Сторінка
2

Проблема буття

Свідомість опосередковує людське ставлення до навколишнього світу. Дослідники розрізняють: індивідуальну (належить окремій лю­дині, індивіду), групову та суспільну свідомість.

Осмислення кожного структурного елемента свідомості створює можливість виявлення тих його сторін, на які не часто звертають ува­гу, — оцінити зміст свідомості-кожної людини. Щоб з'ясувати, наскільки гармонійно розвинуті всі елементи свідомості як інструмента пізнання і перетворення світу, треба засвоїти основні функції свідомості: пізна­вальну, комунікативну, орієнтаційну, цілепокладання, управління.

Дослідники духовного життя суспільства особливу вагу приділя­ють поняттям "духовне виробництво", "духовна культура" і "суспіль­на свідомість". Вони вказують на залежність, зв'язок суспільної сві­домості і суспільного буття.

Структура суспільної свідомості, якщо її розглянути схематично, матиме такий вигляд:

Свідомість стає суспільною завдяки узагальненню соціально-особистісного ставлення людей до цілей і результатів суспільного вироб­ництва. Носіями суспільної свідомості є суб’єкти суспільної діяльності. Суспільна свідомість – це усвідомлене суспільне буття.