Сторінка
1

Добрива і біологічна якість сільськогосподарської продукції

Під якістю врожаю розуміють вміст основних органічних речовин у продукції, що зумовлюють мету та доцільність вирощування культури (наприклад, білка в зерні пшениці, цукру в коренеплодах цукрових буряків, крохмалю у бульбах картоплі). Комплексну оцінку одержаної продукції проводять на основі визначення показників біологічної, гігієнічної якості, а також технологічних властивостей, тобто за наявністю та дією показників хімічного й біологічного складу, що зумовлюють оптимальний обмін речовин і функціонування організму. До показників біологічної якості належать вміст нітратів, вітамінів, амінокислотний склад тощо.

На показники якості продукції рослинництва впливає ряд факторів:

1. ґрунтово-кліматичні умови вирощування культур;

2. сортові особливості;

3. строки сівби;

4. загальна культура землеробства;

5. використання засобів хімізації (з урахуванням оптимальних співвідношень між макро-, мікро- та ультрамікроелементами);

6. біологічні особливості культур.

Під технологічними властивостями розуміють комплекс біологічних, хімічних і фізичних показників, які визначають спрямованість та інтенсивність виробничих процесів при переробці сировини й якість готової продукції. Технологічні властивості визначають у процесі переробки сировини і від них залежить кількість одержаного готового продукту.

Гігієнічна якість продукції передбачає виявлення в продукції небажаних і шкідливих речовин, що можуть спричиняти розлади та захворювання організму людей і тварин.

Управління якістю продукції — комплексне завдання. Воно потребує детального аналізу рівня того чи іншого показника якості, вивчення причин, які впливають на його формування й усунення факторів негативної дії.

На якості продукції позначається вміст у рослині мінеральних елементів, основних органічних сполук (білки, вуглеводи, вітаміни, гормони, ферменти) та інші компоненти, що в свою чергу залежить від раціональності застосування добрив. Останні, впливаючи на ці процеси, також визначають цінність продукції тваринництва для харчування людини. Наприклад, зелена маса, в якій міститься недостатня кількість каротину, викликає нестачу вітаміну А в молоці корів, що призводить до неповноцінності продуктів харчування людини. Для оцінки біологічної якості рослинних продуктів за поживністю необхідно враховувати їхній вплив на обмін речовин у тварин через забезпечення енергетично цінними продуктами з достатнім вмістом протеїну, вітамінів, мінеральних речовин тощо. Крім того, на неї діють фактори, які порушують метаболізм живих організмів і погіршують їхнє здоров’я. Отже, добрива значною мірою впливають на склад рослин та здоров’я людей чи тварин, що їх споживають.

Наслідками, які шкідливо позначаються на здоров’ї живих організмів через застосування добрив, є:

1. Надлишок нітратів у рослинах внаслідок внесення підвищених доз азотних добрив (120 кг і більше азоту на 1 га). Їхній вміст у сухій речовині може зростати від 23 до 601 мг/кг і більше.

2. Порушення рівноваги мінеральних елементів у рослині, наприклад, високий вміст калію за низького магнію і натрію — одна із причин пасовищної титанії.

3. Нестача в рослині будь-якого мінерального елемента, що може викликати тяжкі захворювання. Так, нестача фосфору призводить до стерильності тварин, а надлишок заліза — до зменшення його кількості.

4. Низький вміст у рослинах вітамінів. Тварини, яким згодовують бідну на вітаміни зелену масу, хворіють на гіповітаміноз та інші захворювання.

На зв’язок між біологічною якістю продукції й здоров’ям живих організмів впливають також антиметаболіти, які є в рослинах (або у продуктах тваринництва). Вони можуть діяти повільно чи миттєво. Відомо, що нестача фосфатів у ґрунті викликає утворення деякими рослинами (наприклад, конюшиною) надлишкової кількості ізофлавіну — статевого гормону, який дуже шкідливий для тварин.

За підрахунками вчених, за останні сто років у складі продуктів харчування відбулися істотні зміни. Так, у чотири рази підвищився вміст калію, більш як у два рази — фосфорної кислоти, знизився вдвоє — магнію, в шість разів — натрію.

Специфічною властивістю біологічно цінної продукції є її захисний ефект. Добрива можуть змінювати рівень деяких речовин, які виконують захисну функцію в організмі людини від речовин, що спричинюють захворювання.

Життя людини — постійний обмін речовин. У водному, мінеральному, пластичному обмінах важлива роль належить продукції рослинництва. Близько 50% поживних речовин витрачається на одержання енергії в організмі, решта —для росту і розвитку.

1.7.1 Біологічна роль основних поживних речовин у раціоні людини

Організм людини містить близько 20% білка, 65 — води, 10 — жирів і жироподібних речовин, 4 — мінеральних сполук, 1% вуглеводів. Кількість жиру може зростати вдвічі. Оптимальне співвідношення поживних елементів у раціоні людини таке: вуглеводи — 55, жири — 30, білки — 15%. Норма білка на добу становить 100 г, при підвищенні інтенсивності праці вона зростає до 130—160 г. Потреба в жирах — 70—100 г на добу, в умовах холодного клімату — 150—160 г. Добова потреба в кальції — 0,7—0,8 г (для організму, що росте і розвивається, — 1 г), у фосфорі >1,5г. Солі необхідно 10—15 г, при важкій фізичній праці й занятті спортом — 20—25 г. Харчування має такі функції: формування організму; вироблення тепла; виконання механічної роботи.

Продукти харчування поділяють на:

• будівельні матеріали (білки, вода, жири, мінеральні речовини);
• енергоносії (вуглеводи, жири);
• біологічно активні речовини (вітаміни, мікроелементи, мінеральні солі );
• супровідні речовини (клітковина);
• смакові, ароматичні, барвні речовини.

Функції білків:

• структурна (білки становлять 18—21 % загальної “сирої” й 45—50 % сухої маси організму людини. Найбільша кількість білків у легенях, селезінці, нирках, м’язах. Вони беруть участь в утворенні мембранних структур, мітохондрій, рибосом, цитоплазми);
• каталітична (всі ферменти як біологічні каталізатори, що зумовлюють хімічні реакції в організмі, мають білкову природу. Нині відомо близько 2000 ферментативно активних білків);
• гормональна (значна кількість гормонів є білками або продуктами білкового обміну. Зокрема, це інсулін, тетелін, адренокортикотропний гормон, окситоцин). Гормони беруть участь у регуляції активності ферментів, діють на процеси трансляції й транскрипції;
• транспортна (необхідні для життєдіяльності речовини транспортуються з потоком крові сполуками білкової природи, зокрема, це білок хромопротеїдного типу гемоглобін. Транспорт ліпідів і жиророзчинних вітамінів здійснюється ліпопротеїдами);
• захисна (відбувається в основному за участю білків ?-глобулінів, з якими пов’язані імунні реакції організму. Антитіла, що утворюються в організмі при несприятливій дії на нього різних факторів, мають білкову природу;
• механічна (білки беруть участь у різних формах механічного руху — скороченні й розслабленні м’язів, роботі серця, легень, шлунка. Ці процеси здійснюються за рахунок таких білків, як актин, міозин, тропоміозин);
• енергетична (білки є важливим джерелом енергії; при розщепленні 1 г виділяється 17,7 кДж енергії).