Сторінка
5
Шкідники люпину. До основних шкідників люпину належать багатоїдні види комах: ковалики: широкий, посівний, люцернова попелиця, описані вище бульбочкові довгоносики: люпиновий, смугастий, щетинистий,
Заходи захисту. Дотримання сівозмін з поверненням люпину на попереднє поле не раніше як через 5-6 років, просторова ізоляція (до 1 км) від інших бобових культур, внесення під основний обробіток ґрунту фосфорно-калійних добрив та мікроелементів згідно з ґрунтово-кліматичними умовами господарства. При масовій появі бульбочкових довгоносиків сходи люпину обробляють інсектицидами. На насінних посівах при заселенні понад 10% рослин попелицями та іншими фітофагами проводять крайове обприскування інсектицидами: БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,8 л/га); децис, 2,5%-й к.е. (0,2 л/га) тощо.
6. Шкідники ріпаку
Найпоширенішими шкідниками ріпаку є хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, ріпаковий клоп.
Хрестоцвіті блішки — Phillotreta Spp. Зимують жуки під рослинними рештками та у верхньому шарі ґрунту в полі, на узбіччях доріг, на галявинах, у лісосмугах. Вони з’являються на початку квітня-травня, а при появі сходів ріпаку переміщуються на ці культури. Більшість видів блішок відкладають яйця у ґрунт, личинки живляться дрібним корінням, не завдаючи суттєвої шкоди рослинам. Жуки нового покоління зявляються наприкінці липня — у серпні. Протягом року шкідник розвивається в одному поколінні.
Ріпаковий квіткоїд — Meligethes aeneus F. Зимують жуки під рослинними рештками та на поверхні ґрунту, навесні з’являються дуже рано, спочатку живляться на квітках різних ранніх рослин — мати-і-мачухи, кульбаби тощо, а потім переходять на квітки ріпаку. Самки відкладають яйця усередину бутонів.
Ріпаковий пильщик — Athalia colibri L. Зимує доросла личинка в коконі, який розміщений у ґрунті на глибині 7-15 см. Навесні заляльковується наприкінці травня — на початку червня зявляються дорослі комахи. Додаткове живлення шкідників відбувається молочайних, капустяних та інших рослинах.
Самки відкладають яйця по одному в надрізі на нижньому боці листків капустяних рослин. Протягом року комахи розвиваються в двох поколіннях, на півдні — в трьох.
Ріпаковий клоп — Earydema oleracea L. Зимують клопи під грудочками ґрунту, рослинними рештками, яйця відкладають відкрито на стебла чи листки. Через шість днів виплоджуються личинки, розвиток яких триває 25-46 днів.
Прихованохоботники: стебловий — Ceutorrhynchus quadridens Panz; капустяний насіннєвий — C. Assimilis Payk. Зимують жуки під рослинними рештками на узліссі, серед кущів, у полезахисних смугах. Самки стеблового прихованохоботника відкладають яйця в жилки листків, черешки або стебла, а насіннєвого — в стручки насінників. Протягом року шкідник розвивається в одному поколінні.
Заходи захисту. Організаційно-господарські з правильним розміщенням ріпаку та насиченням ним сівозміни, агротехнічні прийоми із своєчасним знищенням сходів падалиці, на яких розмножуються багатоїдні шкідники. При виявленні понад 5 екз./м2 хрестоцвітих блішок або 5-6 екз./м2 ріпакового квіткоїда і загрозі пошкодження інших фітофагів застосовують один із препаратів: децис, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га); сумі-альфа, 5%-й к.е. (0,3 л/га); фастак, 10%-й к.е. (0,15 л/га); циклон 10% к.е. (0,1-0,15) та ін.
7. Шкідники коноплі
Найпоширенішими шкідниками культури є коноплева блішка та коноплева плодожерка.
