Сторінка
4

Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів

Не таємниця, що сьогодні найбільш розвинені ті країни, де першочергову роль приділяють якісній освіті молоді. Невизначеність у такій справі може завдати шкоди.

Проблема співвідношення читання вголос та мовчки піднімалася ще в 20-ті роки XX століття. І вже тоді вчені прийшли до висновку про необхідність поєднання їх у навчанні. Так, професор Т. Гарбуз писав: "На нашу думку, мовчазне читання має значно більші переваги, ніж голосне. Але це не означає, що треба користуватись виключно мовчазним читанням у школі, - це було б невірно: і голосне читання має свої позитивні риси, яких мовчазне читання не має. Голосне й мовчазне читання знайдуть своє місце в роботі, залежно від змісту, від віку дітей, від загальної форми організації педагогічного процесу треба уміти використати ту чи ту форму читання; трафарету немає і не може бути".

У практиці роботи вчителів молодших класів особлива увага приділяється початковому періоду навчання грамоти, який, як правило, припадає на першокласників-шестиліток. Вони вправляються у поділі речень на слова, слів - на склади і звуки, а також в утворенні слів із складів та речень із слів. Одночасно діти навчаються позначати звуки буквами, складати слова з букв і складів у тій послідовності, у якій усе це проводиться на уроках читання. Найважливіше завдання предмета читання - озброїти учнів елементарними знаннями, закріплювати та удосконалювати навички свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, формувати і розвивати вміння працювати з текстом твору, самостійно читати книги. Успішне розв'язання цих складних завдань є запорукою розвитку читацьких навичок у школярів.

Поєднання обох різновидів читання у процесі формування читацьких навичок допомагає вчителеві прилучати школярів до опанування, розширення й поглиблення знань учнів з усіх предметів, виховує читацьку активність і допитливість, удосконалює навички самостійної роботи з книгою, сприяє розвитку різноманітних інтересів дітей.

Передові вчителі нашої Хмельницької області застосовують ефективні форми і методи роботи для формування в учнів навичок читання, вміння осмислено сприймати і аналізувати художні твори. Так, Г.В.Міщенко, заслужена вчителька України, педагог-методист Летичівської середньої школи № 1 багато уваги приділяє виробленню навичок усвідомленого читання і розвитку їх мовлення. У І півріччі, коли більшість молодших школярів тільки оволодіває грамотою, Г.В.Міщенко концентрує роботу з книгою навколо читання вголос художніх творів (казок, віршів, оповідань).

Так, вивчаючи з дітьми вірш Марійки Підгірянки "Школа", вчителька приносить її збірку поезій, ознайомлює дітей з новою книжкою, розповідає, як готують книгу до друку, стисло повідомляє факти з життя письменниці. Потім якомога виразніше читає вірш, одночасно стежачи, як діти реагують, інтонацією голосу звертає увагу на найважливіше, роблячи паузи, що дає можливість краще осмислити окремі фрази, вдуматись у їх зміст:

Ти нас всіх научиш,

Як у світі жити,

Як зло оминати

А добро чинити .

Під час підготовки до голосних читань у ході наступних уроків, вчителька виділяє найскладніші для читань уривки, готує до читання тексту з дошки (спочатку читають мовчки або пошепки), звертає увагу на розділові знаки, пояснює незрозумілі слова.

Систематичне голосне читання - важливий засіб формування читацьких навичок школярів у молодшому шкільному віці. Воно розвиває вміння прислухатися до тексту і запам'ятовувати його, осмислюючи зміст прочитаного, образно уявляючи описувані картини, збагачує мислення і мову дітей, підвищує техніку читання.

У II півріччі більше уваги приділяється мовчазному читанню, бо саме воно має стати головним видом читання в майбутньому.

На всіх уроках читання Г.В.Міщенко готує учнів до сприймання нового матеріалу, вміло організовує роботу над твором, добивається, щоб діти розширювали своє поле зору, збільшували обсяг читання і удосконалювали техніку, розуміли ідею і усвідомлювали художні засоби.

