Сторінка
5

Фінансові аспекти організації і реорганізації акціонерних товариств

Найчастіше материнська холдингова компанія та її дочірні фірми мають форму ЗАТ або ВАТ. Для створення холдингу акціонерна форма найзручніша.

Контроль над дочірніми фірмами з боку материнської встановлюється на основі володіння певним пакетом акцій, що надає реальне право голосу на загальних зборах акціонерів і здійснення контролю. Теоретично цей пакет перевищує 25 % акцій, а практично (у разі розпорошення акцій) він може бути менший від 10 %. Отже, універсального поняття контрольного пакету акцій не існує, його розмір визначається в кожному конкретному випадку (див. підрозд. 1.3).

Для визначення результатів діяльності холдингової групи, прогнозування і ефективного управління нею використовують дані аналізу консолідованої фінансової звітності, яка відбиває фінансове становище групи як єдиного цілого (див. підрозд. 3.2). Материнська компанія встановлює фінансовий контроль за діяльністю дочірніх фірм за допомогою планування і аналізу найважливіших фінансових показників. Узагальнюючим показником діяльності холдингу може бути рентабельність активів (відношення чистого прибутку до активів).

В Україні холдингові компанії почали створюватись одночасно з приватизаційними процесами; їх діяльність регулюється відповідними законодавчо-нормативними документами. Зокрема, холдингові

компанії в Україні у формі ВАТ чи інших суб'єктів господарювання створюються відповідно до Указу Президента України "Про холдингові компанії, які створюються в процесі корпоратизації і приватизації" [17]. Згідно з цим Указом холдингові компанії формуються шляхом передання пакету акцій, який належить державі, до статутного фонду цих компаній.

Розглянемо деякі особливості оподаткування AT.

В Україні для AT існують такі самі умови оподаткування, як і для підприємств інших організаційно-правових форм, тобто вони обкладаються податком на прибуток, сплачують ПДВ, мито, здійснюють відрахування у фонди державного страхування, плату за землю, комунальний податок, а також інші загальнодержавні та місцеві податки і збори, передбачені податковим законодавством України для юридичних осіб.

Особливості оподаткування стосуються тільки дивідендних виплат і операцій з цінними паперами AT.

В Україні встановлено різний порядок виплати дивідендів для резидентів і нерезидентів. Резидентам — власникам корпоративних прав — дивіденди можуть виплачуватися незалежно від результатів діяльності AT. При цьому розподілу на дивіденди можуть підлягати прибуток звітного й минулих звітних періодів, а також кошти фондів економічного стимулювання та фондів спеціального призначення.

Особливість оподаткування дивідендних виплат в Україні полягає в тому, що AT повинно перераховувати податок у розмірі ЗО % нарахованої суми для резидентів до виплати дивідендів або одночасно з нею. При цьому нарахований податок на прибуток зменшується на суму внесеного в бюджет податку на дивіденди. Якщо дивіденди виплачуються не за рахунок прибутку, а з інших власних джерел, то за відсутності об'єкта оподаткування податком на прибуток AT буде платником податку на дивіденди. Отже, якщо податок на дивіденди перевищує суму нарахованого податку на прибуток, то зменшується оплата останнього в наступних податкових періодах.

Якщо дивіденди виплачуються акціями емітента і це не змінює пропорцій участі всіх акціонерів у статутному фонді AT, то податок на дивіденди не стягується.

Дивіденди, які отримують акціонери —юридичні особи, не включаються до складу їх валового доходу, тобто звільняються від подвійного оподаткування. Дивіденди, що сплачуються акціонерам —

фізичним особам, включаються до їх сукупного оподатковуваного доходу.

Дивіденди нерезидентам виплачуються з прибутку, що залишається в розпорядженні AT після оподаткування. Суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді дивідендів, оподатковуються за ставкою 15 % нарахованої суми.

Важливим при інвестуванні в AT є те, що до валового доходу емітента, який є об'єктом оподаткування відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються кошти або вартість майна, що надходять емітенту як прямі інвестиції або реінвестиції в корпоративні права. Прямою інвестицією згідно із зазначеним законом є господарська операція, що передбачає внески коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. Отже, практично прямі інвестиції не підлягають оподаткуванню, що є додатковим стимулом вкладання коштів в акції суб'єктів господарювання. Водночас здійснювати інвестиції у формі внеску грошових коштів на поточний рахунок підприємства невигідно, оскільки вони одразу обкладаються ПДВ і податком на прибуток.

Операції емісії, розміщення та продажу за кошти цінних паперів, що випущені в обіг AT (як й іншими суб'єктами підприємницької діяльності), не обкладаються ПДВ. Не обкладаються ПДВ також:

• передання основних фондів у вигляді внеску до статутного фонду для формування цілісного майнового комплексу AT в обмін на емітовані ним корпоративні права. Це стосується також увезення основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) і вивезення їх за межі митної території України;

• продаж за компенсацію сукупних валових активів (з урахуванням вартості гудвілу), тобто продаж підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення його валових активів до складу активів іншого підприємства (такі операції виконуються, зокрема, при злитті та приєднанні AT);

• повернення основних фондів, внесених до статутного фонду підприємства, у разі виходу юридичних або фізичних осіб з числа засновників чи учасників або при ліквідації підприємства;

• надання комісійних (брокерських) та дилерських послуг з торгівлі або управління цінними паперами, а також деривативами на ринку цінних паперів України. За операції із цінними паперами справляється державне мито. Зокрема, за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів сплачується 0,1 % номінальної вартості емісії.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 №1576-12 // ВВР України. — 1991. — № 49.

2. Анохин С. Особенности управления корпоративными финансами // Фин. бизнес. — 2000. — № 6. — С. 23-28.