Сторінка
2

Поняття про ринок

Функція економічного відборуполягає в тому, що завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок - це найоб'єктивніший суддя і найдемократичніший механізм економічного відбору ефективно діючих господарств. Процес відбору - жорстокий і безжалісний, але скаржитися можна хіба що на свою некомпетентність. Реалізуючі цю функцію, ринок підвищує прибутковість економіки в цілому.

Ринок також "зшиває" економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), в тому числі зовнішньоекономічних. У цьому проявляється інтегруюча функціяринку. Ринок сприяє проникненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які будуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на ринок потрапляє товар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільно необхідні інтернаціональні витрати праці, то їхній власник стає неконкурентоспроможним.

Отже, відзначені умови існування та функціонування ринку, а також його функції визначають ринок, як конкретну форму господарської діяльності суспільства, яка одержала назву ринкової системи господарювання, або ринкової економіки.

Пізнання ринку як економічної категорії неможливе без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається, і які взаємодіють між собою. Для цього слід обрати критерій, за яким можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути багато, оскільки ринок є складним і багатоманітним утворенням економічного життя. Найбільш поширеним є розгляд структури ринку з точки зору економічного призначення об'єктів ринкових відносин:

§ товарний ринок: ринок предметів споживання та послуг, ринок засобів виробництва, ринок науково-технічних розробок;

§ фінансовий ринок: ринок інвестицій, ринок цінних паперів, валютний ринок;

§ ринок праці

Кожен з названих ринків дуже різноманітний і в свою чергу поділяється на ринки взуття, ринки косметики та ін., що існують всередині ринку предметів споживання; ринки машин, верстатів і т.п. - ринку засобів виробництва. Ринкова економіка складається з великої кількості окремих ринків. Кожний товар чи послуга має свій ринок.

Існує і такий критерій розмежування ринку, як ступінь зрілості ринкових відносин: розвинений ринок; ринок, що формується; ринки з різним ступенем обмеження конкуренції: монопольний, олігопольний.

Ринок можна характеризувати відповідно до чинного законодавства: легальний (офіційний), нелегальний (тіньовий, чорний). Структура ринку може бути охарактеризована за адміністративно-територіальною ознакою: місцевий, окремих територій, країни (внутрішній), світовий (зовнішній). Кожний вид ринку має свої особливості. Всі вони системно взаємопов'язані і органічно взаємодіють: якщо відбуваються порушення в одному з них, то це викликає перебої в роботі інших ринків і системи в цілому.

2. Брокерське обґрунтування за договорами.

Брокерські фірми за допомогою брокерів купують і продають товари, грошові номінали чи акції від імені інших осіб. Крім того, вони надають клієнтам також додаткові послуги, в тому числі й у вигляді кредитів, інформації про кон'юнктуру ринку, реклами тощо.

Брокерська фірма - це посередник між продавцями й покупцями цінних паперів на біржі. Вона всебічно вивчає кон'юнктуру ринку, можливості закупівлі та збуту акцій. Схема операцій, здійснюваних брокерами, така: заява інвестора про готовність придбати акції - оцінка брокером кон'юнктури ринку - завершення операції. Процес пошуку інвестора називається ринком.

Біржа як комерційне підприємство забезпечує брокерів приміщенням, зв'язком, здійснює облік операцій, визначає біржові ціни (котирування), сприяє розрахункам, розробляє типові контракти, веде арбітражне розслідування та розглядає спори.

Брокери здійснюють посередницькі послуги при здійсненні операцій купівлі-продажу, як на біржі, так і поза нею від імені члена чи клієнта біржі, за їхній рахунок. Вони всебічно знають кон'юнктуру ринку, можливості закупівлі і збуту продукції, спеціалізуються на досить вузькому асортименті товарів. Завдання брокера полягає в тім, щоб допомогти включити товар у загальний ринковий оборот.

Продавці-товаровласники не пізніше, ніж за день до торгів дають брокерам, що діють на товарних біржах, доручення про продаж товарів. Брокерами вважаються особи, що купили на біржі брокерське місце через брокерські контори. Торги відбуваються по секціях, у кожній з який призначається маклер - ведучий торгів. Маклер надає брокеру, у порядку надходження їхніх прохань, слово для оголошення пропозиції. Протягом наступних трьох хвилин відбувається з'ясування попиту, при цьому брокер не може змінювати умов продажу. Якщо брокер не оголосив про зняття пропозиції, воно вважається дійсним, і покупці протягом усіх біржових зборів до публічного скасування пропозиції мають право укласти угоду з брокером. У той же час кожен бажаючий теж має право укладати угоди на біржі від свого імені і за свій рахунок як особисто, так і через професійних посередників в особі біржових маклерів і брокерських контор. Виключним правом організації подібних контор повинні користатися члени біржі.

На закритих товарних біржах угоди полягають тільки між біржовими маклерами і брокерами, що представляють інтереси і виступають від імені, як учасників біржі, так і разових відвідувачів. На відкритих біржах контракти можуть укладати і клієнти біржі як самостійно, так і через своїх посередників. Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямої залежності від брокерських контор. Брокери одержують доход в основному не від членства на біржі, а від власної посередницької діяльності. Чим більше брокер провів угод, тим велику одержить комісію.

При здійсненні брокерської діяльності на ринку цінних паперів брокер зобов'язаний відкрити в кредитній організації окремий банківський рахунок для обліку на ньому коштів клієнта, що надійшли брокеру у виконання укладеного з клієнтом відповідно до законодавства договору.

Здійснення брокерської діяльності на ринку цінних паперів з використанням коштів клієнтів без відкриття і використання спеціальних брокерських рахунків не допускається.

При наявності в брокера декількох клієнтів, з якими укладені договори, брокер вправі для обліку коштів цих клієнтів відкрити один або кілька спеціальних брокерських рахунків, у тому числі спеціальні брокерські рахунки для відособленого обліку коштів кожного клієнта.

Брокер, що здійснює угоди купівлі - продажу цінних паперів в інтересах клієнтів з наступним проведенням розрахунків за результатами клірингу зазначених угод через кредитну організацію, що уклала договір із кліринговою організацією, з якою брокером укладений договір на клірингове обслуговування, зобов'язаний відкрити спеціальний брокерський рахунок у зазначеній кредитній організації.