Сторінка
10

Фінансовий ризик

При страхуванні підприємницької діяльності став­ки платежів встановлюються у відсотках до грошової оцінки валової продукції, яка випускалась до настання страхового випадку. Можливе й використання середніх ставок по видах діяльності чи галузях з коригуванням їх стосовно конкретних підприємств. Тут необхідне враху­вання загального техніко-економічного стану майна, чіткості та організації виробництва, господарських зв'яз­ків, ступеня ймовірності виникнення втрат. Вивчення цих чинників може бути в одних випадках підставою для зниження страхових платежів, а в інших — для їх підвищення. Залежно від конкретної ситуації оправданим може бути надання скидки зі ставки платежів у випадку, якщо страхувальник зумів не допустити настання стра­хових випадків на протязі декількох років, і він у цей період не претендував на страхове відшкодування. На­впаки, при частих чи крупних збитках на деяких виробництвах доцільно для них підвищувати ставки стра­хових платежів,

Певні особливості є в страхуванні ризиків, пов'я­заних з впровадженням у виробництво нової техніки та технології. Ці ризики залежать від конкретних напрямів страхування. Одним з них є страхування самої техніки, транспортних засобів та устаткування технологічних ліній, тощо на випадок їх загибелі, зупинки, порушення ритму роботи. В цьому разі передбачається відшкоду­вання від прямих збитків, пов'язаних з застрахованими об'єктами. Другий напрям — це страхування від раптових несприятливих наслідків, викликаних впровадженням науково-технічних та технологічних новинок, їх ава­ріями, руйнуванням. Тут йдеться про опосередковані збитки страхувальника, який змушений нести додаткові витрати та не одержувати на протязі деякого часу за­планований обсяг прибутку. По вказаних напрямках страхування може здійснюватись як окремо, так і в комплексі.

Страхування нової техніки та технології стосується ризиків, пов'язаних з їх експлуатацією. До них відно­сяться:

- конструктивні помилки у виготовленні техніки та розробці технології, підборі матеріалів, їх використанні;

- непередбачене надходження на ринок більш конкурентноздатної чи дешевшої техніки або технології;

- не виявлені під час випробувань дефекти;

- неправильні показання вимірювальних, регулюю­чих або попереджувальних приладів, що приводять до зниження якості продукції, інших негативних наслідків;

- непередбачені показники напруги й тиску, які викликають зупинку техніко-технологічного процесу;

- непрофесійні дії при обслуговуванні устаткування, технологічних ліній, машин та механізмів.

Можливе страхування й від інших ризиків, реалізація яких приводить до зруйнування, поломки активної частини основних активів і зупинки виробництва.

Як можна помітити, особливість даного страхування полягає у відшкодуванні збитків, що виниклиз вини окремих юридичних або фізичних осіб. Але необхідно також і підкреслити, що обов'язковою умовою для стра­хового відшкодування повинно бути визнання конкрет­ної події страховим випадком з точки зору його непередбаченості, раптовості. Іншими словами, страхова відповідальність наступає тоді, коли збитки спри­чинились випадковою помилкою чи професійними діями працівників, які мали документи про необхідну підготовку для роботи з новою технікою чи технологіями. Коли ж ця умова не виконана, збитки від некваліфікованих дій спеціалістів не можна вважати випадковими.

В разі страхування від технічних та технологічних ризиків не покриваються збитки від стихійних при­родних явищ, вибухів, пожеж, тому що ці страхові випадки включені у відповідальність по страхуванню основних і оборотних активів підприємств. Як і при укладанні інших договорів страхування, не підлягають відшкодуванню збитки від військових дій, страйків, конфіскації нової техніки. Правом страхової організації є об'єднання за бажанням страхувальника водному до­говорі страхового захисту від технічних, технологічних ризиків та ризику втрати чи пошкодження майна від пожежі.

Коли страховий випадок стосується технічних об'єк­тів і технологій, розмежовують їх повну загибель і част­кові пошкодження. Частковим є такий збиток, коли застраховані активи лише в певній мірі втратили свою цінність, а вартість її відновлення менша ціни придбання та монтажу на підприємстві. При частковому пошкод­женні відшкодовуються затрати, здійснені страхуваль­ником для приведення в первісний експлуатаційний стан пошкодженого майна. Однак, якщо вартість його відновлення перевищує ціну придбання (включаючи за­трати на монтаж), то фіксується повна загибель техніки чи устаткування. Це зумовлює необхідність відшкоду­вання їх первісної ціни.

Враховуючи, що страхування нової техніки і техно­логії стосується високовартісних активів, його доцільно проводити з певними мінімальними затратами. Разом з тим, їх власник повинен мати право збільшувати розмір франшизи і, таким чином, розраховувати на відповідне зниження ставок платежів. Їх величину доцільно визначати в залежності від типів технічних або. технологічних засобів.

Внаслідок пошкодження чи зруйнування основних активів можливі й непрямі збитки, які також підлягають страхуванню. Для його організації використовують такі ж принципи страхування від збитків, зумовлених перер­вами у виробництві, що викладені вище.

Разом з тим, страхуванню непрямих збитків властиві й деякі особливості. Слід нагадати, що страхування від простоїв у виробництві розраховане на відшкодування збитків, що розраховуються на основі середнього рівня прибутку. Однак, застосування нової техніки й технології за деяким виключенням (екологічний результат, со­ціальні ефекти) сприяє збільшенню норми прибутку для страхувальника. Тому його втрати внаслідок невиявлених дефектів технічних засобів чи технології можуть бути значними. Зниження ефективності їх потенціалу можуть перевищувати звичайні збитки, викликані зу­пинкою виробничого процесу. Враховуючи це, страху­вання непрямих збитків від пошкодження чи загибелі нової техніки та технологічного устаткування правомірно проводити, беручи до уваги необхідність відшкодування підвищених результатів від їх застосування.

Страхування комерційної діяльності — одне з най­більш складних як на стадії укладання договору, так і на протязі всього періоду його дії. Справа в тому, що відповідальність страховика по забезпеченню захисту комерційних ризиків полягає у відшкодуванні страху­вальнику втрат, що виникли внаслідок несприятливої, непередбаченої зміни ринкової кон'юнктури та по­гіршення інших умов для здійснення комерційних операцій.