Сторінка
6

Фінансова система

Державний борг буває зовнішній і внутрішній. Усі кошти як у межах держави, так і за зовнішніми запозиченнями, як правило, спрямовуються на покриття дефіциту бюджету. Мо­білізація коштів через державний кредит дає змогу впливати на інфляційні процеси в державі в бік їхнього зменшення.

На сьогодні ця підсистема не розвинена і, як правило, втілена в двох формах: вкладів населення в Ощадному та ін­ших банках, а також продажу державних боргових зобов'я­зань. Із розвитком фондового ринку перерозподіл фінансо­вих ресурсів, що здійснюється за допомогою згаданої підсистеми, зростатиме і в абсолютних, і у відносних розмі­рах. Це досягатиметься за рахунок збільшення продажу дер­жавних цінних паперів як фізичним, так і юридичним осо­бам. У 1995 році започатковано проведення аукціонів із продажу державних цінних паперів. Ця діяльність держави на фондовому ринку триватиме. Зростатимуть також і вкла­ди населення в банках. Про це свідчить динаміка щодо збільшення обсягів банківських депозитів останніми роками. Так, на і січня 2000 року грошові заощадження населення становили 126 млрд. гривень. Деякі зміни сталися в структу­рі заощаджень — готівка зменшилася з 82,6 до 80,5%, а за­лишки їхніх вкладів в Ощадному та комерційних банках під­вищилися з 17,3 до 19,5%.

Для успішного функціонування згаданої підсистеми треба насамперед законодавче закріпити гарантії держави щодо по­вернення коштів громадян і збереження їх від знецінення. За­коном "Про державний внутрішній борг" передбачені лише перші кроки у напрямку вирішення цього питання.

Важливу роль у фінансовій системі повинна відігравати підсистема "Страхові та резервні фонди". Реформування економіки передбачає виникнення великої кількості госпо­дарських суб'єктів, зацікавлених у забезпеченні захисту своєї підприємницької діяльності, майна та доходів від різ­них негативних наслідків і непередбачених ситуацій. Саме в цей час повинна набути значного розвитку страхова спра­ва і насамперед ті види страхування, які майже не розвива­лися раніше.

Наприкінці 1999 року в Україні налічувалося 700 страхових організацій, яким було видано ліцензії на здійснення страхо­вої діяльності. Як відомо, створення страхових організацій від­бувається у формі господарських товариств переважно закри­того типу. Становище у страхуванні дає підставу для висновку, що тут слід вжити рішучих заходів щодо його розвитку та пе­ретворення в надійний інструмент ринкових відносин.

Нині потрібна науково обгрунтована концепція розвитку страхової справи у напрямках:

— створення правового поля для забезпечення ефективно­го функціонування ринку страхових послуг, регулювання страхової діяльності та дотримання прав і зобов'язань усіх сторін, що беруть участь у страхуванні;

— визначення форм і напрямків страхової діяльності, які найточніше відповідають сучасному стану в економіці та по­требам як страховиків і страхувальників, так і держави;

— обгрунтування засобів та форм державного контролю і ре­гулювання страхового ринку, включення страхування до переліку важливих фінансових інструментів регулювання економіки;

— створення умов стабільності розвитку страхових під­приємств;

— забезпечення пріоритетного розвитку тих видів страху­вання, що сприяють фінансовій стабілізації в державі;

— створення конкурентного середовища між суб'єктами, що здійснюють страхову діяльність;

— забезпечення гарантії компенсації коштів юридичним і фізичним особам у разі настання страхового випадку;

— створення системи обліку та звітності страхової діяль­ності з метою формування банку достовірної інформації та її доступності.

Неабияке значення для ефективного функціонування фі­нансової системи має підсистема "Фінансовий ринок". Фі­нансовий ринок має у своєму складі ринок грошей, ринок кредитів, ринок цінних паперів і ринок фінансових послуг, що лише формується в Україні. Упродовж 1999 року інтенсивно­го розвитку набув лише один напрям фінансового ринку — ринок цінних паперів.

Прийняття Указу Президента України "Про інвестиційні компанії" дало поштовх до розвитку спільного інвестування в цінні папери, що створює механізм захисту дрібних інвесто­рів. На фондовому ринку нині працює понад 500 торговців цінними паперами, які отримали відповідні дозволи.

Розроблена й подана на розгляд урядові концепція ство­рення та розвитку фондового ринку України, її' погоджено з відповідними відомствами, фондовою біржею та Асоціацією торговців цінними паперами.

Протягом 1999 року закінчено формування законодавчої бази для випуску державних цінних паперів, які забезпечу­ють державі неінфляцшні засоби фінансування бюджетного дефіциту-

Створення повноцінного фінансового ринку потребує прискореного розвитку ринку кредитів і ринку грошей. Нада­лі ці напрямки матимуть сприятливі умови для свого удоско­налення й активніше впливатимуть на стабілізацію фінансово­го стану в державі.

Функціонування кожної зі складових фінансової системи держави можливе лише за умов чіткого законодавчого урегу­лювання їхньої взаємодії та якщо вони доповнюють одна одну. Так, наприклад, при недоліках в організації фінансової діяль­ності підприємницьких структур, їхньої збитковості зменшу­ються надходження до бюджетної системи, централізованих позабюджетних фондів, страхових і резервних фондів. Це зву­жує фінансові можливості держави, зумовлюючи дефіцит бюд­жету. Дефіцит бюджету може призвести до зростання інфляції

або державного боргу, що негативно позначиться на діяльнос­ті всіх учасників фінансового ринку.

Схожих взаємозумовлених як негативних, так і позитивних варіантів може бути багато. Важливо в цьому разі своєчасно їх споогнозувати та розробити заходи щодо їх локалізації.

Завдання й запитання для самостійної роботи:

1. Дайте визначення фінансової системи.

2. Назвіть складові, що є ланками фінансової системи.

3. Що становить правову та організаційну основу фінансової системи?

4. Як впливає кожна з підсистем на економічні й соціальні процеси в державі?

5. Дайте визначення термінів: фінансова система, державні фінанси, централізовані й децентралізовані фонди фінансових ресур­сів, страхові фонди, резервні фонди, державний кредит, фінансовий ринок, фінансове законодавство, фінансовий апарат.