Сторінка
7

Роль тренера в підготовці спортсмена

г) розширенню досвіду комуністичних моральних відносин в умовах систематичної спільної діяльності в команді. Досвід моральних відносин юних спортсменів до праці, спортові, до своїх обов'язків, товаришам, дорослим, до рідної землі, до природи - головний результат виховної роботи. Уся спортивно-масова робота з підлітками повинна бути спрямована на досягнення високого ідейно-морального рівня юного спортсмена.

Аналіз передового педагогічного досвіду — найважливіший елемент наукового дослідження. Тренерові для того, щоб використовувати передовий досвід, необхідно вирішити ряд задач. По-перше, передовий педагогічний досвід необхідно виявити. Для цього мало знать його загальні ознаки — треба уміти відрізнити його від масової практики, мати точні докази того, що даний досвід є передовим. По-друге, передовий досвід потрібно вивчити, проаналізувати, узагальнити, для чого необхідно установити його основні параметри. По-третє, будь-яке явище не може бути вірно вивчене й осмислено, якщо воно узято ізольоровано від навколишніх його умов, поза зв'язком з іншими явищами. Тільки "цільний досвід", підкреслював А. С. Макаренко, є підставою для ухвалення рішення. Така цілісність може бути досягнута лише при комплексному підході до вивчення передового педагогічного досвіду.

Сучасний тренер — це людин, що розвиває в юних спортсменів ініціативу і самостійність, що учить переборювати труднощів, що готує піонерів-інструкторів по різних видах спорту. При цьому тренер прагне, щоб його вихованці вміли: визначати мета своєї спортивної роботи; розробляти план дій; організовувати обговорення цього плану в спортивній команді; обладнати місця для проведення тренувань і змагань, підготовляти спортивне спорядження й інвентар; розподіляти товаришів для виконання різних завдань; захоплювати товаришів майбутніми тренуваннями і змаганнями; організовувати в команді змагання за краще виконання різних вправ, елементів техніки; організовувати допомога починаючої і відстаючої; проводити заходу, присвячені олімпійським іграм, чемпіонатам світу, Європи; переконувати своїх товаришів; орієнтуватися в непередбаченій обстановці; контролювати виконання спортивних завдань; підводити підсумки; організовувати допомога вчителеві в проведенні уроку фізкультури.

Особлива увага сучасний тренер повинний звертати на те, щоб інструктори по різних видах спорту прагнули: прищеплювати юним спортсменам любов до радянського спорту; бути щирих і тактовними стосовно однолітків; прислухатися до їх висловлень, обережно поправляти них, якщо вони помиляються; організовувати допомога відстаючими силами хлопців; уміти переконувати підопічних, домагатися, щоб усі розуміли справедливість сказаного; впливати на хлопців своєю захопленістю, бути упевненими в успіху; вимагати категоричного виконання своїх завдань тільки у виняткових випадках; давати доручення не тільки найбільш здатним; даючи доручення, пропонувати подумати, як його краще виконати; враховувати інтереси товаришів при розподілі доручень; завести бібліотечку спортивної літератури для самоосвіти; уміти бачити спорт і переносити побачене на своє тренування; думати про завтрашній успіх; завжди приходити на тренування в гарному настрої, веселим, добру і чуйним; не приписувати перемогу собі. Хлопці повинні почувати, що перемогли вони; не показувати свою утому; організовувати в команді випуск стінної газети або бойового листка; бути суворим до порушників; запрошувати на тренування батьків своїх товаришів; вірити у вольового товариша більше, ніж у здатного, але примхливого; завжди шукати важку роботу.

Значне місце в роботі сучасного тренера приділяється системі самостійних завдань інструкторам по видах спорту.

Навчаючи інструкторів, тренер повинний прагнути, щоб тренування, що вони проводять зі своїми однолітками, були цікавими, а головне, корисними для команди.

У роботі з інструкторами тренер може застосовувати цілий ряд методичних прийомів, що сприяють

Складність вимог до діяльності тренера обумовлює необхідність розгляду його конкретних функцій.

Функції тренера

Тренерові приходиться вирішувати різні задачі: організаційні, педагогічні, господарсько-постачальницькі, виробничі, адміністративні й ін. При цьому, наприклад, виробнича задача одночасно може бути і педагогічної, і організаційної, і економічної. Вирішення адміністративної задачі одночасно може служити засобом педагогічного впливу на дитячий спортивний колектив і окремого вихованця. Через цього нерідко тренер випустить з уваги головну мету своєї роботи — виховання гармонічне розвитий особистості.

Тому що діяльність тренера є різновидом педагогічної діяльності, він виконує загально педагогічні функції, але разом з тим специфічні виховні можливості дитячого спортивного колективу жадають від тренера виконання ряду своєрідних функцій.

Визначальний елемент системи діяльності тренера — це навчально-виховні цілі в роботі зі спортивною командою. Вони збігаються з цілями комуністичного виховання підростаючого покоління й визначаються потребами розвитого соціалістичного суспільства. Ідейно-політичні задачі тренер може успішно вирішувати лише на педагогічному рівні. Тому перша і головна функція тренера складається в перетворенні цілей партії, потреб суспільного розвитку в педагогічні задачі. Ця функція має на увазі насамперед уміння намітити перспективну мету, який зможе досягти команда при оптимальній організації її діяльності, точно формулювати педагогічні задачі на більш короткий термін як у відношенні навчально-виховної діяльності всієї спортивної команди, так і у відношенні тих або інших груп юних спортсменів і окремих вихованців.

Друга функція тренера — постановка колективу в позицію суб'єкта діяльності. Це ключ до розвитку ініціативи і самостійності юних спортсменів, їхнього самовиховання. Тренер повинний уміти перетворювати педагогічні задачі в задачі самого дитячого колективу. Лише при цьому умові об'єкт виховання — спортивний колектив — стає суб'єктом виховання. Дана функція припускає уміння користуватися методом переконання, впливаючи на свідомість вихованців, формуючи мотиви діяльності і поводження; методами організації діяльності колективу й особистості, а також методами їхнього стимулювання.

Зміст життя юних спортсменів невіддільно від форм їхньої діяльності, від методів педагогічного впливу, який розташовує спортивний колектив і його керівник — тренер. Лише комплексний вплив при строгій відповідності змісту, форм і методів виховної роботи забезпечує ідейне, моральне, трудове становлення особистості нової людини. Комплексний підхід у вихованні характеризується поруч елементів, що сприяють оптимізації усього виховного процесу.

По-перше, неможливо в сучасних умовах досягти високих результатів виховання в дитячому спортивному колективі, не з огляду на економічних, соціальних, ідеологічних і інших факторів громадського життя, не контролюючи і не направляючи сприйняття дітьми і підлітками явищ життя.

По-друге, необхідно піклуватися про всіляке зміцнення єдності виховних зусиль спортивної команди і родини, школи, колективів фізичної культури й інших інститутів виховання, про удосконалювання планування і координації усіх виховних засобів для досягнення поставлених задач.