Сторінка
3

Місце державного казначейства України у фінансовій системі держави: становлення, проблеми та перспективи

7. Підготовка пропозицій із збільшення доходної частини державного бюджету.

8. Підготовка інформацій та звітів.

9. Розробка методичних рекомендацій та організація мето­дологічного забезпечення відповідних структурних підроз­ділів.

10. Надання практичної допомоги відповідним структур­ним підрозділам.

Головне управління Державного казначейства в областях відповідно до завдань, покладених на Державне казначейство, організовує та здійснює виконання державного бюджету, ви­ходячи з принципу єдиного казначейського рахунку; здійснює керівництво територіальними органами Держказначейства; управління доходами та видатками державного бюджету, про­вадить операції з наявними бюджетними коштами, у тому числі в іноземній валюті, в межах розпису доходів та видатків державного бюджету; за дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністерства фінансів здійснює операції з іншими коштами, що перебувають у розпорядженні уряду; організо­вує та здійснює прогнозування та касове планування коштів держбюджету, визначає на основі чинного законодавства об­сяги їхнього поточного використання у межах, затверджених на відповідний період видатків; доводить до головних розпо­рядників коштів і територіальних органів казначейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету; організо­вує та здійснює взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; організовує та здійснює збирання, зве­дення та аналіз фінансової звітності про стан виконання дер­жавного та зведеного бюджетів, подає зазначену звітність до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів; здійснює разом з Національним банком та Міністер­ством фінансів управління державним внутрішнім і зовніш­нім боргом і провадить їх обслуговування відповідно до чин­ного законодавства; регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними фондами, організовує та здійснює контроль за надходженням, рухом і використанням коштів цих фондів; подає Міністерству фінансів, у разі по­треби, пропозиції щодо скорочення видатків державного бюд­жету та інше.

У разі, коли зазначені територіальні органи Державного казначейства та Головне Управління Державного казначейст­ва безпосередньо здійснюють операції щодо виконання дер­жавного бюджету, останні виконують ті ж функції, що й від­ділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах.

Органи Державного казначейства мають право відкривати в установах банків рахунки за доходами та видатками держав­ного бюджету; отримувати у банках на договірних засадах внутрішньо річний кредит у межах, встановлених законодав­чим актом про державний бюджет на відповідний рік для покриття тимчасових касових розривів державного бюджету; провадити операції щодо розміщення державних цінних папе­рів, їхнє погашення та виплату доходу за ними тощо.

Запровадження казначейської системи виконання держ­бюджету супроводжується докорінним перерозподілом функ­цій між фінансовою та банківською системами, органами дер­жавної влади, установами та організаціями, які утримуються з державного бюджету. Банківська система здійснює лише функцію акумуляції (а не обліку та розподілу) коштів держ­бюджету, зберігання і перерахування їх за дорученням Дер­жавного казначейства, а також приймання, зберігання і видачі готівки. За головними розпорядниками коштів зберігається право на визначення конкретних напрямків використання коштів.

Одночасно функціонує єдиний казначейський рахунок, на який зараховуються відповідно до бюджетної класифікації усі державні доходи і з якого розподілятимуться наступні ви­датки державного бюджету, тобто державні кошти сконцент­ровані в руках одного господаря.

Уряд, маючи вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу, здійснює контроль за до­триманням встановленого дефіциту державного бюджету, тобто володіє фінансовими важелями впливу на економічну ситуацію.

Поточні бюджетні рахунки розпорядників бюджетних кош­тів в установах банків закриті. Для обліку цих операцій за видатками розпорядників коштів призначені реєстраційні ра­хунки в органах Державного казначейства, відкриті в рамках єдиного казначейського рахунку. У зв'язку з цим майже ви­рішена проблема достовірності звітності, оскільки більшість даних для її складання надходить до органів Державного каз­начейства щоденно.

Образно кажучи, впровадження системи Державного каз­начейства дозволяє супроводжувати державні кошти лише в одному руслі — мережею Національного банку. Щодо розпо­рядників коштів, то казначейський принцип оплати рахунків майже не дозволяє порушувати фінансово-бюджету дисцип­ліну щодо використання коштів. Система електронних плате­жів (СЕП) Національного банку поряд із входженням Дер­жавного казначейства у мережу «клієнт банку — банк» дозво­ляє провадити платежі у лічені хвилини замість двох або більше днів.

Список використаної літератури

1. Алієва В. Аналіз казначейської системи виконання державного бюджету України: переваги та недоліки // Економіст. – 2000.- №12. – с. 51 – 53.

2. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. пос. – К.: Вища школа. – 1997. – 383 с.

3. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2000. – 416 с.

4. Єпіфанов А. Останній бюджет і фінансова політика України: Навч. пос. – К.: “Наукова думка” с. 304.

5. Жибер Т. В. Державне казначейство України: становлення, проблеми, перспективи // Фінанси України. – 2001. - №1. – с. 40 – 46.

6. Кіреєв О. І. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів: проблеми та шляхи розв’язання // Фінанси України. – 2001. - №5. – с. 34.

7. Копитов С. М. Функції казначейства з виконання державного та місцевих бюджетів // Фінанси України. – 2001. - №5. – с. 45.

8. Юрій С. І., Бескид Й. М. Бюджетна система України: навч. пос. – К.: НІОС. – 2000. – с. 400.

9. Юрій С. І., Бескид Й. М., Плішко І. В. Державний бюджет України: Навч. пос. – Тернопіль. – ТОВ “ЦМДС”, 1997. – 278 с.

10. Юрій С. І. Демянишин В. Г. Буздуган Я. М. Антологія бюджетного механізму. Монографія. – Тернопіль: Економічна думка. – 2001. – 250с.