Сторінка
5
Шкідники люпину. До основних шкідників люпину належать багатоїдні види комах: ковалики: широкий, посівний, люцернова попелиця, описані вище бульбочкові довгоносики: люпиновий, смугастий, щетинистий,
Заходи захисту. Дотримання сівозмін з поверненням люпину на попереднє поле не раніше як через 5-6 років, просторова ізоляція (до 1 км) від інших бобових культур, внесення під основний обробіток ґрунту фосфорно-калійних добрив та мікроелементів згідно з ґрунтово-кліматичними умовами господарства. При масовій появі бульбочкових довгоносиків сходи люпину обробляють інсектицидами. На насінних посівах при заселенні понад 10% рослин попелицями та іншими фітофагами проводять крайове обприскування інсектицидами: БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,8 л/га); децис, 2,5%-й к.е. (0,2 л/га) тощо.
6. Шкідники ріпаку
Найпоширенішими шкідниками ріпаку є хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, ріпаковий клоп.
Хрестоцвіті блішки — Phillotreta Spp. Зимують жуки під рослинними рештками та у верхньому шарі ґрунту в полі, на узбіччях доріг, на галявинах, у лісосмугах. Вони з’являються на початку квітня-травня, а при появі сходів ріпаку переміщуються на ці культури. Більшість видів блішок відкладають яйця у ґрунт, личинки живляться дрібним корінням, не завдаючи суттєвої шкоди рослинам. Жуки нового покоління зявляються наприкінці липня — у серпні. Протягом року шкідник розвивається в одному поколінні.
Ріпаковий квіткоїд — Meligethes aeneus F. Зимують жуки під рослинними рештками та на поверхні ґрунту, навесні з’являються дуже рано, спочатку живляться на квітках різних ранніх рослин — мати-і-мачухи, кульбаби тощо, а потім переходять на квітки ріпаку. Самки відкладають яйця усередину бутонів.
Ріпаковий пильщик — Athalia colibri L. Зимує доросла личинка в коконі, який розміщений у ґрунті на глибині 7-15 см. Навесні заляльковується наприкінці травня — на початку червня зявляються дорослі комахи. Додаткове живлення шкідників відбувається молочайних, капустяних та інших рослинах.
Самки відкладають яйця по одному в надрізі на нижньому боці листків капустяних рослин. Протягом року комахи розвиваються в двох поколіннях, на півдні — в трьох.
Ріпаковий клоп — Earydema oleracea L. Зимують клопи під грудочками ґрунту, рослинними рештками, яйця відкладають відкрито на стебла чи листки. Через шість днів виплоджуються личинки, розвиток яких триває 25-46 днів.
Прихованохоботники: стебловий — Ceutorrhynchus quadridens Panz; капустяний насіннєвий — C. Assimilis Payk. Зимують жуки під рослинними рештками на узліссі, серед кущів, у полезахисних смугах. Самки стеблового прихованохоботника відкладають яйця в жилки листків, черешки або стебла, а насіннєвого — в стручки насінників. Протягом року шкідник розвивається в одному поколінні.
Заходи захисту. Організаційно-господарські з правильним розміщенням ріпаку та насиченням ним сівозміни, агротехнічні прийоми із своєчасним знищенням сходів падалиці, на яких розмножуються багатоїдні шкідники. При виявленні понад 5 екз./м2 хрестоцвітих блішок або 5-6 екз./м2 ріпакового квіткоїда і загрозі пошкодження інших фітофагів застосовують один із препаратів: децис, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га); сумі-альфа, 5%-й к.е. (0,3 л/га); фастак, 10%-й к.е. (0,15 л/га); циклон 10% к.е. (0,1-0,15) та ін.
7. Шкідники коноплі
Найпоширенішими шкідниками культури є коноплева блішка та коноплева плодожерка.
Коноплева блішка — Psylliodes attenuate. Koch. Зимують жуки в ґрунті на глибині до 15 см на коноплищах або поблизу них, у стеблах конопель, під рослинними рештками. З місць зимівлі жуки виходять наприкінці квітня — на початку травня до появи сходів конопель. Живляться спочатку на кропиві та на самосівах конопель, а пізніше — на посівах конопель. Через 2-3 тижні самки відкладають до 350 яєць у ґрунт на глибину до 8 см біля коренів конопель, якими потім живляться личинки. В серпні з’являються жуки нового покоління, які живляться на коноплях до вересня. Протягом року блішка розвивається в одному поколінні.
Коноплева плодожерка — Grapholitha delineana Wkz. Зимує гусінь четвертого та п’ятого віків у щільному коконі в ґрунті на глибині 5-10 см. При сумі ефективних температур 150-160С починається літ метеликів. Через 1-2 доби самки плодожерки відкладають по одному яйцю на листки, черешки, стебла. Протягом року спостерігається розвиток двох поколінь комах.
Заходи захисту. Дотримання сівозмін, розміщення посівів на відстані не менше 2 км від полів, де коноплі вирощували в попередньому році, знищення самосівів і післязбиральних решток. Після появи сходів, якщо чисельність жуків коноплевої блішки перевищує 5 екз./м2, проводять крайове обприскування посівів децисом, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га) або золоном, 35%-й к.е. (1,5-3 л/га). Під час масового виходу з яєць гусінь конопляної плодожерки посіви обробляють інсектицидами. На початку і в період масового відкладання яєць самками стеблового метелика випускають трихограму (100-150 тис/га).
8. Шкідники плодових культур
Основними шкідниками плодових культур є: яблунева плодожерка, яблунева листоблішка, яблунева міль-крихітка, листокрутки: розанова, брунькова, різнокольорова плодова; золотогуз, непарний шовкопряд, американський білий метелик тощо.
Яблунева плодожерка — Laspeyresia pomonella L. Самки шкідника відкладають яйця поодиноко на плоди і листки. Метелики вилітають через 2-3 тижні після залялькування і звичайно початок їх вильоту збігається з кінцем цвітіння яблуні. Зимує гусінь в коконах на штамбах і товстих гілках, у тріщинах та відщепах кори, на поверхні й у верхньому шарі ґрунту. На протязі року розвивається два, іноді — три покоління.
Яблунева листоблішка — Psylla mali Schmabg. Зимують яйця комахи, личинки виплоджуються у період розпускання бруньок у яблуні — в квітні. Після цвітіння дерев шкідники окрилюються і розлітаються. У серпні-вересні самки відкладають яйця на яблуні біля плодових бруньок, у розвилках гілочок, тріщинах кори тощо. Протягом року розвивається одне покоління листоблішки.
Яблунева міль-крихітка — Nepticula malella St. Зимує лялечка в коконі в поверхневому шарі ґрунту. Метелики вилітають наприкінці квітня — у травні у фазі висування бутонів у яблуні. Яйця міль відкладає ж при появі на деревах листків. Гусінь при виплоджуванні вгризається через хоріон яйця безпосередньо в листкову пластинку і вигризає у ній міни. Протягом року розвивається 34 покоління молі.
Листокрутка розанова — Archips rosana L. Цикл розвитку у різних видів листокруток неоднаковий. Вони розвиваються в одному-двох поколіннях за сезон і зимують на стадії яйця, гусениць першого-третього віків чи дорослої гусені, яка закінчила живлення.
Золотогуз — Euproctis chrysorrhoea L. Зимує гусінь другого-третього віків в міцно прикріплених на гілочках гніздах із 5-6 сплетених листків. Метелики вилітають у другій половині червня — липні, самки шкідника відкладають яйця.
Завантажити реферат