Сторінка
6

Цінності

Образ власного Я змінюється, в кращу або гіршу сторону, не тільки шляхом міркувань або накопичення теоретичних знань, але, насампе­ред, в процесі накопичування практичного досвіду. Вільно або мимо­волі формується власний образ під враженням переживання в ході минулої творчої діяльності. І людина може змінити його також. Здо­рова, щаслива, урівноважена людина виростає не з тієї дитини, якій розповідають про любов, а з тієї, що сама в повній мірі випробувала любов. Певність людини в собі, самовладання - результат особистого практичного досвіду, а не чистого знайомства з теорією. Оволодівши психологією образу власного Я, людина створює базу для самонавіян­ня. В процесі формування образу власного Я в тій або іншій мірі необхідно відтворювати таку життєву ситуацію: ніколи не критикува­ти себе, не висловлювати несхвалення, не займатися повчанням, ніко­ли не висловлювати ані найменшого здивування, слухаючи, як внут­рішня людина зізнається в своїх страхах, явних пороках, недостойних вчинках або думках, відчутті вини. Тоді, мабуть, вперше в житті та внутрішня людина може дійсно відчувати себе звичайною людиною, відчує, що її власному Я притаманні певні цінності, гідність, починає розуміти саму себе, бачити себе в новому світлі. В сучасних умовах на рубежі XXI ст. викривлення істинних цінностей особливо помітно.'В сучасних умовах користь розуміється як споживацтво, а в престиж­ність перетворюється добро, яке твориться людиною, творчість вирод­жується в імітацію, моду, а свобода в свавілля. Суспільними цінностя­ми людини стає престижне споживання (не гірше інших - мінімум, на заздрість всім - максимум). Така логіка ціннісних орієнтацій робить життя людини не тільки тяжким, але іноді й нестерпним.

В житті людини важливою цінністю є свобода, а в "основі свобо­ди - вибір, який стоїть на ґрунті розуму, а реалізується через діяль­ність. Людині завжди надзвичайно тяжко здійснити вибір. Але лю­дина завжди вибирає: якщо людина соціальна вибирає професію, то людина духовна шукає сенс життя, систему культурних цінностей, творення і саме так утверджує власну свободу, свою індивідуаль­ність. В різноманітних сферах життєдіяльності можливості вибору неоднакові. Є абстрактні і реальні можливості. Реальні можливості визначаються умовами їх реалізації. Безпідставні претензії особи на вибір в умовах абстрактних можливостей нерідко приводять до кон­флікту. Людина повинна враховувати і враховує умови буття, свої риси характеру, життєвий досвід і сукупно з тим кожного разу під­вищує рівень вибору з тим, щоб бути вільною. І не випадково, вибір духовних цінностей - складний, суперечливий процес, найбільш від­повідальний, і навіть в житті людина керується духовністю - Розу­мом, почуттями, волею. Суперечливість вибору цінностей поясню­ється тим, що поле духовності людини фактично необмежене, бо охоплює і фантазію, і мрію, і утопію, і віру, і реальні духовні основи людської життєдіяльності. Духовний вибір особи необмежений. Але завжди один з варіантів вибору - добро і зло, правда і неправда, чудове і потворне. Людству відомі варіанти духовного вибору: вибо­ру Понтія Пілата - вирішити або вимити руки, альтернатива Сок-рата - рятувати життя або честь, Гамлета - бути або не бути, вибір Дон Кіхота, Обломова, Раскольникова тощо. Хто ж може обмежити або заборонити духовний вибір особи? Ніхто. Вибір духовних і куль­турних цінностей - це справа кожної особи, її совісті. Так і вибір системи цінностей не має певних факторів. Людина живе в суспіль­стві, поруч живуть, діють, народжують дітей люди, що також володі­ють суверенним правом вибору духовних цінностей.

Орієнтація на суспільство виникає у особи, людини в тих випадках, коли віра в автори­ тет світового духу слабшає, а нестримний гедонізм - сенс життя, добро перетворюється в насолоду - демонс­трує всі принадності розкладу. В античну епоху вибір ціннісних орі­єнтацій - це стоїцизм - людина мужньо сприймає свою долю, якою б вона не була, а в ХУІІІ-ХІХ стст. і пізніше - категоричний імпера­тив, тобто вимога ставитись до людства як до мети, а не як до засобу, завжди ставити обов'язок вище особистих бажань, добро не бачиться, насамперед, в дотриманні обов'язку. Орієнтація на те, що людина розуміється або абстрактно як людина взагалі, представник роду людсь­кого, або стає функцією суспільства, то формується надія на сильний розум, сильний дух, здатний навести порядок, з

Орієнтація людей на потойбічний світ ви­никає в умовах, коли люди почувають себе слабкими і беззахисними перед таємничими силами світобудови, незадоволені своєю реальністю, поцейбічним жит­тям, а з іншого боку - зазнають шанобливості перед величчю вічнос­ті, що відкривається, і нескінченності. Особа - захоплююче, приваб­ливе, таємниче щось, яке легко побачити, але важко збагнути, її не можна отримати від когось - це внутрішній дар. Те, що називають особою - є зовнішнє свідчення унікальної творчої індивідуальності або вільне і повно виражене істинне людини, притягальне в будь-якій людині. Коли говоримо про когось, що це справжня особис­тість, то, звичайно, розуміємо, що людина зуміла вивільнити, роз­кріпачити притаманний їй творчий потенціал, вільний висловлювати свою суттєвість. Слабка особистість, загальмована особа - це люди­на, що не зуміла виявити свою творчу суть, стримує, сковує її. Боязкість, підвищена соромливість, нерішучість, непривітність, комплекс вини, роздратованість, невміння ладити з людьми - все це втрата ціннісних орієнтацій. Римський імператор Марк Аврелій говорив, що люди постійно шукають для себе який-небудь притулок: буди­ночок в сільській місцевості, на морському березі або в горах. Але людина спроможна при бажанні знайти притулок і в самій собі. Ніде людина не знайде притулку настільки непомітно і легко, як у власній душі, особливо якщо носить в собі образи, поглянувши на які миттєво здобуває повніший спокій, а спокій - не що інше, як належний порядок в думках. Так вважав Марк Аврелій. У кінці дру­гої світової війни хтось спитав президента США Гаррі Трумена, чого він переносить тяготи і напруження, зв'язані з виконанням обов'­язків президента, краще будь-якого зі своїх попередників і як трапи­лося, що на тяжкій посаді зберіг молодість, енергію, життєрадіс­ність, якщо мати на увазі безліч проблем, з якими потрібно зустрічатися президенту? У відповідь Гаррі Трумен сказав, що у нього в голові є якесь сховище, куди періодично йде, щоб перепочи­ти і відновити сили і де відгороджується від всяких хвилювань і тур­бот. Так, зрозуміло, що кожній людині, яка обирає ціннісні орієнтації потрібне сховище - тихий куточок всередині самої себе, схожий на глибини океану, що завжди непорушні навіть в сильніші шторми на поверхні. Не бийтеся з вітряками. Самовираження - це уміння вия­вити хист, таланти, привабливість тощо. Бій з тінями дозволяє трену­ватися у відсутності гальмуючих факторів, що стримують.