Сторінка
3

Американська модель державних фінансів

За останнi роки ролi представникiв законодавчої влади в розробцi i ухваленнi бюджету були зазнали бiльших змiн, нiж це було в минулому. Це можна пояснити у кiлька способiв, починаючи з того, що, як вже було зазначено, цi ролi характеризуються значною рiзнорiднiстю. Втiм, конгресова ланка бюджетного процесу та iншi змiни у бюджетнiй процедурi мали не менше значення. Закон Конгресу про бюджетнi повноваження вiд 1974 року ввiв до законодавчого процесу нових учасникiв, залишивши в ньому попереднiх. На паперi ролi комiтетiв, що опiкуються доходами, санкцiонуваням i наданням бюджетних асигнувань, мало в чому змiнилися, однак вже саме створення комiтетiв з питань бюджету неминуче мало позначитися на намiрах i поведiнцi учасникiв. Навiть до запровадження бюджетного процесу Конгрес зазнавав вiдчутного бюджетного неспокою. Пiсля того, як багато санкцiонуючих комiтетiв переорiєнтувалися з надання постiйних повноважень на перiодичнi, вони почали виявляти бiльше активностi, пропонуючи обсяги витрат для конкретних програм Окрiм того, бюджетнi повноваження щодо надання коштiв особам або органiзацiям, якi вiдповiдають певним законодавчо визначеним вимогам (поряд з iншими формами бюджетних повноважень, передбачених законами матерiального права до ухвалення належних законiв про бюджетнi асигнування) почали превалювати. Цi змiни торкнулися сфер повноважень i ролi комiтетiв з розподiлу бюджетних асигнувань. Незважаючи на те, що конгресова ланка бюджетного процесу функцiонує вже майже два десятилiття, випадки змiни ролей у Конгресi продовжують множитися. Процедура узгодження також вплинула на спiввiдношення ролей i стосункiв законодавцiв. Кожного року, починаючи з 1975, бюджетний процес у Конгресi протiкав неоднаково. Одного року запроваджувалось складання бюджету на кiлька рокiв, iншого - кредитне фiнансування; в окремi роки партiйнi лiдери виявляли бiльшу активнiсть у формуваннi бюджету; в iншi - залишалися осторонь. Стосунки мiж Конгресом i Бiлим домом з року в рiк змiнювалися i сприяли загальнiй невизначеностi ролей на Капiтолiйському пагорбi. Закон гРХ i тиск бюджетного дефiциту також вплинули на ролi i поведiнку законодавцiв.

Наради на найвищому рiвнi з бюджетних питань неминуче позбавленi постiйного характеру, тому що вони залежнi вiд готовностi обох гiлок вступати в переговори i залишати осторонь принциповi розбiжностi в бюджетнiй полiтицi. Одного разу цi переговори вiдбулися навеснi, два iнших рази - восени. Перша угода охоплювала два фiнансових роки, наступна стосувалася лише одного року, а остання - п'яти фiнансових рокiв. Якщо наради на найвищому рiвнi спрямовують побудову бюджету на наступнi роки, то одним iз ймовiрних результатiв цього може стати поглиблення непевностi щодо бюджетної поведiнки учасникiв.

Пiд час пiдготовки бюджету Президент встановлює загальнi принципи бюджетної та фiскальної полiтики. У рамках системи багаторiчного планування полiтичнi орiїнтири даються агентствам як щодо наступного, так i стосовно подальших бюджетних рокiв, разом з вихiдними принципами пiдготовки агентствами бюджетних заявок. Процес пiдготовки бюджету починаїться не пiзнiше, нiж навеснi кожного року, щонайменше за дев'ять мiсяцiв до подання бюджету.

Агентства виконавчої гiлки влади готують свої бюджетнi заявки на основi вказiвок Президента, які вони отримують через Адмiнiстративно-бюджетне управлiння (АБУ), i докладних iнструкцiйщодо пiдготовки бюджетних припущень, що мiстяться у цьому Циркулярi. Процес огляду бюджету виконавчої гiлки влади передбачаї щонайширшу участь керiвникiв та працiвникiв агентств. АБУ працюї разом iз спiвробiтниками агентств над визначенням основних проблем бюджету нанаступний рiк, здiйснюї аналiз, необхiдний для створення умов для прийняття рiшень, визначаї основнi варiанти осiннього процесу огляду бюджету, а також розробляї й виконуї багаторiчнi плани аналiзу проблем, що потребуватимуть вирiшення у майбутнi роки.

Впродовж весни й лiта процес зосереджено на оглядi результативностi виконання програм, а також на способах забезпечення ефективного використання державних ресурсiв та успiшного здiйснення програм та полiтичної лiнiї. Вiдбуваїться обмiн думками стосовно можливого перегляду функцiй, об'їднання напрямкiв дiяльностi i пропозицiй щодо реорганiзацiї програм. Крiм того, з'ясовуються управлiнськi методи, здатнi забезпечити високоякiсне виконання програм, оцiнку негайних i перспективних результатiв виконання

програм, а також своїчасне визначення потреб у переорiїнтацiї полiтики через адмiнiстративнi заходи чи змiни в законодавствi.

Вiд мiнiстерств i агентств виконавчої влади вимагаїться подання попереднiх бюджетних матерiалiв до АБУ на початку осенi, вiдповiдно до графiка, зазначеного у пунктi 10.3. Iншi матерiали подаються наприкiнцi осенi та взимку за графiком, який встановлюї АБУ. Бюджетнi данi вимагаються щодо минулого, поточного та наступного бюджетних рокiв, а також щодо подальших п'яти рокiв пiсля бюджетного року.

Восени основнi проблеми й варiанти їхнього вирiшення готовi до розгляду Президентом. Їх органiзовано навколо головних тем i взаїмно пов'язаних питань' що хвилюють адмiнiстрацiю. Потiм АБУ розглядаї бюджетнi заявки агентств на основi прiоритетiв, встановлених Президентом, показникiв виконання програм та бюджетних обмежень на величину капiталовкладень. Повний комплект бюджетних пропозицiй подаються Президентовi для затвердження на початку грудня.

Пiсля закiнчення процесу розгляду заявок рiшення щодо них надходять до агентств. Пiсля отримання остаточних рiшень стосовно поточного i бюджетного року агентства переглядають свої бюджетнi заявки, щоб привести їх у вiдповiднiсть iз цими рiшеннями. Цi остаточнi пiдрахунки подаються до Конгресу включеними до президентського проекту бюджету. Згiдно з чинним законодавством бюджет потрiбно подати до Конгресу не пiзнiше першого понедiлка лютого. Кiлькарiчнi плановi оцiнки, що мiстятся в президентському бюджетi, стають вiдправною точкою планування бюджету, який подаїться до Конгресу наступного року. У наступнi роки на процес пiдготовки бюджету справлятимуть вплив вимоги Закону про ефективнiсть та результативнiсть дiяльностi уряду, який вимагаї вiд агентств виконавчої влади розробки стратегiчних планiв та щорiчних планiв функцiонування його