Сторінка
5

Організація та види самостійної роботи на уроках математики та в позаурочний час

Види завдань:

Завдання, метою яких є розвиток здібностей і вміння працювати в групі.

завдання по формуванню здібностей працювати у групі;

завдання, які сприяють учню посісти в групі те місце, до котрого він прагне;

завдання, мета яких полягає в створені умов для виникнення потреби у новому способі пізнавальної діяльності в групі;

завдання на зміну характеру діяльності.

Завдання, метою яких є розвиток пізнавального інтересу до навчання у процесі групової навчальної діяльності.

завдання ігрового змісту;

завдання на вільний вибір завдання (завдання за бажанням);

завдання з врахуванням позанавчальних схильностей та інтересів до інших предметів;

завдання на розвиток вміння ставити перед іншим учнем конкретне завдання чи запитання;

завдання на кодування;

завдання, що сприяють обміну діяльністю і діяльними здібностями.

Завдання, метою яких є розвиток "Я - свідомості" учня, саморегуляції особистості:

завдання на розвиток когнітивних і креативних якостей особистості?

індивідуальні і групові творчі завдання ("творчі ситуації");

завдання, які сприяють підвищенню рівня научуваності (логічні проблемні завдання, алгоритмічні приписи);

завдання на створення групового або індивідуального освітнього продукту пізнання;

завдання образного й символічного бачення (конструювання понять, правил, тощо).

Засвоєння нового матеріалу в процесі групової навчальної діяльності пов'язане саме з вмінням запитувати, з можливістю розуміти вивчене через запитання, що ставляться іншому. Така діяльність використовується в основному при взаємоконтролі знань у групі. Учень запитує іншого учня, ставлячи вже відомі йому й собі запитання й очікуючи від нього відповіді близької до тієї, що є у підручнику. І дуже важко знайти спеціально розроблені завдання, коли суть нового матеріалу осягається в процесі відповіді на запитання, поставлені учневі. Вміти запитувати при поясненні іншого - значить знати самому те, про що ти питаєш. Відповідаючи на запитання, можна також оволодівати новими знаннями.

Мною були розроблені завдання, які так і називаються "Запитуючи - пояснюю". Механізм дії завдань стане зрозумілим, якщо розглянути їх безпосередньо

Наведу приклад такого завдання з курсу алгебри 7-го класу. Тема уроку: "Множення і ділення степенів". Учні груп НВ і В вивчають цю тему самостійно, а потім працюють з учнями груп Сі Н за знаково-символічним записом цієї теми, що у них є, ставлячи запитання. Ось так:

Учні груп НВ і В дуже швидко освоюють такий вид діяльності і, маючи картки запису доведень законів, самостійно працюють зі своїми однокласниками. Ось який вид має картка запису закону піднесення до степеня.

Учні груп НВ і В настільки засвоїли цей вид діяльності, що самі, без допомоги карток, пояснюють новий матеріал, змінюючи навіть букви індексів, і роблять вони це з великим задоволенням. За цими картками можна організувати ще один цікавий вид роботи, в основному для учнів груп С і Н. Маючи перед собою картку, слабкий учень ставить запитання своєму консультанту.

Урок-гра: "Робота НДЦ шкільних проблем математики"

Тема уроку: " Добуток многочленів "

Добрий день, діти ! Сьогодні ми продовжуємо роботу нашого Науково-дослідного центру (НДЦ) шкільних проблем математики. Отже, І ряд - це лабораторія ПЗОІ - практичного застосування одержаних ідей (керівник Прус А.); ІІ ряд - лабораторія ТОІ - теоретичної обробки ідей (керівник Зарицький Р.); ІІІ ряд - лабораторія РНІ - розробки наукових ідей (керівник Смірнов В.).

Увага! Центру підготуватися до роботи! (Учитель виступає в ролі директора НДЦ).

Шановні співробітники НДЦ! Основна проблема, над якою останнім часом працює наш центр, - многочлен. Робота проводилася в трьох напрямках (на дошці висить плакат (рис. 1)).

І - сума і різниця многочленів. Працюючи в цьому напрямку, лабораторії одержали конкретні результати: знайдено алгоритм приведення многочлена до стандартного вигляду й алгоритм додавання і віднімання многочленів. У нашому науковому журналі з'явилися статті, які переконливо доводять, що таке математичне поняття, як "многочлен", має просте практичне пояснення (див. ст. "Звідки беруться многочлени").

ІІ - це добуток одночлена та многочлена і тут досягнуто хороших результатів. Лабораторія ідей запропонувала форму такого вигляду:

(О + А) • □ = О + А, а лабораторія ТОІ обґрунтувала алгоритм виконання дії множення многочлена й одночлена; лабораторія ПЗОІ довела життєву справедливість цієї формули, вмістивши у журналі статтю. Результатів досягнуто і в розробці теми: "Винесення спільного множника за дужки". Одержано формулу, за своїм виглядом схожу на попередню, але з поясненням зрозумілим будь-якому співробітнику інституту:

А зараз почнемо роботу над третьою проблемою - добуток многочленів. Усьому центру було запропоновано розв'язання такої задачі:

Як і у більшості випадків, ідея розв'язання народилася у лабораторії РНІ. Слово - керівнику

Співробітники нашої лабораторії запропонували багато варіантів розв'язання, але, як показали подальші дослідження, правильним результат одержав Йому слово.

Пам'ятаєте формулу

Я вирішив використати її у нашому випадку, розмірковуючи так:

У результаті отримав:

Наша лабораторія гордиться, що правильний результат було одержано у нас і нашу ідею ми передаємо лабораторії ТОІ (керівник лабораторії ТОІ).

Ми в своїй роботі у лабораторії ТОІ пішли далі й отримали алгоритм множення многочленів (далі пояснює одержану формулу).

Отже, щоб помножити многочлен на многочлен, треба помножити кожен член одного многочлена на кожний член іншого многочлена, а одержані добутки скласти. Якщо у когось виникає сумнів у справжньості одержаного результату, нехай читає статтю в нашому науковому журналі, а також плакат - пояснення.

Учитель: - Добре, я як керівник центру повністю згодна з одержаною формулою і пропоную застосувати її в роботі. Розв'язуємо такі

І РЯД

Довести рівність.

(m+n)(m-n)=m2-n2

Записати відповідь:

(аn+1)( аn-1)= .;

ІІ РЯД

Довести тотожність

аm+bm+5а2m+5аmbm=(аm+bm)*(1+5am)

Записати відповідь:

(аn-bn)*(аn+bn)=

Продовжити запис за зразком:

(х+у)2= (х+у)(х+у) = х2+ху+ух+у2=х2+2ху+у2