Сторінка
1

Статутний фонд – джерело фінансових ресурсів при створенні підприємства

Організація фінансового капіталу залежно від форми господарювання.

Створенню підприємства будь-якої організаційно-правової форми і форми власності передує формування статутного фонду.

Статутний фонд ¾ це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на правах власності або повного господарчого відання. За рахунок статутного капіталу підприємство формує власні (основні та обігові) кошти [14, ст. 128].

Залежно від організаційно-правової форми господарювання статутний фонд може утворюватися з акціонерного капіталу, пайових внесків членів кооперативів, засновників, а також бюджетних коштів.

Капітал, за допомогою якого створюється статутний фонд акціонерного товариства, організовується завдяки випуску цінних паперів ¾ акцій.

Акцією, відповідно до ст. 4 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, визначається цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право її власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь в розподілі при ліквідації акціонерного товариства. Випуск і реалізація акцій дає можливість підприємству мобілізувати для цілей інвестування значні суми капіталу.

Акції можуть бути іменними та на пред¢явника, простими та привілейованими. Переважна більшість акціонерів мають у власності, як правило, прості іменні акції [5, ст. 168].

Обіг іменних акцій фіксується у книзі реєстрації (реєстрі) власника іменних цінних паперів, що ведеться товариством або незалежним реєстратором і куди вносяться відомості про кожну іменну акцію, власника її, час придбання акції, кількість таких акцій у кожного акціонера.

Власником акції на пред¢явника вважається кожна особа, яка володіє нею. У книзі реєстрації вказується загальна кількість таких акцій.

Прості акції дають право участі в управлінні підприємством, але не гарантують певного рівня дивідендів.

Привілейовані акції забезпечують власникові одержання фінансових дивідендів, а також пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Проте власники зазначених акцій не мають права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства (або іншу законодавчо обмежену частку). Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим, у процентах до їх номінальної вартості, щорічно виплачуваним дивідендом, виплата якого проводиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році.

У випадку ліквідації акціонерного товариства за рахунок його майна спочатку задовольняються претензії кредиторів, потім претензії власників привілейованих акцій і, нарешті, претензії держателів простих акцій.

В залежності від виду акціонерного товариства акції можуть:

¾ розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах, якщо ці цінні папери належать відкритому акціонерному товариству;

¾ розподілятися тільки між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки чи купуватися та продаватися на біржі, якщо вони належать закритому акціонерному товариству.

Відповідно до цього акції або перебувають в обігу, або мають обмежений обіг, або взагалі є поза обігом. Якщо ці цінні папери знаходяться все ж таки в обігу, то вони можуть купуватися чи продаватися за ринковим курсом, який залежить від становища підприємства на ринку, фінансової стабільності, рентабельності, величини дивіденду чи перспектив розвитку тощо [5, ст. 169]:

Ka = (Da/R)*100, грн.,

де Da ¾ величина дивіденду на 1 акцію;

R ¾ ставка дисконту (рівень позичкового проценту), %.

Ставка дисконту може бути різною для простих і привілейованих акцій.

Акції випускає акціонерне товариство. Воно робить це, коли створюється, за будь-яких змін форм власності, за злиття з іншим (іншими) акціонерним товариством і за розширення масштабів своєї діяльності збільшенням статутного фонду. Випуск акцій є обов¢язковою умовою створення акціонерних товариств, які у світовій економіці закріпилися як найефективніші форми підприємств взагалі. На купівлю акцій припадає близько 30% фінансування підприємницької діяльності у провідних країнах світу.

Акція є своєрідною одиницею виміру економічних інтересів її власника, тобто становить зафіксований комплекс прав, що їх утримувач одержав в обмін на вкладений ним у статутний фонд товариства капітал.

Законодавством України визначено порядок придбання акцій. Спочатку при створенні акціонерного товариства їх повинні придбати засновники, які можуть бути як громадянами, так і юридичними особами. Останні купують їх за рахунок коштів, що залишаються в їхньому розпорядженні після сплати податків і відсотків за банківський кредит. Засновники повинні укладати між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню товариства, а також відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. При створенні акціонерного товариства акції також можуть купуватися учасниками на підставі договору з його засновниками [4, ст. 13].

Ці цінні папери, як зазначалося вище, при створенні підприємства можуть бути розповсюдженні шляхом відкритої підписки на них або розподілу всіх їх між засновниками. Відкрита підписка на акції організовується засновниками підприємства, які в будь-якому випадку зобов¢язані бути держателями акцій на суму не менше 25% статутного фонду і строком не менше 2 років. Ще ці засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) повинні опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку[4, ст.14].