Сторінка
4

Вплив страхування на соціально-економічні процеси в Україні: макроекономічний аспект

В особливо ризикованих і прибуткових сферах криміналь­ної діяльності виникають спеціалізовані структури, що беруть на себе не тільки класичні трансакційні витрати, але й витрати, пов’язані зі страхуванням кримінального ризику, що сприяє формуванню в кримінальному середовищі практично усіх класичних форм організації страхового фонду.

Кошти даних фондів можуть інвестуватися у фінансові інститути, які використовуються для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Особливу увагу державним органам варто приділяти контролю над відмиванням грошей на стадії їх розміщення у фінансових установах, до яких відносяться і страхові компанії.

Усвідомлюючи виняткову важливість вирішення проблеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму для покращання інвестиційного клімату України, створення сприятливих умов для функціонування ринків фінансових послуг в цілому та страхового ринку окремо, можна запропонувати наступні заходи, що сприятимуть остаточному формуванню регуляторної інфраструктури для небанківських фінансових установ:

– створення Єдиної державної інформаційної системи;

– перевірки фінансових установ в сфері боротьби з легалізацією “брудних” грошей та фінансуванням тероризму;

– подальше формування нормативно-правової бази.

Ефективність будь-якої моделі контролю над відмиванням грошей залежить від того, якою мірою вона забезпечує фінансову прозорість діяльності установ фінансового і нефінансового секторів економіки для уповноважених урядових органів.

Література:

1. Базилевич В.Д. Розвиток страхового ринку – стратегічний фактор капіталотворення // Економіка України. – 1998. – №3. – С.13–20.

2. Самойловский А.Л. Стратегическая роль страхования или страхование как фактор макроэкономического равновесия // Финансовые услуги. – 2000. – № 3–4. – С. 30–32.

3. Коломин Е. Всероссийское научное общество приглашает к сотрудничеству // Финансовые услуги. – 2001. – № 1–2. – С. 44–49.

4. Жилкина М.С. Государственное регулирование страхового рынка. – М.: Спутник +, 2002. – 301 с.

5. Беккер Г. Преступление и наказание: экономический подход // Экономическая теория преступлений и наказаний. – 1999. – № 1. – С. 3–8.

6. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М.: Дело, 1993.

7. Бандурка А.М., Симовьян С.В. Украина против „грязных” денег: Науч.-практ. пособие. – Харьков: Гос. спец. изд-во „Основа”, 2003. – 224 с.

8. Суэтин А. Макроэкономические последствия отмывания денег // Вопросы экономики. – 2001. – № 10. – С.126–130.

[1] * На даний час членами GAFI є Німеччина, Австралія, Австрія, Бельгія, Канада, Данія, Іспанія, США, Фінляндія, Франція, Греція, Гонконг, Ірландія, Італія, Японія, Люксембург, Норвегія, Нова Зеландія, Нідерланди, Португалія, Великобританія, Сінгапур, Швеція, Швейцарія і Туреччина, а також дві міжнародні організації – Європейська комісія і Рада зі співробітництва країн Перської затоки.