Сторінка
1

Спотові ринки біржових товарів як основа ф'ючерсної торгівлі в Україні

Одним з показників якісного стану біржової торгівлі прийнято вважати зміст здійснюваних на біржах угод і операцій. Історія міжнародної біржової торгівлі свідчить, що загалом біржі пройшли тривалий шлях розвитку: від класичних угод з реальним товаром до модерних ф'ючерсних і опціонних угод. Останні, як відомо, є угодами з типовими контрактами, учасники яких мають змогу страхувати цінові ризики на свій товар. Поточні та прогнозні біржові ціни слугують орієнтиром у діяльності виробників і споживачів. Ці й інші функції біржі визначають її значимість в сучасних умовах.

Розвиток ринкових відносин в Україні дав поштовх створенню строкових товарних, валютних і фондових біржових ринків. Однак, зрушення, що вже відбулися в цьому напрямку, поки що не забезпечили відчутного прориву в галузі біржової торгівлі. Отже завдання пошуку шляхів успішного розв'язання даної проблеми залишається актуальним.

У світовій практиці накопичений величезний досвід з організації ф'ючерсних ринків. Його вивченню, а також можливостям використання присвячені сотні праць. Серед тих, які видані в Україні, варто згадати роботи О.М. Сохацької, Є.А. Шаповалова [3, 4]; умови створення ф'ючерсного валютного ринку вивчають В.І. Міщенко, С.В. Науменкова [1], товарного - О.М. Сохацька, М.О. Солодкий [3, 2]. Дана проблема вирішується вченими й фахівцями в галузі біржової торгівлі на наукових семінарах, конференціях. Зокрема, на Міжнародному науково-практичному семінарі "Впровадження товарних деривативів в Україні та світовій практиці ф'ючерсної торгівлі", який відбувся наприкінці 2003 р. у Києві, розглядалися питання використання товарних деривативів як інструментів фінансової інженерії, проблеми роботи клірингової та розрахунково-клірингової систем. Проте аналіз зазначених та інших джерел показує, що залишається багато невирішених проблем, пов'язаних з організацією спотових ринків у нашій країні.

Метою даної статті є розробка пропозицій щодо створення організованих спотових ринків біржових товарів як основи функціонування ф'ючерсних ринків.

Прийнято вважати, що розвиток біржової торгівлі в Україні впродовж останніх тринадцяти років не призвів до створення організованих спотових ринків основних сировинних товарів; що відсутність таких ринків зводить нанівець усі спроби переходу до ф'ючерсної торгівлі; що для торгівлі товарними деривативами бракує законодавчого забезпечення; що уряд здійснює недостатньо чітку й послідовну політику щодо створення біржових ринків, підтримки контролю і регулювання діяльності товарних бірж; що велика кількість бірж, універсальний характер більшості з них, наявність у структурі біржового товарообігу значної частини угод з так званим небіржовим товаром (товари "народного споживання", обчислювальна техніка, транспортні засоби) є чинниками, що стримують розвиток цивілізованої біржової торгівлі.

З огляду на існуючу ситуацію на біржовому ринку, а також виходячи з того, що перехід до ф'ючерсної торгівлі є бажаним, але разом з тим неможливим через відсутність організованого наявного ринку, видається доцільним нагадати вимоги до сучасних товарних бірж:

- вони повинні мати сучасні електронні торгові й розрахункові системи, які дозволять забезпечити дешевий і надійний доступ до торгів, а також якісну обробку та швидке надходження їхніх результатів;

- вони мають забезпечувати чіткість і гарантованість розрахунків по угодах, які укладаються на них; це обумовлює необхідність створення розрахункової палати без права проведення активних операцій з коштами учасників торгів, яка б повністю чи частково гарантувала забезпечення учасників згідно з поданими заявками, максимальну швидкість передачі цінової інформації її користувачам і одночасно максимальні можливості контролю впроваджених дій і швидкість реагування на них з боку учасників торгів;

- вони повинні використовувати наявну банківську систему, оскільки мета існування біржі - організація ринку, а не перерозподіл фінансових потоків;

- головним, хоча і не прямим, одержувачем вигоди від діяльності товарних бірж мають бути суб'єкти пов'язаної з нею фінансово-розрахункової інфраструктури;

- вони повинні нести зрозумілу і реальну відповідальність за ухвалювані ними рішення;

- організаторам товарних бірж необхідно усвідомити, що цей бізнес не може бути побудований тільки за рахунок торгівлі наявним товаром (такі торги мають бути доповненням і своєрідним "містком" до торгів спотовими контрактами на ціноутворюючі товари).

Згідно з висунутими вимогами, а також виходячи з того, що наявним в Україні економічним умовам відповідає торгівля на біржах реальним товаром, яка з часом переросте у ф'ючерсну й опціонну, визначаються принципові підходи до вдосконалення біржового механізму. На нашу думку, підходи до вдосконалення біржового механізму доцільно розглядати з позицій найбільш зацікавлених у функціонуванні товарних бірж в Україні суб'єктів - уряду та самої товарної біржі. Слід зазначити, що процес удосконалення біржового механізму з одного боку включає в себе упорядкування роботи біржового ринку в цілому, з іншого - удосконалення біржового механізму на кожній біржі окремо (рис. 1).