Сторінка
1

Моделювання діяльності банків, фондових бірж та акціонерних підприємств

План

1. Принципи та типи банківської комерції

2. Банківський маркетинг

3. Ліквідність та платоспроможність

Література 1. Принципи та типи банківської комерції

Як зазначалося вище, банк – це кредитно-фінансова установа, яка залучає та накопичує вільні грошові засоби підприємств та організацій усіх форм власності, населення (пасивні операції), а також здійснює емісію (випуск грошей в обіг), випуск цінних паперів, кредитування народного господарства та населення, надає різного роду позики на умовах платності, поворотності та терміновості (активні операції).

У світовій практиці існують наступні типи банків.

1. За характером операцій, що виконуються: емісійні; комерційні.

2. За господарською ознакою: промислові; торговельні; сільськогосподарські; зовнішньоторговельні; ощадні; депозитні.

3. За ознакою підпорядкованості: місцеві (регіональні); що обслуговують потреби ряду регіонів; що обслуговують потреби держави в цілому; міжнародні.

4. За ознакою власності: державні; акціонерні; приватні; муніципальні; змішані.

Основні завдання:

· акумуляція вільних грошових засобів;

· залучення депозитів (вкладів) та їх використання переважно для кредитування установ та населення.

Принципи банківської комерції:

· прибутковість господарювання;

· відсутність бездіяльних ресурсів;

· безпека банківської діяльності. Спочатку це ризик, потім – період очікування, а наступним етапом є прибуток чи збиток;

· орієнтація на клієнта. Банк може ризикувати своїм капіталом, але не капіталом клієнта, його прибутком.

Рекомендації для поведінки банківського службовця:

1) ввічливість, уміння слухати;

2) простота та доступність для клієнта рішень і рекомендацій, що приймаються;

3) творчий підхід до справи;

4) освоєння єдиної методології.

2. Банківський маркетинг

Маркетинг – це система управління та організації діяльності компаній і фірм, яка всебічно враховує процеси, що відбуваються на ринку.

Характер банківських послуг: кредитні; операційні; інвестиційні.

Послуги бувають:

· пов’язані з розрахунками, грошовими та іншими операціями за дорученням власників рахунків (вкладників);

· факторингові;

· лізингові;

· довірчі;

· консультаційні;

· інформаційні та інші.

Факторингові операції. Факторинг – це, як зазначалося раніше, особлива форма діяльності на внутрішньому ринку спеціалізованої установи, пов’язана із стягненням грошей з підприємств-покупців, які є клієнтами.

Факторинг з оборотом – це сума, вказана у розрахунковому документі, що не була сплачена у встановлений термін платником, відшкодовується банку постачальником.

Факторинг без обороту полягає у тому, що після купівлі банком несплаченого розрахункового документа постачальник не відповідає за своєчасність сплати цього боргу.

Лізингові послуги містять:

· пошуки орендодавця та орендаря;

· розробку умов лізингової операції;

· розробку програм для ЕОМ, що дозволяють вибрати найкращий варіант для банку та інших учасників угоди;

· визначення верхньої та нижньої меж плати до початку переговорів;

· ймовірне моделювання поведінки орендаря;

· залучення спеціалістів для консультацій щодо податків та звітності;

· підготовка юридичних документів;

· залучення коштів зовнішніх інвесторів;

· отримання орендних платежів від орендарів;

· консультації щодо кредитоспроможності орендаря.

Лізингові послуги оренди полягають у тому, що банк може виступати орендодавцем чи посередником між орендодавцем та орендарем.

Довірчі послуги пов’язані з:

1) цінними паперами:

· обслуговування облігаційної позики;

· розміщення акцій;

· агентські функції з передачі власності на акцію та облігацію;

· оплата купонів;

· зберігання цінних паперів;

2) депозитними операціями. Банк допомагає клієнтам визначати стабільну частину грошових засобів, яка може перетворюватися у терміновий депозит. Для цього використовується інформація про залишки коштів на рахунках до вимоги. Основою методики розрахунку стабільної частини залишку може бути модель імовірнісного нормального розподілу;

3) управління майном:

· розпорядження майном клієнта після його смерті;

· опікунські функції;

· консультації щодо продажу майна;

4) інформаційними послугами:

· кредитоспроможність клієнтів;

· ринок банківських послуг;

· відсотки з активних та пасивних операцій;

5) консультаційними послугами:

· підвищення класу кредитоспроможності клієнта;

· розробка умов лізингових операцій та інноваційного кредитування;

· вибір варіантів кредитування та розрахунків у конкретних економічних ситуаціях;

· складання звітності;

· вибір варіанта вигідного вкладання коштів;

· оптимальне керування ліквідними ресурсами підприємства;

· фінансове планування;

· оцінка ризику та прибутковості окремих операцій;

· раціональне комбінування надходжень та платежів;

6) стратегією та моделлю. Як складові частини банківського маркетингу можна виділити:

· збирання інформації, необхідної для вивчення ринку;

· вивчення товару та визначення його ціни;