Сторінка
2

Зміст, предмет і метод фінансово-господарського контролю і ревізії, ревізія фінансових результатів діяльності підприємства

В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підпри­ємства становить прибуток. Прибуток є основним показником ефектив­ності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибу­тку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підпри­ємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок при­бутку виконуються також зобов'язання підприємства перед бюджетом банками та іншими контрагентами. Тому при ревізії прибутку вивчають фактори як його формування, так і розподілу.

Ревізія фінансових результатів складається з кількох етапів.

1) визначення прибутку від реалізації товарної продукції (робіт, послуг);

Прибуток від реалізації продукції та іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації без податку на додану вартість витратами на виробництво, на управління підприємством та реалізацій продукції. У собівартість продукції при визначенні прибутку включають: матеріальні витрати; амортизацію основних засобів; витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші операційні витрати, пов'язані з виробництвом продукції продукції.

2) визначення суми балансового прибутку;

Балансовий прибуток — це сума прибутку від реалізації продукції та іншої реалізації й доходів від позареалізаційних операцій, зменшена на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареа лізаційних операцій включають:

доходи, отримані від участі у спільних підприємствах; від здаванії майна в оренду; дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних папі рах, які належать підприємству; суми, одержані у вигляді економічна санкцій і відшкодування збитків; інші витрати і доходи від операцій, її безпосередньо не пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції.

При цьому суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно / законодавства, відносяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства. До зазначених санкцій належить перерахуван­ня до бюджету прибутку, одержаного внаслідок порушення державної дисципліни цін, недодержання стандартів і технічних умов, а також суми фінансових санкцій, утриманих податковими службами, суми пені за не­своєчасну сплату платежів до бюджету та інші види санкцій.

3) визначення величини податку на прибуток, що належить сплаті до бюджету;

При перевірці правильності розрахунку суми податку на прибуток ревізор керується чинними нормативними документами з питань оподат­кування, а також переліком пільг, які надаються суб'єктам підприємниць­кої діяльності при обчисленні податків.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається зменшенням валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амор­тизації.

Валовий дохід — загальна сума доходів платника податку від всіх видів діяльності.

Валові витрати виробництва і обігу платника податку — це компен­сація вартості товарів (робіт, послуг), які придбані або виготовлені для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів — поступове віднесення витрат на відновлення їх вартості, спрямоване на зменшення прибутку у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених пода­тковим законодавством.

4) визначення і розподіл чистого прибутку, що залишився у роз­порядженні підприємства;

Чистий прибуток підприємства визначається ревізором як різниця між балансовим прибутком, який оподатковується, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрями використання чистого прибутку визнача­ються підприємством самостійно.

Державний вплив на вибір напрямів використання чистого прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції.

У випадках, передбачених законодавчими актами або статутом під­приємства, частина чистого прибутку передається у власність членів тру­дового колективу підприємства. Розмір цього прибутку і порядок його розподілу визначаються радою (правлінням) підприємства. Сума при­бутку, що належить члену колективу, утворює його внесок до фондів підприємства.

3. Задача.

Необхідно:

Перевірити операції щодо оплати праці, пояснити їх законність або допущені нарушення.

Вихідні дані

1. Працівникові виробництва, який відпрацював увесь лютий 2004 р. при повній тривалості робочого дня нараховано зарплату згідно з трудовим договором в сумі 190 грн.

2. Окремим працівникам підприємства нарахована зарплата за час простою в зв'язку з проведенням страйку

3. Працівнику .якому за відпрацьований рік належить відпустка тривалістю 28 календарних лнів; 10 днів замінено виплатою компенсації

РОЗВ'ЯЗОК

1. Мінімальна зарплата встановлена в розмірі 237 грн Це означає, що за відпрацьовану місячну норму праці зарплата з урахуванням доплат, надбавок, премій та інших виплат крім тих, що не враховуються до мінімальної зарплати не може бути нижчою за встановлений розмір і по даній ситуації необхідно провести донарахування зарплати до 205 грн.

2. 3аконність нарахування зарплати залежить від того чи дані працівники брали участь у страйку чи ні. За період страйку працівникам підприємства, які не брали участь у страйку, але у зв¢язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається зарплата не нижче від встановленої згідно законодавства або колективного договору

3. В даній ситуації при наданні компенсації за частину невикористаної відпустки допущені порушення. За бажанням працівника лише 4 дні відпустки (28-24) можна замінити виплатою компенсації. У випадку коли працівнику за відпрацьований рік належить відпустка тривалістю 24 календарні дні, жоден день відпустки замінити виплатою компенсації не дозволяється.