Сторінка
4

Прибутковий податок з громадян та інші загальнодержавні податки

Сума платежу відноситься на витрати виробництва.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати платежу за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин здійснюється державними податковими інспекціями за місцем розташування родовища корисної копалини.

Плата за спеціальне використання лісових ресурсів Ліси України, крім екологічного, естетичного, виховного мають насамперед, економічне значення. Вени є національним багатством України і як такі потребують державного захисту через облік і охорону від несанкціонованих державою вирубок.

Усі ліси України є власністю держави.

Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України.

Верховна Рада України делегує свої повноваження щодо розпоряджання лісами відповідним радам народних депутатів.

Рада народних депутатів у межах своєї компетенції надає земельні ділянки лісового фонду у постійне або тимчасове користування.

З метою раціонального і дбайливого користування лісовими ресурсами Лісовим кодексом України запроваджено плату за спеціальне використання лісових ресурсів.

До лісових ресурсів належать: деревинна, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на ресурси державного і місцевого значення.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.

До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, які не зараховані до ресурсів державного значення.

Дозволом на соціальне використання лісових ресурсів державного і місцевого значення є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток.

Лісорубний квиток видається на заготівлю живиці, заготівлю деревини при рубках головного користування, лісовідводних рубках, догляду за лісом, санітарних та інших рубках, пов'язаних з проведенням лісогосподарських заходів і у випадках розчищення лісових земель у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.

Лісовий квиток видається на сінокосіння, випасання худоби, розміщення вуликів і пасік, заготівлю дикорослих плодів, ягід, грибів, горіхів, лікарських рослин і технічної сировини, очерету, лісової підстилки, використання лісових ділянок в науково-дослідних цілях (без права рубки дерев), тимчасове використання земель лісового фонду для сільськогосподарського виробництва, крім сільськогосподарських угідь, що входять до складу земель лісового фонду, а також на використання лісових ресурсів для потреб мисливського господарства, розміщення туристських таборів, баз відпочинку та інших подібних об'єктів із спорудженням будівель некапітального типу строком до одного року.

Платниками плати за спеціальне використання лісових ресурсів є всі лісокористувачі.

Об'єктом справляння вказаної плати є деревина лісових порід, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали (пень, луб, кора, деревна зелень), побічні лісові користування.

До побічних лісових користувань належать: випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки тощо.

Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію вона контролює правильність нарахування та своєчасність оплати платежів до бюджету, із яких 80 % зараховується до Державного бюджету і 20 % — до місцевих бюджетів.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів Плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів вносять усі суб'єкти підприємницької діяльності — водокористувачі незалежно від форм власності, в тому числі підприємства гідроенергетики та водного транспорту.

Розмір платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів, крім тих, що використовуються підприємствами гідроенергетики і водного транспорту, встановлюється відповідно до тимчасових нормативів плати, обсягів використання води та лімітів її використання.

За понадлімітне використання прісних водних ресурсів плата обчислюється у п'ятикратному розмірі.

Зазначені платежі у межах встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне їх використання стягуються з доходу (прибутку), що залишається в розпорядженні суб'єктів підприємницької діяльності.

Окремим категоріям суб'єктів підприємницької діяльності встановлюються пільгові коефіцієнти до тимчасових нормативів плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів.

Сума платежу обчислюється платниками самостійно із врахуванням пільгових коефіцієнтів.

Платежі сплачуються платниками щокварталу.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів загальнодержавного значення перераховується у розмірі 80 % до Державного бюджету України і 20 % — до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей. Плата за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення — до місцевих бюджетів відповідних рад народних депутатів. Плата за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту сплачується до Державного бюджету України. Плата за понадлімітне використання прісних водних ресурсів зараховується до Державного бюджету України, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за умовами, передбаченими для внесення плати за використання прісних водних ресурсів у межах ліміту.

Література:

1. Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. — 1995. — № 2. — С. 59—63.

2. Леонов Г. Ф., Хуторненко С. А., Шаблий Е. И. Особенности экономической культуры в США, Японии и странах Западной Европы. - К.: УкрНТИ, 1992. - 60 с.

3. Бабич В. П., Сало И. В. Государственное управление финансами в рыночной экономике. — К.: Акад. информатики, 1994. — 97 с.

4. Балтійський ринок цінних паперів // Україна—Бізнес. — 1995. - № 10. - С. 10.

5. Богиня Д., Волинський Г. До питания щодо різних варіантів ринкових реформ // Екон. Украйні. — 1994. - № 3. — С. 29—34.

6. Бондаренко А. Ф., Головко Г. М., Алибекова Б. Ш., Мищенко В. И. Основы маркетинга / Под ред. В. И. Мищенко. — Сумы: Слобожанщина, 1995. - 344 с.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «Фінанси»: