Сторінка
4

Концепції походження філософії

Саме з такої нерелігійної міфології і виникає, згідно А. Ф. Лосєву, філософія.

Як приклад — правда, дуже своєрідний — позитивістських концепцій походження філософії можна розглянути погляди А. А. Богданова на цю проблему, виражені ним у «Філософії живого досвіду» (1913) і в «Науці про суспільну свідомість» (1914). Богданов розрізняв у розвитку свідомості дві стадії: до філософську (яку він поділяв на дорелігійну і релігійну частини) і філософську.

Відносини трудового авторитарного співробітництва типу «організатор — виконавець», що нібито встановлюються усередині колективів, які досягли мовного рівня, будучи мимоволі перенесеними на природу, породжують загальний анімізм: усяке тіло як виконавець повинне мати свого організатора — душу — активного двійника тіла.

Зв'язаний з тими ж авторитарними відносинами культ предків-організаторів, що приймають у пам'яті нащадків надлюдські риси, породжує релігію: видатні предки стають богами, а їхні поради — священними завітами.

Довгий час релігія і релігійна свідомість залишаються універсальними: релігійний характер, стверджує Богданов, був притаманний усьому досвіду людей, усім їхнім поняттям, так що релігія охоплювала однаково технічний процес, економіку, ідеологію. Однак можливості релігії, обмежені, і новий досвід поступово заходить у суперечність із традицією і породжує, з одного боку, світську свідомість, що обмежує релігію вузької, «небесною» сферою віри і культу, а з іншого боку — філософію як систематизацію самого по собі безладного світського знання методами «поспішного узагальнення і підстановки» за аналогією з новою соціально-економічною дійсністю.

Висновки

Проблема генезису філософії багатогранна. Являючись виразом одного з вузлових пунктів в історії світової культури, вона сприяє порівняльному вивченню давньозахідної і давньосхідної (насамперед давньокитайської і давньоіндійської) філософії. Питання про генезу філософії потребує з’ясування як специфічних, так і загальних закономірностей цих самобутніх і різних процесів. В рамках філософії вона зближує філософів різних профілів. Наприклад, до цієї проблеми має безпосереднє відношення і вивчення співвідношення образу і уявлення, з одного боку, і поняття – з іншого; і питання про історичні формації (проблема “первинної” і “вторинної” формацій) і багато іншого. Але, будучи проблемою не лише історії філософії, але й історії культури, ця проблема виходить за межі самої філософії. Вона здатна зв’язати філософські дослідження з дослідженнями істориків і етнологів, психологів і наукове дів, мистецтвознавців і істориків релігії. Адже генеза філософії пов’язана з історією ранньокласових і навіть докласових суспільств, з розвитком їхньої матеріальної і духовної культури, зі станом суспільної психології, зі зростанням знання і науки, з розвитком здібностей до абстрактного мислення, зі світоглядними інтенціями мистецтва, міфології, релігії і т.д.

Література

1. Асмус В. Антична філософія. – М., 1986.

2. Бичко А. Історія філософії. – К., 2001.

3. Волинка Г. Вступ до філософії. – К., 1999.

4. Чанышев А. Начало философии. – М., 1992.