Сторінка
3
Відповідно до характеру ігрових дій дидактичні ігри поділяють на (В. Аванесова):
ігри-доручення. Ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і предметами: підбирати, складати, роз'єднувати, з'єднувати, нанизувати тощо;
ігри з відшукуванням предметів, їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів;
ігри з відгадуванням загадок. Вибудовуються вони на з'ясуванні невідомого: "Впізнай", "Відгадай", "Що змінилось?";
сюжетно-рольові дидактичні ігри. Ігрові дії, передбачені у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей та ін.);
ігри у фанти або в заборонений "штрафний" предмет (картинку). Вони пов'язані з цікавими для дітей ігровими моментами: скинути картку, утриматися, не сказати забороненого слова тощо.
Функціонально всі види дидактичних ігор зорієнтовані на те, щоб навчати і розвивати дітей через ігровий задум. Ця їх автодидактична властивість зумовлює особливості роботи педагога щодо використання ігрових прийомів у розвитку дитини.
Результативність дидактичних ігор залежить від методики їх організації та проведення. Позитивних результатів у навчанні та вихованні дітей з використанням ігрових методів можна досягти при умові спрямованості кожної гри на виконання програмних завдань конкретних предметів - ознайомлення з навколишнім світом, навчання грамоті, математиці.
Б.П. Нікітін умовно ділить дидактичну гру на три етапи. Кожному етапу гри відповідають і визначені педагогічні завдання. На першому етапі педагог зацікавлює дітей грою, створює радісне чекання нової гри, викликає бажання гратись. На другому етапі вчитель виступає не тільки як спостерігач, але й як рівноправний партнер, що вміє вчасно прийти на допомогу, справедливо оцінити поведінку дітей у грі. На третьому етапі роль педагога полягає в оцінці дитячої творчості при розв’язанні ігрових задач.
Організація дидактичних ігор здійснюється педагогом, на думку Є.І. Удальцової, в трьох основних напрямках: підготовка до проведення дидактичної гри, її проведення та аналіз.
Керуючи грою, вчитель використовує різноманітні засоби впливу на дітей і сам виконує відповідні ролі. Деколи він стає прямим учасником гри, а іноді через ролі, ігрові дії, ігрове правило непомітно для дітей, спрямовує гру, підтримує ініціативу дітей, радіє їхнім перемогам.
Саме завдяки правилам дидактичні ігри відкривають великі можливості для виховання в дітей уміння жити і діяти в колективі, уміння підпорядковувати свою поведінку нормам. Необхідність дотримуватись правил в умовах колективної гри спонукає кожну дитину співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяє виникненню спільних інтересів, а тому є важливою умовою формування суспільних рис у поведінці дітей.
Різноманітність ігрових засобів створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру, яка найбільше відповідає темі та меті уроку. Проте, як показали дослідження вчених-психологів і педагогів, гра не забезпечує стійкого позитивного ставлення молодших школярів до навчального процесу, якщо використовується епізодично.
Оптимальні способи використання ігрової діяльності в системі уроків такі:
весь урок будується як сюжетно-рольова гра;
під час уроку, як його структурний елемент;
під час уроку кілька разів створюються ігрові ситуації (за допомогою казкового персонажа, іграшки, незвичайного способу постановки завдання, елементів змагання тощо).
Проте існують деякі обмеження для проведення дидактичних ігор:
не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають тему;
не доцільно впроваджувати ігри на підсумкових уроках та іспитах, якщо вони не використовувались у процесі навчання;
не варто застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту.
Якщо після гри знання, уміння і навички учнів не зростають, це означає, що гра не є ефективною і результати її впровадження негативні, тоді треба шукати причини негативних наслідків. їх може бути дві:
1) якість самої гри низька і не відповідає вимогам.
2) методика проведення гри неправильна.
Гра має велике освітнє значення, вона тісно пов’язана з усіма сторонами виховної і навчальної роботи в школі. У творчих іграх відбувається важливий і складний процес засвоєння знань, який мобілізує розумові здібності дитини, її увагу, пам’ять, уяву. Гра сприяє всебічному гармонійному розвитку особистості.
Психолого-педагогічні особливості методики проведення дидактичних ігор для школярів різного віку на уроках економіки
Особливості методики проведення дидактичних ігор для школярів початкових класів
Гра по своїй природі багатофункціональна, вона сприяє вихованню гармонійно розвиненої особистості. Гра надає дієвий вплив на формування особистості дитини, сприяє його психологічному розвитку - виховує навички колективіста, розвиває організаторські здібності, в іграх хлопці вчаться бути сміливими, вправними, чесними і добрими, в іграх народжуються такі якості, як взаємовиручка, взаємодопомога, чесність і порядність у дотриманні правил. Є ігри, які допомагають розвивати допитливість дітей, тренують пам'ять, увагу, вміння логічно мислити. Розумна, захоплююча гра завжди надає більш дієве вплив, ніж словесні форми виховання і навчання дітей.
З усього існуючого різноманіття різних видів ігор саме дидактичні ігри тісно пов'язані з навчально-виховним процесом. Вони використовуються в якості одного із способів навчання різних предметів у початковій школі. Результати, яких домагаються діти, доставляють їм багато радості і викликають прояв почуття творчого задоволення. Дидактичні ігри, ігрові вправи і цікаві завдання сприяють розвитку здібностей і потреб пізнавального характеру, інтелектуальних та морально-вольових якостей, формування пізнавального інтересу. Дидактичні ігри та ігрові вправи стимулюють спілкування між викладачем і учнями та між окремими учнями, оскільки в процесі проведення цих ігор взаємини між людьми починають носити більш невимушений характер.
Дидактична гра (гра навчальна) - це вид діяльності, займаючись якої діти вчаться. Це є затвердженим, у педагогічній практиці та теорії, засобом для розширення, поглиблення та закріплення знань. Крім того, дидактична гра, являє собою самостійну діяльність, якою займаються діти: вона може бути індивідуальною або колективною. Дидактичні ігри відносяться до виду "ігор за правилами", до числа яких входять ігри рухливі та пов'язані з музикою. Саме вони є яскравим прикладом синтезу різних видів педагогічного впливу на учнів: інтелектуального, морально-вольового та емоційного.
Процес гри підпорядкований вирішенню дидактичної задачі, яка завжди пов'язана з певною темою навчальної програми. Вона передбачає необхідність оволодіння знаннями, потрібними для реалізації задуму гри. "Подвійна природа" ігри - навчальна спрямованість та ігрова форма - дозволяє стимулювати оволодіння в невимушеній формі конкретним навчальним матеріалом.