Сторінка
10
Обґрунтування підходів до декомпозиції навчальних дисциплін та технологій їх викладання в умовах кредитно-модульної системи.
Обґрунтування доцільних підходів до системи оцінювання знань студентів в умовах кредитно-модульної системи.
Обґрунтування підходів до підвищення «гнучкості» процесу навчання і можливості адаптованого індивідуального «конструювання» навчальною процесу.
Обґрунтування єдиної комп’ютерної системи управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах.
Обґрунтування вимог до методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу.
Обґрунтування системи організації самостійної роботи та дистанційного навчання.
На виконання першочергових завдань, що випливають з вищезазначеного, рішенням Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 p. (протокол № 5/5-4) передбачено проведення з 2003/2004 навчального року педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.
Для проведення педагогічного експерименту потрібно здійснити низку заходів, пов’язаних із створенням робочої групи з розроблення його програми, координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів експерименту, визначення складу учасників експерименту, створення робочих груп у вищих навчальних закладах-учасниках експерименту, розроблення навчально-методичного та нормативно-правового забезпечення експерименту тощо.
Очікуваними соціальними, економічними та іншими наслідками впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу можуть бути:
інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;
систематичність засвоєння навчального матеріалу;
встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на визначених етапах навчання;
контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу;
підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять;
психологічне розвантаження студентів в кінці семестру;
підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;
максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації;
підвищення рівня адаптації особи до зміни вимог ринку праці;
скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій);
економія матеріальних ресурсів (опалення, електроенергія і т.п.) тощо.
Організація оцінки результатів роботи студента
Критерії для оцінки результатів роботи студента повинні бути виражені таким чином, щоб оцінка роботи студента могла бути зіставлена з ними і документально віддзеркалена.
Критерії оцінки якості повинні бути чітко встановлені і ясно виражені для того щоб забезпечити надійність і однаковість оцінки, а також, щоб підвищити об'єктивність оцінки з метою зведення до мінімуму суб'єктивного підходу.
Оцінка результатів роботи студента це процес:
збору достатніх, об'єктивних і надійних доказів знань студента, його розуміння, продемонстрованих навичок і професіоналізму щодо виконання завдань, обов'язків і відповідальності;
винесення висновку про те, що доказ співвідноситься з критеріями, зазначеними в Стандарті вищої освіти.
Метою оцінки якості є забезпечення незалежної оцінки ефективності заходів для забезпечення Стандартів вищої освіти на всіх рівнях навчання, підготовки, проведення іспитів і оцінки.
Організація оцінки результатів навчання повинна брати до уваги різні методи оцінки, що можуть надати різні типи доказів рівня знань студента:
письмові, усні і комп'ютерні опитування (тестування);
перевірка навичок (зокрема, на тренажерах);
проекти;
безпосереднє спостереження за діяльністю.
Один або декілька з перерахованих вище методів повинний бути обов'язково використаний для одержання доказів наявності знань, розуміння та продемонстрованих навичок, а також доказу здатності студента виконувати професійну діяльність.
Новими концепціями освітнього процесу у вищій школі відзначаються тенденції розвитку вимірювання навчальних досягнень студентів за допомогою тестів. На структуру та кількість тестів, які проводяться, впливає акцент на зв’язках між предметами, що вивчаються. Об’єктом тестування стають компетенції, що потрібні випускникові системи вищої освіти. Традиційно тести виконують відбірну функцію. Але ж останнім часом тести використовуються для цілей:
діагностичних, щоб дати студенту можливість з’ясувати, що йому ще потрібно вивчити та доробити;
управлінських, тобто задля керівництва подальшим процесом навчання та стимулювання.
Тести все більше розглядаються як складова частина компонентів навчальної програми. Їм приділяється повноцінне значення в навчальній програмі.
Критерії для оцінки компетентності повинні відповідати принципам:
одержана інформація є об’єктивною, має однозначне тлумачення та відповідним чином повинна використовуватися;
метод визначення компетентності має найбільше відповідати суттєвим обставинам і умовам професійної діяльності;
процедури оцінки компетентності повинні виконуватися ефективно та моторно;
усі потенційні загрози мають бути визначені.
Методи демонстрації компетентності мають служити основою для проведення іспитів та оцінки відповідності кандидата на одержання диплома і запроваджуватися з використанням професійних засобів діяльності.
Іспит та оцінка відповідності кандидата на одержання диплома запроваджується з виконанням процедур об’єктивного контролю:
критеріально-орієнтованого тестування;
комплексних контрольно-кваліфікаційних завдань (КККЗ),
а також з використанням професійних засобів діяльності на:
лабораторному обладнанні;
тренажері;
реальному об’єкті діяльності.
Оцінка компетентності має включати не тільки першочергові технічні вимоги до роботи, навичок та завдань, котрі мають професійно виконуватися, але має відображати більш широкі аспекти, що необхідні для того, щоб відповідати в повному обсязі тому, що очікується від компетентної роботи випускника на первинній посаді:
робота у широкому спектрі обставин;
професійне передбачення, готовність та робота в умовах надзвичайних ситуацій;
адаптація до нових та змінних вимог.
У вищій освіті України у контексті Болонського процесу мають бути запроваджені іспити за сприянням „третіх юридичних осіб”.
Використання Болонського процесу у Тернопільському державному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка
Для прикладу можна розглянути розподіл годин кредиту для курсу «Вища освіта України і Болонський процес» у Тернопільсокому державному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка.
Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включно вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.