Ретельно продумуючи кожний обов'язковий елемент уроку (підготовка учнів до читання, перше читання твору, його аналіз, узагальнення, закріплення одержаних знань), вчителька використовує різні методи підготовчої роботи:

бесіда;

розповідь;

повідомлення вчителя;

робота за малюнком, картиною;

діяльність з поповнення словникового запасу за кадрами діафільму.

Саме це сприяє формуванню якісно нових читацьких навичок у 87% її школярів. Найбільше уваги приділяється першому й повторному читанню тексту (вибіркове читання, читання твору ланцюжком) та цілеспрямованому його аналізу.

У кінці уроку підбивається підсумок, з'ясовується, чи зрозуміли діти матеріал, про що дізналися, що найбільше сподобалося, що необхідно уточнити, дається інструктаж з виконання домашнього завдання.

Учням пропонуються диференційовані як за часом, так і за формою домашні завдання: вибрати і підготувати частину із прочитаного в класі оповідання чи казки, пояснити свій вибір; намалювати словесні картинки до певних частин твору; підготуватися до творчого переказу від першої особи; підібрати прислів'я чи приказки до всього оповідання чи дійової особи; провести літературні чи життєві аналогії; пригадати, яких героїв нагадує дійова особа; підготувати усну розповідь про головний персонаж; подумати, які запитання можна поставити на наступному уроці своїм товаришам; обміркувати питання про найголовніше у творі і багато іншого.

Великого значення педагоги надають оволодінню учнями технікою читання. У практиці навчання молодших школярів цей аспект займає провідне місце, оскільки є обов'язковим і при читанні вголос, і мовчки. Передові вчителі і педагоги-новатори здійснюють цю роботу у певній системі. Так, заслуговує на увагу досвід роботи вчителів-практиків: заслужених вчителів України Г.Г.Мороз (Розтоцька середня школа), Я.Н.Дрозд (Добропільська середня школа Бучацького району, що на Тернопільщині), П.М.Нагачевської (ЗОШ № 13 м.Кам'янця-Подільського), З.М.Романюк (ЗОШ № 11 м.Тернополя), Р.А.Пальцун (ЗОШ № 15 м.Кам'янця-Подільського).

Щоб зацікавити дитину і викликати бажання удосконалити техніку читання, П.М.Нагачевська (вчитель-методист ЗОШ № 13 м.Кам'янця-Подільського) використовує у своїй практиці найрізноманітніші засоби: це і організація книжкових виставок; і постійно діючий "Куточок читання", де кожної перерви завжди пожвавлення: діти вільно беруть книжки, читають їх і діляться враженнями про прочитане; це і проведення уроків, спрямованих на формування навичок швидкого читання і культури читання. Велика увага приділяється обліку прочитаних книг, які учні ведуть у щоденниках читача. Першокласники записують назву книги, автора і виконують малюнки, а учні другого класу стисло фіксують зміст твору, дають оцінку ілюстраціям, виписують крилаті вислови, які зачитують під час уроків рідної мови чи позакласного читання.

Для третьокласників і четвертокласників проводяться ігри, які використовує Г.Г.Мороз (Розтоцька середня школа). Літературні ігри мають на меті не тільки перевірити знання учнів, а й показати рівень досягнення сформованості читацьких навичок молодших школярів. Саме діти, які добре оволоділи цією навичкою, зуміють швидко відшукати у незнайомому тексті вжите прислів'я, приказку чи влучний вислів, найшвидше прочитати мовчки текст і передати вголос, на суд журі, його зміст, найвиразніше прочитати невідомий для себе вірш, швидко передати інтонацію запропонованих для мовчазного ознайомлення діалогів дійових осіб і ін. Саме такі форми роботи з молодшими школярами сприяють удосконаленню обох різновидів читання - вголос і мовчки, впливають на покращення розумового розвитку і забезпечують успішне навчання учнів з усіх предметів шкільного циклу.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: