Сторінка
4

Еволюція і основні тенденції розвитку фондових ринків

2) цінні папери адміністративно-територіальних одиниць - цінні папери, розміщені від імені Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування;

3) корпоративні цінні папери - цінні папери, розміщені юридичними особами незалежно від форми власності та організаційно-правової форми за винятком держави, Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

4. Еволюція фондових бірж на ринку цінних паперів

Фондові біржі є у багатьох країнах світу. Найбільші з них за розмірами обігу цінних паперів і за кількістю членів - Нью-Йоркська і Токійська. Найстаріша фондова біржа в Амстердамі, що функціонує і нині, була організована у 1608 році. У Росії торгівля цінними паперами провадилася на товарних біржах, і тільки на найстарішій (1703 р.) Петербурзькій біржі у 1900 році був створений спеціальний фондовий відділ для торгівлі цінними паперами, відділений юридично від товарної торгівлі. Історично російська фондова торгівля була пов'язана передусім з державни­ми цінними паперами. На Петербурзькій біржі торгівля ними розпочалася після випуску перших внутрішніх державних позик 1809 р. і 1811 р., а торгівля акціями та облігаціями акціонерних товариств - у 30-х роках XIX ст.

Особливо швидко біржовий фондовий обіг почав зроста­ти у другій половині XIX ст. зв'язку із значним поширенням державного кредиту і розвитком акціонерного підприємництва. У 1913 році державні цінні папери разом з акціями російських залізниць становили 4/5 загального обсягу цінних паперів фон­дового відділу Петербурзької біржі.

Під час першої світової війни біржі в країні були закриті. Після Лютневої революції 1917 року Московську біржу було відкрито, але її діяльність тривала всього кілька місяців. У Ра­дянській республіці відкриття біржі відбулося у 1921 році. А че­рез два роки при Московській товарній біржі організовано пер­ший у республіці фондовий відділ.

У наступні роки право на заснування фондових відділів було надано ще дев'яти найбільшим товарним біржам. На почат­ку 1926 року загальний обіг фондових відділів при товарних біржах операцій із цінними паперами досяг 200 млн. крб. Про­існували радянські біржі недовго. На початку 30-х років в умовах переходу до командно-адміністративної економіки та ліквідації фінансового ринку в країні біржову діяльність було припинено. У кожній країні існує своя національна, історично сфор­мована система бірж. Розглянемо фондові ринки окремих розви­нених країн.

Для фондового ринку Японії притаманна моноцентрична модель біржової системи, коли домінуюче положення займає од­на біржа, розташована у фінансовому центрі країни (в даному ви­падку Токійська, на долю якої припадає 80% всього обороту цінних паперів), інші біржі (у Нагої, Кіото, Хіросімі, Фукуоке та ін.) мають місцеве значення. Біржовий фондовий ринок Японії поділяється на такі сектори:

· ринок, де котируються акції найбільш відомих АТ (великих корпорацій);

· ринок для менш відомих корпорацій;

· ринок цінних паперів, що не допущені до котирування;

· ринок іноземних цінних паперів, які обертаються окремо від японських.

Особливістю фондового ринку Японії є переважна більшість акціонерів-корпорацій порівняно з кількістю акціонерів-фізичних осіб і перехресне володіння акціями великих корпорацій.

Англії, як і Японії, притаманна моноцентрична модель біржової системи. Провідною фондовою біржею Англії є Лон­донська біржа (крім неї, в країні функціонує ще 22 фондові біржі).

В обороті англійської фондової біржі знаходиться більше 7 тис. видів акцій та облігацій, але 95% від загального обігу скла­дають угоди з облігаціями. Основним видом біржових угод є строкові угоди спекулятивного характеру. Особливістю Лон­донської біржі є перевага торгівлі іноземними цінними паперами, на які припадає більше 50% від загального обсягу торгівлі. Тоб­то Лондон виконує функції одного із світових фінансових ринків.

На відміну від Японії та Англії, Німеччині властива поліцентрична біржова система, коли крім головної фондової біржі функціонує ще декілька великих бірж. У Німеччині діє вісім фон­дових бірж, найбільшою з яких вважається Франкфуртська. Фон­дові біржі виступають у формі державних установ, членами яких можуть бути як юридичні особи (головним чином, банки), так і фізичні, до яких належать так звані офіційні (курсові) і вільні маклери. Брокерські фірми в Німеччині не є членами бірж.

Характерною рисою фондового ринку США є диферен­ційоване коло членів біржі порівняно з іншими країнами. Особ­ливістю біржового ринку США є наявність жорстких правил лістингу цінних паперів при допуску їх до котирування на біржі.

АТ повинні виконувати такі вимоги:

· ринкова вартість акцій, що обертаються на ринку, повинна бути не менше, ніж 18 млн. дол.;

· число акцій, розміщених на ринку, повинно складати не менше 1,1 млн. штук;

· прибуток до сплати податку має становити не менше 2,5 млн. дол. в останній фінансовий рік та не менше 2 млн. дол. у два попередні роки і т. ін.

При допуску до котирування на біржі приймається до уваги також роль компанії в національній економіці, становище на ринку, перспектива прибутковості.

У Росії в ролі професійних учасників фондового ринку ви­ступають комерційні банки, що мають усі права на операції з цінними паперами, 60 фондових бірж (відповідно до чинного за­конодавства фондові біржі створюю і ься як закриті акціонерні товариства і повинні мати не менше трьох членів. Членами біржі можуть бути тільки її акціонери); 660 інституціональних фондів; більше 550 недержавних пенсійних фондів; більше 3000 страхо­вих компаній; саморегулюючі організації; Союз фондових бірж.

Висновки

Проаналізувавши фондові ринки різних зарубіжних країн, виділимо їх основні риси:

1. Для всіх країн притаманна єдина структура інституціональних учасників РЦП: комерційні банки, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні фонди, довірчі товариства і т. д., але з певними відмінностями. Так, наприклад, в Японії всі банки працюють на ринку цінних паперів і вони є головними інвесторами промисловості, в той час, як у США на фондовому ринку працюють тільки інвестиційні банки, а комерційним банкам заборонено займатися операціями з цінними паперами.