Коноплева блішка — Psylliodes attenuate. Koch. Зимують жуки в ґрунті на глибині до 15 см на коноплищах або поблизу них, у стеблах конопель, під рослинними рештками. З місць зимівлі жуки виходять наприкінці квітня — на початку травня до появи сходів конопель. Живляться спочатку на кропиві та на самосівах конопель, а пізніше — на посівах конопель. Через 2-3 тижні самки відкладають до 350 яєць у ґрунт на глибину до 8 см біля коренів конопель, якими потім живляться личинки. В серпні з’являються жуки нового покоління, які живляться на коноплях до вересня. Протягом року блішка розвивається в одному поколінні.
Коноплева плодожерка — Grapholitha delineana Wkz. Зимує гусінь четвертого та п’ятого віків у щільному коконі в ґрунті на глибині 5-10 см. При сумі ефективних температур 150-160С починається літ метеликів. Через 1-2 доби самки плодожерки відкладають по одному яйцю на листки, черешки, стебла. Протягом року спостерігається розвиток двох поколінь комах.
Заходи захисту. Дотримання сівозмін, розміщення посівів на відстані не менше 2 км від полів, де коноплі вирощували в попередньому році, знищення самосівів і післязбиральних решток. Після появи сходів, якщо чисельність жуків коноплевої блішки перевищує 5 екз./м2, проводять крайове обприскування посівів децисом, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га) або золоном, 35%-й к.е. (1,5-3 л/га). Під час масового виходу з яєць гусінь конопляної плодожерки посіви обробляють інсектицидами. На початку і в період масового відкладання яєць самками стеблового метелика випускають трихограму (100-150 тис/га).
8. Шкідники плодових культур
Основними шкідниками плодових культур є: яблунева плодожерка, яблунева листоблішка, яблунева міль-крихітка, листокрутки: розанова, брунькова, різнокольорова плодова; золотогуз, непарний шовкопряд, американський білий метелик тощо.
Яблунева плодожерка — Laspeyresia pomonella L. Самки шкідника відкладають яйця поодиноко на плоди і листки. Метелики вилітають через 2-3 тижні після залялькування і звичайно початок їх вильоту збігається з кінцем цвітіння яблуні. Зимує гусінь в коконах на штамбах і товстих гілках, у тріщинах та відщепах кори, на поверхні й у верхньому шарі ґрунту. На протязі року розвивається два, іноді — три покоління.
Яблунева листоблішка — Psylla mali Schmabg. Зимують яйця комахи, личинки виплоджуються у період розпускання бруньок у яблуні — в квітні. Після цвітіння дерев шкідники окрилюються і розлітаються. У серпні-вересні самки відкладають яйця на яблуні біля плодових бруньок, у розвилках гілочок, тріщинах кори тощо. Протягом року розвивається одне покоління листоблішки.
Яблунева міль-крихітка — Nepticula malella St. Зимує лялечка в коконі в поверхневому шарі ґрунту. Метелики вилітають наприкінці квітня — у травні у фазі висування бутонів у яблуні. Яйця міль відкладає ж при появі на деревах листків. Гусінь при виплоджуванні вгризається через хоріон яйця безпосередньо в листкову пластинку і вигризає у ній міни. Протягом року розвивається 34 покоління молі.
Листокрутка розанова — Archips rosana L. Цикл розвитку у різних видів листокруток неоднаковий. Вони розвиваються в одному-двох поколіннях за сезон і зимують на стадії яйця, гусениць першого-третього віків чи дорослої гусені, яка закінчила живлення.
Золотогуз — Euproctis chrysorrhoea L. Зимує гусінь другого-третього віків в міцно прикріплених на гілочках гніздах із 5-6 сплетених листків. Метелики вилітають у другій половині червня — липні, самки шкідника відкладають яйця.
Інші реферати на тему «Географія економічна»:
Використання агровиробничого потенціалу земель та забезпечення сталого розвитку агро екосистем
Продукти бджільництва
Управління агропромисловим виробництвом за ринкових умов
Природні фактори формування ресурсів та хімічного складу джерельних вод
Оцінка впливу поверхневого стоку на продукційно-деструкційні процеси у водотоках для цілей екологічної експертизи гідротехнічних об'єктів
