційних можливостей страховиків;

- законодавством не визначено поняття "ризикової професії" та не встановлено відповідного порядку проведення обов'язкового страхування цієї категорії працівників;

- законодавче неврегульоване питання участі страховиків на конкурентних засадах по страхуванню іноземних громадян;

- не визначено форми типового договору страхування, порядок проведення і умови ліцензування, граничні розміри страхових тарифів або методику їх розрахунків та мінімальні розміри страхових сум таких видів страхування як:

а) обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і

багаторічних насаджень

б) обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки;

в) обов'язкове страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;