Сторінка
2
Як уже згадувалося, кількість суб’єктів сектора МСП у 2004 р. порівняно з попереднім роком незначно зменшилася. Це явище не відноситься до всіх регіонів, а в деяких навпаки відмічено ріст кількості підприємств. У семи воєводствах відбувався ріст кількості МСП. Відносно високим він був у двох регіонах: Любуському і Мазовецькому. У Мазовецькому воєводстві зростання кількості суб’єктів пояснюється столичним характером Варшави – вступ до ЄС, без сумніву, сприяє розвитку функції метрополії, що стимулює підприємництво.
Подібні тенденції можна прогнозувати і в Україні, якщо наша країна вступить до ЄС, оскільки Київ і столичний регіон є найбільш розвиненими в державі.
Серед десяти воєводств, в яких зафіксовано зменшення кількості суб’єктів сектора МСП, чотири регіони Польщі вирізняються найбільшим спадом. Вони знаходяться (за винятком Куявсько-Поморського) біля східного кордону країни, що, як здається, може підтвердити висловлену польськими фахівцями кілька років тому думку про нерівномірність розвитку сектора МСП після вступу в ЄС.
У регіональному вимірі зменшення кількості реєстрації не відмічено лише в Любуському воєводстві. Цей малий регіон, що знаходиться біля західного кордону, за неповних 100 км від Берліну (близько 3,4 млн. жителів), найбільше відчув зростання попиту на пропоновані в Польщі товари й послуги після вступу в ЄС. В інших двох воєводствах, розташованих біля кордону з Німеччиною, позитивні наслідки вступу в ЄС дозволили зупинити попереднє зменшення кількості заснованих МСП.
Цю тенденцію треба враховувати в Україні, оскільки при вступі нашої країни в ЄС від цього суттєво можуть виграти західні області, які поки що знаходяться серед найменш розвинених регіонів.
Відмічені у 2004 р. тенденції у розвитку сектора МСП Польщі у регіональному вимірі суттєво не відрізняються від попередніх прогнозів, зробленими польськими експертами.
Зміни в секторі МСП у 2004 р. у галузевому вимірі. Аналіз рентабельності підприємств проведено польськими вченими в 19 галузях економіки, в яких переважає сектор МСП, і в 8 галузях, в яких основну роль відіграють великі підприємства. Це зроблено для того, щоб отримати відносну оцінку галузей, де переважає сектор МСП. Для аналізу польськими дослідниками використано дві категорії: чистий прибуток і показник рентабельності продажу. Серед 27 проаналізованих галузей частка суб’єктів, які показують чистий прибуток, у загальній кількості підприємств зменшилася лише в групі підприємств енергетики. Серед галузей, в яких ріст аналізованого показника був вищий від 10 відсоткових пунктів, було п’ять, в яких переважає сектор МСП: роздрібна торгівля, виробництво машин і обладнання, виробництво виробів з неметалевої сировини, виробництво паперу, виробництво виробів з металу і три, в яких основну роль відіграють великі підприємства: виробництво металу, вуглевидобуток і виробництво автомобілів. Саме ці галузі зафіксували найвищий ріст частки рентабельних фірм, яка у виробництві металу склала 18,7 відсоткового пункту, у вуглевидобутку – 14,3 відсоткового пункту і у виробництві автомобілів – 13,6 відсоткового пункту. У групі галузей, які досягнули росту кількості рентабельних суб’єктів не більше 5 відсоткових пунктів, знаходяться три, де переважає сектор МСП: гумова промисловість, деревна і деревообробна, обслуговування нерухомості та фірм, а також одна галузь, де переважають великі підприємства.
Разом з тим треба врахувати, як підкреслюють польські дослідники, що рентабельність галузей у 2004 р. була результатом впливу багатьох чинників, з яких вступ в ЄС є одним, щоправда, важливим, але не єдиним чинником.
Зростання показника рентабельності з продажу показано в 23 галузях, а зменшення – в 4. Найбільший ріст цього показника мала вугільна і металургійна промисловості (відповідно 15,1 і 9,4 відсоткового пункту). Як уже згадувалося, він обумовлений, головним чином, світовою кон’юнктурою. Наступні п’ять галузей, в яких зріс названий показник, належать до тих, де переважають МСП: деревна і деревообробна промисловість та виготовлення виробів із соломи і лози, швейна і хутряна промисловість, виробництво виробів з іншої неметалевої сировини, шкіряна і взуттєва промисловість. Цей ріст був у межах від 2 до 3,5 відсоткового пункту. Всі вони використовують низькокваліфіковану фізичну працю своїх робітників. У групі, де відмічено зменшення рентабельності з продажу, знаходяться три галузі: виробництво медичних і точних інструментів та годинників, виробництво радіо-, теле- і телекомунікаційного обладнання, виробництво волокнистої маси і паперу.
Останню тенденцію треба врахувати в Україні, щоб не мати проблем для вказаних галузей при вступі нашої країни до ЄС (особливо – у виробництві радіо-, теле- і телекомунікаційного обладнання).
До галузей економіки Польщі, в якій зафіксовано найбільший приріст показника рентабельності з продажу у 2004 р. порівняно з 2003 р., можна віднести наступні (у тих галузях промисловості, де переважають фірми сектора МСП): деревна і деревообробна промисловість і виробництво виробів із соломи і лози, швейна і хутряна, меблева. Натомість у 2004 р. не підтвердилися прогнози щодо важкої ситуації деяких напрямів промислового виробництва, де переважають МСП.
Вплив вступу в ЄС на кращу кон’юнктуру і досягнення кращих фінансових результатів у галузях промисловості, в яких переважає сектор МСП, вимагає, на думку польських фахівців, щонайменше двох коментарів. По-перше, галузі, де переважають великі підприємства (такі як металургійна, коксохімічна, вугільна), мають значно вищі фінансові показники, ніж галузі, в яких переважає сектор МСП.
Частина галузей, в яких переважає сектор МСП по-особливому розглядалася в Угоді про приєднання Польщі до Європейського Союзу. Загалом же, харчова промисловість значно поліпшила свою рентабельність після вступу в ЄС і в 2004 р. Головним чином це стало наслідком зростання експорту і цін на продукти харчування в країні (приблизно на 8 % у 2004 р.). У цьому випадку поліпшення ситуації в цій галузі стало результатом вступу в ЄС і використання можливостей вільного доступу товарів польських фірм на внутрішній ринок Євросоюзу.
Разом з тим, вступ в ЄС вирішальним чином не вплинув на сектор будівництва (крім тимчасового росту попиту на будівельні послуги перед вступом до ЄС, що було пов’язано зі змінами податкових ставок на будівельні матеріали і послуги). Сектор будівництва, а особливо встановлення будівельного обладнання, суттєво поліпшив свої фінансові результати. Натомість, що стосується зносу будинків, самого будівництва та інженерно-будівельних робіт, поліпшення відбувалося не так швидко. Це було пов’язано з повільним зростанням інвестицій і покращанням кон’юнктури. Крім того, треба зауважити, що очікувані ефекти, пов’язані зі вступом в ЄС, (доступ до ринків у країнах ЄС і зростання попиту, викликаного фінансовими інвестиціями з фондів ЄС), ще не повністю проявилися в будівництві.
Завантажити реферат