Сторінка
7

Стан бюджету та фактори, що впливають на нього

Фактором, що суттєво позначається на до­ходах бюджету, є надання податкових пільг. Зниження податкового навантаження за раху­нок надання пільг призводить до порушення принципу нейтральності оподаткування і засві­дчує активний вплив держави на економічні рішення суб'єктів господарської діяльності.

Кабінет Міністрів України постановою "Про підсумки виконання Державного бю­джету України за 1998 рік та заходи щодо за­безпечення своєчасного формування показ­ників зведеного та Державного бюджетів України на 2000 рік" (від 19-04.99 № 620) до­ручив Міністерству фінансів та Державній податковій адміністрації до прийняття Подат­кового кодексу України не розглядати пропо­зиції міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Се­вастопольської міських державних адмініст­рації щодо надання пільг з оподаткування. Незважаючи на це, після виходу зазначеної постанови Урядом прийнято понад 100 рі­шень із надання податкових пільг.

У цілому сума пільг, наданих платникам у 1999 р., становила майже 18 млрд. грн., збільшившись порівняно з попереднім роком на третину. Значні суми пільг отримали платники податків міста Києва та Дніпропетровської області, відповідно 35 та 16 % загальної суми наданих пільг по Україні.

У загальній сумі наданих пільг найбільшу питому вагу посідають пільги з податку на дода­ну вартість - понад 80 %, з податку на прибуток - майже 10 %, з акцизного збору - більше 4 %.

Існуюча система податкових пільг вимагає серйозного, глибокого аналізу з подальшим її переглядом і суттєвим скороченням. Недоско­налість системи пільг значно звужує можливос­ті наповнення бюджету, підриває фінансову дисципліну, а також впливає на перерозподіл ресурсів в економіці на користь неефективних і неконкурентоспроможних підприємств.

Значний вплив на обсяг надходжень до бюджету має зміна об'єкта оподаткування. Аналіз даних за 1999 р. свідчать, що внаслі­док зміни об'єкта оподаткування бюджетом недоодержано 1150 млн. грн.

Порушенням податкового процесу є прийн­яття законодавчих актів щодо реструктуризації податкової заборгованості. Реструктуризація заборгованості, тобто відстрочка і розстрочка платежів, як правило, збільшує недоїмку до бюджету, відстрочені й розстрочені платежі своєчасно не вносяться до бюджету. Станом на 1 січня 2000 р. була несплачена реструктуризована податкова заборгованість становить 231,9 млн. грн. Слід підкреслити, що Законом України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості" (від 05.06.97 № 314-97) перед­бачалося, що списання та реструктуризація по­даткової заборгованості буде одноразовим за­ходом, але на противагу цьому рішенню протя­гом 1998-1999 рр. було прийнято цілий ряд за­конодавчих актів, які передбачали проведення списання та реструктуризацію податкової забо­ргованості окремим платникам і цілим галузям.

Усього (станом на 01.01.2000) платникам податків надано відстрочку на 3,6 млрд. грн. Таким чином, втрати надходжень до держав­ного бюджету в 1999 р. можна оцінити в сумі 43,4 млрд. грн., що більше ніж у два рази пе­ревищує його фактичний обсяг.

Розмір валового внутрішнього продукту безпосередньо впливає на обсяг надходжень до бюджету.

Рисунок 2. Динаміка ВВП у 1997-2003 рр.[21,с.7]

Щорічні темпи спаду ВВП (найвищі — 23% у 1994 році) разом із небувалою гіперінфляцією (максимальна середньорічна — 4834,9% у 1993 році) і високим рівнем безробіття свідчать, що економіка була в стані стагфляції. У наступні ро­ки криза тривала, але темпи спаду ВВП значно уповільнилися (до 10% у 1996 році, 2% у 1998 році й до 0,2% у 1999 році). І тільки у 2000 році спад припинив­ся і було досягнуто приросту ВВП до попереднього року на 5,8% при інфляції 25,8%, а в 2001 році — на 9,1% при інфляції 6,1%. Проте реальний стан вітчиз­няної економіки відображають темпи спаду ВВП відносно 1990 року, які в 1999 році досягли 59,2% і в 2001 році — 52,9%.

Важливим фактором впливу на наповненість дохідної частини державного бюджету є як внутрішній так і зовнішній державний борг.

Великі розмі­ри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування зумовлюють необхідність розв'язання проблеми держав­ного боргу, а відтак і пошуку шляхів удосконалення механізму його управлін­ня. Як переконує досвід багатьох країн, чим обтяжливішим стає для держави нагромаджений зовнішній і внутрішній борг, тим активніше входить його об­слуговування у взаємодію з функціонуванням економіки та її фінансової сис­теми. Розв'язання проблеми обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні.

Станом на 1 січня 2002 року державний борг України становив 14,085 млрд. дол. США, з них зовнішній борг -- 10,117 млрд. дол. (71,8%), внутрішній -3,968 млрд. дол. (28,2%).

Досліджуючи економічні передумови формування державного боргу, заз­начимо, що бюджетний дефіцит виникає як результат кризових явищ в еконо­мічному та політичному житті держави і призводить до утворення й зростан­ня державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит. Дефіцит може бу­ти пов'язаний із необхідністю здійснення значних державних вкладень у роз­виток економіки. В цьому разі він відображає не кризовий стан суспільних процесів, а державне регулювання економічної кон'юнктури, прагнення забез­печити прогресивні зрушення в структурі суспільного виробництва. Дефіцит може відображати кризові явища в економіці, її розвал, неефективність фінан­сово-кредитних зв'язків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. В цьому випадку бюджетний дефіцит — явище надзвичай­но загрозливе, яке потребує вжиття не лише термінових економічних заходів для стабілізації економіки, фінансового оздоровлення господарства, а й відповідних політичних рішень. Проте в умовах функціонування економіки, що ін­тегрована в світогосподарські зв'язки, бюджетний дефіцит у допустимих ме­жах може використовуватися.