Сторінка
8
Аналіз передового педагорічного досвіду в процесі патріотичного визовання
Визначити зміст, форми і методи, які б сприяли зростанню патріотичної вихованості молодших школярів може значно допомогти вивчення практичного досвіду кращих вчителів шкіл України.
У патріотичному вихованні школярів в нашій країні існує давня й позитивна традиція. Ще за радянських часів передові педагоги-подвижники, такі як Сухомлинський, досягали значних успіхів у патріотичному вихованні, педагогами України накопичено великий виховний досвід, розроблені численні форми та методи. Але сьогодні нагальною є необхідність їх оновленя.
Нажаль, виходячи з вивченої періодики та монографічних робіт, в першу чергу необхідно констатувати, що сьогодні вчителі України ще не достатньо володіють сучасними формами та методами патріотичного визовання.
Проведене анкетування вчителів виявило їх недостатню обізнаність (до 40%) у сучасних інноваційних формах та методах патріотичного виховання учнів 1-4-х класів, невміння їх використовувати у навчально-виховному процесі початкової школи. Вчителі, в основному, називають традиційні усталені форми і методи: розповіді, бесіди, свята, конкурси, змагання, зустрічі з односельцями, ветеранами ВВВ, екскурсії, перегляд фільмів, участь в акціях, читання та обговорення книг з патріотичної тематики тощо. Серед сучасних форм і методів названі метод проектів, КТС, метод ситуацій, відвідування і перегляд художніх виставок, музеїв, диспути, ігрові методики, участь в акціях (добродійних, екологічних) тощо. Але, нажаль, ці вибори часто поодинокі і названі не всіма вчителями.
Це відбулося тому, що за найбільш поширеними в педагогічній літературі класифікаціями методів виховання розподіл відбувався за ознакою спрямованості на сфери особистості і, головним чином, цей термін пов’язувався виключно з діяльністю педагога (М.І.Болдирєв, М.К.Гончаров, Ф.Ф.Корольов, Т.А.Ільїна, І.Т.Огородніков, Г.І.Щукіна).
Разом з тим, можна назвати й чисельний позитивний досвід впровадження нових форм та методів патріотичного виховання. В ході вивчення матеріалу відібраного для дослідження мною було виділено такі основні методи і форми роботи, що сьогодні активно використовуються педагогами: розповідь вчителя, бесіда, міні-дискусія, опитування, інтерв’ювання, анкетування учнів, інтерактивні технології (мозковий штурм, обговорення по групам), метод проектів; ігрові методики (ігри-мандрівки, козацькі забави, історичні подорожі у часі, змагання тощо), творчі завдання та роботи учнів (вікторини, складання ребусів, кросвордів, конкурси малюнків, міні-оповідань, казок).
Враховуючи недостатньо розкритий потенціал інноваційних методів у патріотичному вихованні в ході дослідження особлива увага приділялась сучасному методу проектів. Зокрема цікавий практичний досвід опанування цим методом у Шендерівському НВК ДНЗ – ЗОШ І-ІІІ ступенів, Корсунь-Шевченківській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 та Степанівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Черкаської області, які є послідовниками педагога-гуманіста, великого патріота О.А.Захаренка. Важливим напрямком реалізації програми патріотичного виховання молодших школярів в цих школах стали теми проектів „Я і моя родина” та „Мій родовід”.
Цікавим є досвід проведення методу проектів, присвяченого проблемі родоводу, ми відмітили, що саме завдяки застосуванню цього методу в учнів виховуються такі якості, особливості характеру як повага і відданість батькам, сім’ї, родині, готовність до взаємодопомоги, шанування традицій, звичаїв свого народу, культивується усвідомлення власної національної гідності, честі, внутрішньої свободи, гордості за свою землю і народ, формується високомовна культура.
Метод проектів – одна з педагогічних технологій, яка сприяє реалізації особистісно-орієнтованого підходу в патріотичному вихованні дітей, стимулює інтерес учнів до проблеми, дозволяє оволодівати їм необхідними знаннями і навиками для її вирішення, організовувати проектну діяльність щодо вирішення проблеми, а на виході – практичне застосування отриманих результатів. Суть цієї педагогічної технології, на думку С.Сисоєвої полягає у стимулюванні інтересу учнів до проблеми, оволодінні ними необхідними знаннями і навиками для її вирішення, організації проектної діяльності щодо вирішення проблеми, а на виході – практичне застосування отриманих результатів. Головним є те, що результат можна побачити, осмислити, відчути, застосувати в реальній практичній діяльності.
Так, у спеціалізованій експериментальній школі № 43 Солом’янського району м. Києва був реалізований на практиці творчо-пошуковий, міжпредметний вид проекту з патріотичного виховання учнів „Я – дитина України” в рамках нашого наукового дослідження.
Довготривалий проект, який тривав усі роки навчання дітей в початковій школі (з першого по четвертий клас) мав наступні підпроекти по класах: Перший клас – „Ми – маленькі українці”. Його метою було ознайомлення шестирічок зі своєю Батьківщиною, рідним краєм, рідною мовою, залучення дітей до історії та культури українського народу, сприяння їхньому усвідомленню себе частинкою великого українського народу. Другий клас – „Книга – мій кращий друг”. Основними формами роботи з дітьми були: екскурсії до музеїв, читання дитячої літератури, розповідь вчителя, участь в усних журналах до Дня української писемності та мови, конкурсах, виставках творчих робіт, зустрічі з відомими українськими дитячими поетами та письменниками тощо. У третьому класі підпроект мав назву – „Як тебе не любити, Києве мій!”. У рамках цього підпроекту діти відвідували музей історії Києва, етнографічний музей під відкритим небом у селі Пірогово, знайомились зі своїми славетними земляками, які прославили рідне місто, Україну; брали участь у дитячих конкурсах поезії, пісні, художнього слова, виставках малюнків, присвячених темі підпроекту.
У спеціалізованій експериментальній школі № 43 Солом’янського району м. Києва завдяки творчим зусиллям колективу вчителів початкових класів (чотири класи однієї паралелі – 6 вчителів та вихователів ГПД, близько 120 учнів 1-4-х класів) нами був реалізований на практиці творчо-пошуковий, міжпредметний вид проекту з патріотичного виховання учнів „Я – дитина України” в рамках нашого наукового дослідження. Керівниками проекту були вчителі початкових класів Кметь Л.М., Шелег С.В., Костюченко Н.А.
Враховуючи вікові особливості дітей молодшого шкільного віку, їхній потяг до ігрової діяльності з метою формування усіх компонентів патріотизму дітей даної вікової групи використовуються різні види ігор: історичні ігри-подорожі у часі, ігри-мандрівки, спортивні ігри-змагання, ігри-змагання, свята (наприклад, „Козацькі забави”), ігри-драматизації „за змістом казок”, навчальні ігри на уроках з виховним навантаженням патріотичного характеру тощо.
Це позитивно позначається на динаміці патріотичної вихованості учнів 1-4-х класів.
Патріотичне виховання школярів в сучасних умовах неможливе без застосування інтерактивних (дискусійних методів). Найбільш дієвими методами виховання тут є: 1) інтерактивні технології, зокрема, міні-диспути, мозковий штурм, обговорення по групам та метод проектів; 2) найбільш вдалими виявились проекти: „Я і моя родина”, „Мій родовід”, „Я – дитина України”, „Пізнай Україну” тощо.