Сторінка
6

Методика роботи соціального педагога з профорієнтації вихованців

Аналіз отриманих даних показав, що не всі школярі визначилися з вибором професії, а з тих, хто визначився, мало хто знають про обрану професію і про те, де її можна отримати. Великої уваги заслуговує критерій причини вибору професії – більшість опитаних віддає перевагу порадам батьків та співпадає кількість опитуваних, що віддають перевагу інтересу до професії, та її престижності і високій оплачуваності.

На формуючому етапі для дітей були розроблені групові та індивідуальні заняття, метою яких була професійна орієнтація учнів. Основою даного етапу були групові заняття з професійної освіти, професійної діагностики, групові тренінгові заняття та індивідуальні професійні консультації.

Метою занять з професійної діагностики було виявлення інтересів, схильностей, здібностей кожного вихованця , спрямованості особистості, первинних професійних намірів, визначення соціальних установок старшокласників, визначення мотивації вибору професії.

У рамках даних занять дітям було запропоновано такі методики і тести: тест Д. Голланда за визначенням типу особистості; диференційно-діагностичний опитувальник "Я віддам перевагу" Є. Климова; методика "Матриця вибору професії"; тест "Схильність до виконавської або творчої праці"; методика "КОС" ; визначення схильностей за методикою Л. Йовайши; методика "Профорієнтаційна анкета"; тест "Чи є у вас ділова хватка", тест "Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур".

Цілями професійної освіти були розширення кола відомих учасникам експерименту професій, а також підвищення рівня знань старшокласників про ці професії і про обрану професію зокрема. Як було сказано вище, професійне просвітництво включає в себе наступні напрямки: професійна інформація і професійна агітація. Перший напрямок реалізовувався за допомогою організації занять, на яких дітям була запропонована інформація про різні професії, вимоги, які вони пред'являють до людини; інформація про стан ринку праці та потреби в кадрах; інформація про середньо-спеціальні і вищі навчальні заклади, який рівень освіти необхідно мати і які іспити необхідно здавати для вступу в той чи інший заклад. Матеріали для занять збиралися автором на районному семінарі шкільних психологів на тему: "Використання тренінгових технологій у профорієнтаційній роботі шкільного психолога", що відбувався у Чмирівському навчально-виховному комплексі "Школа-гімназія"; на консультації зі спеціалістом по профорієнтаційній роботі у Старобільському центрі зайнятості; в мережі Internet; крім того використовувалися матеріали журналів "Психолог", "Соціальний педагог". Професійна агітація проводилася у формі групових бесід, диспутів, різних профорієнтаційних ігор: гра "Прибульці"; гра "Острів"; гра "Три долі".

Цілями профорієнтаційних занять були більш чітке визначення кращої професії, розширення знань учнів про професії, інформаційна та психологічна підготовка їх до вступних іспитів, усвідомлення учнями можливих перешкод на шляху до професійних досягнень, навчання учнів аргументованого відстоювання свого професійного вибору перед батьками (товаришами, вчителями тощо), активізація планування професійної і життєвої перспективи. Використовувалися наступні методи: групова бесіда, диспут і ігровий метод. Були використані такі профорієнтаційні ігри та методики: активізуючий опитувальник "Перехрестя"; гра "Професія на букву"; гра "Ланцюжок професій"; гра "День з життя ."; гра "Пастки-Капканчик"; гра "Профконсультація"; гра "Захист професії перед батьками"; гра "Приймальна комісія"; гра "Сама-сама"; бланкова гра "Торг"; бланкова гра "Я – компаньйон"; активізуючий опитувальник "Будь готовий!".

Цілями організації індивідуального професійного консультування були: допомога тим учасникам експерименту, у кого після освіти та тренінгів залишилися нез'ясовані питання, хто сумнівався в правильності зробленого ними вибору професії. Зміст консультацій залежав від потреб кожного конкретного учня. У ході консультування дітям була надана допомога у виборі професії, освітньої установи, була надана інформація про показання і протипоказання до роботи з тієї чи іншої професії, способах і методах діагностики цих свідчень. Крім того учням була надана інформація про способи розвитку умінь і навичок, необхідних для роботи за обраною спеціальністю. З кількома учнями були проведені бесіди з питання: причини вибору професії. У ході консультації використовувалися такі методики: карткова гра "Людина-доля-чорт"; методика "Профконсультаційні переліки".

Таким чином, були реалізовані запропоновані технології та методи роботи соціального педагога з профорієнтації старшокласників. Проведені заняття та консультації дали відповідь на безліч питань, що виникають у старшокласників при виборі професії, підготували їх до труднощів, які можуть виникнути на шляху до професійних досягнень, навчили відстоювати свій вибір, підготували їх до проходження співбесіди для вступу до навчального закладу і на роботу.

Необхідно відзначити, що деякі учасники спочатку не виявляли практично ніякої активності на тренінгах, диспутах і під час бесід. В основному це були ті учні, які вже обрали собі професію за порадою батьків і вважали, що їм не потрібна інформація по профорієнтації. Однак, поступово вони стали активніші, почали брати участь в іграх, дискусіях та бесідах, задавали питання і виявляли бажання проконсультуватися індивідуально з питань професійного визначення. Все це вже свідчить про ефективність запропонованої моделі роботи соціального педагога з профорієнтації.

Метою контрольного етапу було визначення рівня ефективності проведеної профорієнтаційної роботи. Для цього було проведено повторне анкетування, в ході якого використовувалися ті ж анкети, що й на констатуючому етапі.

Отримано такі результати:

I. Вибір професії:

1. 5 школярів зробили вибір конкретної професії;

2. 4 школярів вибирають між 2-3 професіями;

3. 0 школярів ще не обрали собі професію.

II. Рівень знань про професію:

1. високий рівень знань у 5 дітей;

2. середній рівень знань у 2 дітей;

3. низький рівень знань у 2дітей.

III. Причина вибору професії (у дітей, які зробили вибір однієї або 2-3 професій):

1. для 4 дітей причина вибору професії, перш за все інтерес до обраної діяльності;

2. для 3 дітей головне в обраній професії залишився престиж, висока заробітна плата, інтерес не обов'язковий;

3. 2 дітей вибрали собі професію на прикладі або за порадою батьків.

За додатковими кількісними показниками результати такі:

1. Кількість старшокласників, які проконсультувалися становить 90% від учнів, що входять в експериментальну групу.

2. Кількість учнів, що послідували рекомендаціям соціального педагога, становить 40%.

Ці дані свідчать про підвищення рівня професійної орієнтації старшокласників.