Сторінка
5

Методика проектування шкатулки на уроках трудового навчання в загальноосвітніх школах

У міру переміщення роботи з обробки деревини з першої години занять до третьої в першій зміні збільшується процент учнів, що зберігають свою працездатність на рівні, близькому до вихідного (до початку уроків). Такі самі дані добуто, коли учні працювали в слюсарних майстернях.

Отже, є всі підстави для того, щоб розглядати трудове навчання як один з ефективних засобів позитивного впливу на фізичний розвиток організму учнів. Проте було б неправильно вважати, що таке може відбуватися само собою, що не потрібне будь-яке гігієнічне нормування праці учнів.

Зіставлення даних енерговитрат на уроках праці з віковими нормами показує, що на трудових заняттях вони вищі від оптимальних і наближаються до гранично допустимих значень. До цього слід додати, що в учнів ще не завершився розвиток багатьох органів і систем, які перебувають у фазі вдосконалення. Наприклад, у віці 12-14 років не закінчено ще формування кістково-м'язової системи, продовжуються зміни в структурі кісток та м'язів і відповідно до них змінюються функціональні можливості організму.

Ураховуючи значне фізіологічне напруження учнів у процесі трудового навчання і значні енерговитрати, треба зазначити, що серед проблем, що виникають у зв’язку з організацією і проведенням трудового навчання в середній школі, однією з найважливіших проблем є визначення оптимального режиму роботи учнів. Режим роботи повинен бути таким, щоб трудове навчання сприяло всебічному розвитку організму дітей, зміцненню їх здоров'я. Це стає можливим, коли учні в процесі роботи не перевтомлюються і функціональні зсуви різних систем організму не виходять за межі фізіологічних коливань.

У зв'язку з цим постає питання про тривалість трудових операцій і перерв на відпочинок. Хронометражні спостереження показали, що при виконанні одноманітної роботи, особливо тоді, коли вона пов'язана з значним фізичним навантаженням, збільшуються простої учнів. Так, коли в середньому простої забирали 17 % загального робочого часу, на уроках праці, де переважало обпилювання і зачищання, вони становили 25-30 %, особливо зростаючи в кінці другого уроку.

Взагалі характерно, що при виконанні одноманітних операцій з обробки матеріалів, пов'язаних із значною витратою енергії, корисний час роботи закономірно знижується від початку до кінця робочого дня, а кількість довільних перерв збільшується. Якщо ж робота характеризується зміною операцій, то корисний час роботи не зменшується і протягом усього періоду роботи не змінюється. Найбільший ефект як з точки зору продуктивності праці, так і з фізіолого-гігієнічної забезпечується поєднанням або чергуванням двох-трьох різних операцій, коли одноразова праця учнів не перевищує 10 хв., після чого повинна бути перерва на 3-5 хв. Можливості створення оптимальних гігієнічних умов для роботи учнів залежать значною мірою від зовнішнього середовища, в якому відбувається трудовий процес (мікроклімат, освітлення, шум та ін.).

Обробка деревини є ключовою темою курсу трудового навчання. Тема вивчається згідно програми з 5 по 7 класи середньої школи. Входить до розділу "Технологія обробки матеріалів". Вивчається на початку кожного навчального року.

Система створює в учителя загальну дидактичну картину що стосується навчальної теми, бо визначає типи уроків, зв’язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів тощо.

Аналіз роботи передових учителів показує що, будуючи систему уроків з тієї або іншої теми, треба висвітлити такі питання:

місце теми в навчальному курсі;

її ідеї і коло з знань умінь і навичок, яких повинні набути учні;

зв’язок теорії з навчально-виробничою практикою;

характеристика матеріалу теми відповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів;

готовність учнів до засвоєння нової теми;

логічний шлях викладання матеріалу, який був би найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних сил;

творчі роботи учнів;

очікуваний результат вивчення теми;

зв’язок з позакласною роботою учнів.

Зазначена тема займає особливе місце в трудовому навчанні. Нею починається ознайомлення учнів з ручною обробкою деревини на практичних заняттях у майстернях.

Під час виготовлення власне виробу слід чітко розпланувати порядок дій учнів, запропонувати їм готовий виріб, як заключний етап практичної роботи. Продемонструвати його. На дошці розмістити поопераційні ескізи креслень. Бажано, щоб у їх виконанні брали участь самі діти, адже це стане передумовою цікавості школярів.