Сторінка
1

Духовні основи здоров'я

ПЛАН

1. Самопізнання – складова частина духовного здоров'я особистості.

2. Методика самопізнання.

2.1. Самоспостереження.

2.2. Самокритика.

2.3. Самоаналіз.

2.4. Самооцінка.

2.5. Рекомендації до самопізнання.

З віком у вашому житті все ширшим стає контакт з оточенням. Усвідомлення цінності життя, його сенсу, ваш високий духовний рівень допоможуть вам самоутвердитись як індивідуальності, визначитись у меті свого життя, знайти своє місце в суспільстві. Цьому, безумовно, сприятимуть ваше вміння критично оцінити свою особистість, ваша здатність поводити себе безконфліктно з оточенням і прагнення до самовдосконалення.

1. САМОПІЗНАННЯ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА ДУХОВНОГО ЗДОРОВ'Я ОСОБИСТОСТІ

Гете казав: «Розумна людина – не та, котра багато знає, а та, котра знає саму себе». Людям завжди хотілося заглянути в завтрашній день. Освічені люди не питають про долю у ворожок, а створюють її на основі аналізу своєї особистості та дійсності. Дійсність, у свою чергу, є передумовою реального уявлення про свою особистість. На такій основі визначається мета життя та ваше призначення.

Життєве самовизначення – це не тільки приватна справа окремо взятої особистості, але одна з глобальних проблем суспільства в и лому. Не визначившись у своїх нахилах, ви можете неправильно обрати професію, що в майбутньому змусить вас міняти рід занять Отримання інших професійних навичок вимагатиме нових затрат часу, зусиль і засобів – витрат як особистих, так і державних.

Недаремно на арці Дельфійського храму в V столітті греки написали девіз: «Пізнай самого себе». Щоб сьогодні й у майбутньому відчувати себе повноцінною особистістю, вам необхідно зараз добре вчитись, досягти вершин у вибраній вами професії, створити міцну сім'ю, мати коло вірних друзів.

Усього цього можна досягти, тільки навчившись безконфліктно спілкуватись з оточенням. Спеціалісти вважають, що конфлікти між людьми виникають переважно через необ'єктивність в самооціні. Якщо ви не впевнені в собі, хоч і можете добре вчитись і виконувати будь-яку роботу, це означає, що у вас занижена самооцінка. У такому разі може з'явитись невпевненість у собі, страх, бажання ухилитись від складного завдання, яке доручає вам учитель, уникнути ви

конання роботи і т. ін. А якщо ви претендуєте на більше, ніж маєте на те право чи спроможні зробити, то ваша самооцінка завищена. І те, й інше погано. У даному разі у вас розвивається зарозумілість, хвальковитість, хворобливе самолюбство, уразливість і т.д.

Для того, щоб чітко уявити свої позитивні та негативні риси, слід насамперед працювати над собою, а також усвідомити необхідність пізнання своєї сутності.

Отже, самопізнання – це пізнання своєї сутності, виявлення в собі як негативних, так і позитивних рис, а також можливостей, що можуть слугувати правильному, всебічному та гармонійному розвиткові особистості.

Самопізнання – процес тривалий, постійний, складний та індивідуальний. Прагніть до того, щоб ви пізнали себе якомога раніше. Пізнавати себе – це досліджувати своє «Я» увесь час, у кожній новій ситуації. Ще Сократ сказав: «Пізнай самого себе, і ти пізнаєш Всесвіт і богів».

Головна проблема самопізнання – це хотіти і бути, бути і здаватись. Якщо ви не об'єктивні щодо себе, можете втратити час для розвитку здібностей, а з ними і свій шанс реалізувати себе як особистість.

Розібравшись у собі, ви зможете визначитись у своєму покликанні і безпомилково обрати свою майбутню професію.

2. МЕТОДИКА САМОПІЗНАННЯ

Дана методика самопізнання допоможе вам розібратись у собі та досягти максимальних успіхів у всіх життєвих аспектах.

Самопізнання здійснюється через самоспостереження, самооцінку, самокритику, самоаналіз.

2.1. САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

Самоспостереження – це спостереження, об'єктом якого є психічний стан і дії самого ж спостерігаючого суб'єкта. Самоспостереження базується на загальній спостережливості особистості.

Спостережливість – здатність людини з допомогою органів чуттів за активної участі свідомості точно і повно відображати те, що відбувається довкола.

Л.М. Толстой майже все своє свідоме життя займався самоспостереженням, про що свідчать його щоденники, видані у тридцяти томах. Останній запис у щоденнику Лев Миколайович зробив за три дні до смерті.

Потрібно розвивати здатність бачити відчуття інших (радість, смуток, задумливість, старанність і т. ін.). Коли ви навчитесь спостерігати за людьми, розуміти їх, вам буде легше розібратись у собі. Самоспостереження починається з точності розумового сприйняття й аналізу того, що трапилось з вами протягом дня.

Поспостерігайте, яка ваша уважність на заняттях, як швидко ви стомлюєтесь, знайдіть причину ваших відволікань.

Бажано записувати у щоденнику пережиті вами за день факти, події, враження і т. ін. Прагніть ретельно відтворити всі події без спотворень. Час порушує істинну картину подій. Якщо можна, намагайтесь відразу фіксувати все, що відбулося.

Ви повинні знати, що дуже важко спостерігати за собою у складних психологічних ситуаціях.