Сторінка
7

Операції комерційних банків з рахунково-касового обслуговування платіжного обороту клієнтів

Ліміт залишку готівки в касі встановлюється для кожного підприємства комерційними банками за місцем відкриття поточ­ного рахунка щорічно протягом першого кварталу кожного року з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, обсягу касових оборотів, вста­новлених строків і порядку здавання до банку касової виручки. Наприклад, для підприємств торгівлі й сфери обслуговування населення, які мають постійну готівкову виручку зі строком зда­вання її в банк щоденно наприкінці робочого дня (при наявності у банку вечірньої каси), ліміт залишку готівки встановлюється в розмірах, необхідних для забезпечення нормальної роботи ран­ком наступного дня; для таких же підприємств, але зі строком здавання виручки наступного дня, ліміт буде встановлено в ме­жах середньоденної виручки.

Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам, які займаються виключно виробниц­твом, переробкою й реалізацією сільгосппродукції, та індивідуаль­ним підприємцям. Також не встановлюється ліміт розташованим на території України іноземним дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їх філіям, що користуються імунітетом і дипломатич­ними привілеями, а також тим представництвам інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності.

Для новостворених підприємств, які тільки розпочинають свою діяльність і вже одразу здійснюють операції з готівкою, ліміти залишку готівки в касі мають встановлюватись на перший місяць їхньої роботи обслуговуючими банками у п'ятиденний термін після відкриття поточного рахунка, виходячи з поданих підприєм­ствами розрахунків. Зазначені ліміти уточнюються цими підпри­ємствами за фактичними показниками своєї діяльності за місяць з подальшим їх перезатвердженням (протягом 10 днів після за­вершення першого місяця роботи підприємства) у встановлено­му порядку банківськими установами на підставі відповідних заявок-розрахунків, що обов'язково мають подаватися цими під­приємствами банкам.

Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і в строки, встанов­лені банківською установою, для зарахування на їхні рахунки. Якщо підприємство не подає у визначені строки обслуговуючому бан­ку вказаної заявки-розрахунку ліміту залишку готівки в касі, то він в односторонньому порядку встановлює такому підприєм­ству ліміт залишку готівки в касі розміром в один неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян.

При встановленні лімітів залишку готівки у касі банки обо­в'язково враховують, що підприємства мають право зберігати протягом 3 робочих днів понад встановлений ліміт у касах готів­ку, що одержана у банку для виплати заробітної плати, заохо­чень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, відряд­жень, дивідендів; колективні сільгосппідприємства, підприємства залізничного транспорту та морські порти — для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, а виконавчі органи сільських рад — протягом 5 робочих днів, включаючи день одержання готівки у банку.

Підприємства, незалежно від форм власності, можуть прово­дити розрахунки з іншими підприємствами та фізичними осо­бами як у безготівковій, так і в готівковій формі. Національний банк України, залежно від стану грошового ринку, може накладати відповідні обмеження на розмір та види господарських операцій, що здійснюються з використанням готівки (станом на 1 вересня 1999 р. сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству не повинна була перевищувати 3 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами).

Усі готівкові розрахунки підприємств між собою, а також з громадянами проводяться як за рахунок коштів, одержаних у касі банку, так і безпосередньо за рахунок готівкової виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших касових надходжень. Таким чином, готівкова виручка підприємств від ре­алізації товарів (робіт, послуг) та інші касові надходження мо­жуть не здаватись до кас банків, а використовуватись ними в необхідних розмірах для фінансування господарських витрат, у тому числі й на виплати, пов'язані з оплатою праці і виплатою дивідендів. При цьому підприємства, що здійснюють такі розра­хунки, мають забезпечувати систематичну і повну сплату податків та внесення обов'язкових платежів до державних цільових фондів у порядку і строки, визначені чинним законодавством.

Якщо ж такі підприємства мають податкову заборгованість, усі розрахунки з іншими підприємствами вони повинні здійсню­вати тільки в безготівковому порядку.

Національним банком України покладено обов'язки па комер­ційні банки щодо контролю за здійсненням готівкових операцій їхніми клієнтами. Так, установи банків повинні не менше ніж один раз на 2 роки перевіряти дотримання касової дисципліни на всіх підприємствах-клієнтах, незалежно під форм власності, та одержувати від них дані про їхні касові обороти за джерелами надходжень і цільовим призначенням витрачання грошей.

Основними напрямками банківського контролю касових опе­рацій клієнтів є:

— дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі: понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожний робочий день шляхом порівнян­ня залишку готівки в касі на кінець дня з встановленим банком лімітом, незалежно від того, здійснились в цей день касові оборо­ти чи ні. До суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня включається також готівка, що була видана підприємством під звіт своїм працівникам, але не витрачена і не повернена до каси підприємства на наступний робочий день після видачі її під звіт (з відряджень — протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження);

— відповідність записів касової книги підприємства про суми, одержані з банку і здані в банк, даним самого банку. У разі роз­ходження між даними банку і записами в касовій книзі з'ясову­ються причини цих розходжень;

— дотримання встановлених строків і порядку здавання гро­шової виручки, своєчасність повернення в банк невитрачених сум заробітної плати та інших сум. У разі виявлення порушень з'ясо­вується, протягом якого часу і яка сума не здавалась до банку і з якої причини;

— правильність витрачання готівки, одержаної в байку, на цілі, зазначені в чеку;