Сторінка
1
План.
I. Теоретичні питання:
1. Суб’єкти та об’єкти страхування.
2. Фондова біржа.
3. Бюджетний устрій та бюджетна система.
II. Тести.
III. Список використаної літератури.
1. Суб’єкти та об’єкти страхування.
Страхування – це система обмінно-перерозподільних з приводу формування і використання колективних страхових фондів на засадах соціальної відповідальності.
Страхування є найбільш доцільною, економічною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Витрати фізичних і юридичних осіб на страхування характеризують їх прату за зниження рівня ризику фінансових витрат. Організація страхової справи забезпечує її надійність і раціональність.
З іншої сторони страхування – це перерозподільні відносини між суб’єктами, що сплачують страхові внески, і тими, що отримують відшкодування збитків. Тобто – це плата за хеджування ризику (плата за спокій), або обмінні відносини. Розміщення коштів страхових фондів на фінансовому ринку відображає відносини з приводу торгівлі тимчасовими фінансовими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страхування та суб’єктами фінансових відносин.
Організація страхової справи ґрунтується на виділенні суб’єктів страхування і форм страхових відносин.
Основними суб’єктами страхування є страховик, страхувальник і застрахований.
Страховик – юридична особа – страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку.
Страхувальник – фізична чи юридична особа, яка на підставі відповідної угоди з страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.
Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить відшкодування при настанні страхового випадку. Крім випадку у якому застрахований не може отримати відшкодування, у такому випадку відшкодування отримує – отримувач.
Є різні види страхування і у кожного з видів страхування є свої об’єкти страхування.
Галузі страхування:
- майнове – об’єктами якого є рехоме та нерухоме майно фізичної чи юридичної особи. Основна форма – добровільне страхування.
- Особове – це життя та здоров’я громадян. Виконує дві функції: страхову та нагромаджу вальну.
- Соціальне – об’єктами є працездатність і працевлаштування. Функції страховика виконує держава в особі уповноважених органів. Страхове відшкодування здійснюється у формі пенсій – при повній чи частковій втраті працездатності; допомог - при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті.
- Медичне – це страхування здоров’я громадян. Страхове відшкодування здійснюється у формі оплати лікування.
- Відповідальності – об’єктом є зобов’язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам.
- Ризиків – недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фінансових операцій, які є ризикованими.
2. Фондова біржа.
Фондова біржа - це насамперед місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а самий процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.
У якості товару на цьому ринку виступають цінні папери - акції, облігації і т.п., а в якості цін цих товарів - курси цих паперів. Встає питання: як співвідносяться між собою поняття ринок і біржа, біржа й аукціон?
Загальне в біржі з ринком - установлення цін товарів у залежності від попиту і пропозицій на них. Але, на відміну від ринку, на біржі можуть продаватися не всі товари, а тільки допущені на неї, це з одного боку, а з другого, способи купівлі-продажу на біржі значно різноманітніші, ніж на ринку, але, більш регламентовані
Що стосується аукціону, то про нього на біржі нагадує спосіб призначення ціни: її викрикують. У вік електроніки така система може показатися лише данню традиції, але, на думку біржовиків, вона виконує ряд корисних функцій: створює необхідну ринкову атмосферу, забезпечує публічність торгів. При однаковій ціні на запропоновані товари вони скоріше дістануться тому, хто голосно викрикнув ціну, тому "голосові дані" на біржі, як і на аукціоні, мають чимале значення але, на відміну від аукціону, ціни на товари на біржах не тільки зростають стосовно стартових, але і падають.
Отже, біржа має у своїх характеристиках як риси історичних попередників, (таких як ринки, ярмарки, аукціони), так і власну специфіку.
Ознаки класичної фондової біржі:
1) це централізований ринок, із фіксованим місцем торгівлі, тобто наявністю торгової площадки;
2) на даному ринку існує процедура підбору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають певним вимогам (фінансова стійкість і значні розміри емітента, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражена коливаємість цін і т.ін.);
3) існування процедури підбору кращих операторів ринку в якості членів біржі;
4) наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;
5) централізація реєстрації операцій і розрахунків по ним;
6) встановлення офіційних (біржових) котувань;
7) нагляд за членами біржі (із позицій їх фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Фінанси підприємств - провідна ланка надходжень доходів до бюджету
Формування науки про місцеві фінанси. Зарубіжний досвід місцевого оподаткування
Проблемні аспекти розвитку ланок фінансової системи України
Загальнодержавні фонди цільового призначення
Складові ланки та грошові потоки міжнародних фінансів
