Сторінка
4
Таким чином, засоби фізичного виховання учнів у США підбиралися не з метою гармонійного розвитку особистості, а для підготовки людей, здатних дати відсіч нібито "загрозі з боку могутнього Радянського Союзу" (Джон Кеннеді).
Тестування як засіб оцінки фізичної підготовленості американських школярів
У 1957 році було апробовано перший такий тест, розрахований на дітей 4— 12 класів. Складався він із 7 пунктів. За допомогою бігу на 600 ярдів (приблизно 500 м) вимірювався рівень тренованості серцево-дихальної системи, а забіг на 50 ярд (приблизно 45 м) тестував швидкість бігу Човниковий біг вимагав від учасників хорошої швидкості та спритності, а для стрибка у довжину з місця необхідною була певна сила. Підтягування на перекладині для юнаків і модифікований вид підтягування для дівчат визначали м'язову силу та витривалість. Кидання м'яча, крім спеціального тренування, вимагає зорової" та ручної координації. Вправи на підйом верхньої частини тіла із положення лежачи на спині слугують для вимірювання сили черевного пресу та витривалості. Щорічно такому тестуванню піддавалися понад 20 мли. школярів. Результати порівнювалися зі встановленими нормами. Програма тестування не раз піддавалася змінам. Наприклад, було виключено метання м'яча, вправи на підйом верхньої частини тіла; із положення лежачи на спині почали виконуватися на зігнутих у колінах ногах замість прямих; бігова дистанція в 1 милю і більше (приблизно 1600 м) була замінена дистанцією у 600 ярд. Виникали суперечки і з деяких інших пунктів тесту. Але у кінці 60-х років було зроблено висновок, що тест є мірилом фізичних здібностей, а не істинним показником функціонального здоров'я. Для того, щоб тест рухової підготовленості підкреслював взаємозв'язок між здоров'ям та фізичною активністю, було запропоновано три позиції, а саме: — визначити діапазон можливостей від самих обмежених до найширших;
— визначати можливості, які належить збільшувати за допомогою певного виду фізичної активності;
— чітко відбивати рівень індивідуальної рухової підготовленості, а також зміни у функціональних можливостях, які визначаються за допомогою відповідних показників. Як найбільш важливі були названі такі показники: кардіореспіраторна діяльність, м'язова сила, витривалість та гнучкість. Будова тіла, або відсоток м'язової тканини відносно жирової тканини — основний показник міцного здоров'я і рухової підготовленості. У 80-і роки було складено пункти тесту, розраховані скоріше на визначення рівня рухової підготовленості, ніж спортивних досягнень. Особлива увага приділяється тестам за останні роки. Більшість тестів вимірюють комплексні здібності. Наприклад, під час бігу човником оцінюється здатність швидко бігти, швидко змінювати напрям бігу, що можливо при достатньому розвиткові сили ніг і т. д.
Важливою частиною практичної діяльності вчителя у школі є об'єктивне порівняння результатів різних тестів і виведення обґрунтованих оцінок з фізичної культури. Дійсно, досягнення в тестах, що мають різні величини обрахунків, не піддаються порівняльному аналізові без залучення відповідних таблиць, очок і ін. У школах США застосовуються таблиці, розроблені на основі аналізу результатів декількох тисяч школярів. Найбільш популярною є шкала, яка дозволяє результати будь-якого тесту перевести у стандартні очки. Сума цих стандартних очок, дає можливість скласти „профіль фізичного розвитку школяра і виведення йому оцінки за чверть і за рік.
Мабуть, найбільшим досягненням у галузі тестування у США є робота по стандартизації тестів і їх перевірка на об'єктивність, надійність . Об'єктивність тесту передбачає можливість одержання схожих результатів при його застосуванні двома і більше викладачами в одній і тій же групі. Надійними результати визнаються лише тоді, коли досліджувані у двох або більше спробах стійко показують приблизно однакові результати, що характеризують їх істинні здібності. Ці критерії визначаються за допомогою статистичних методів. Удосконалення рівня рухової підготовленості школярів На думку спеціалістів процес удосконалення рівня рухової підготовленості в американських середніх школах можна порівняти з подорожжю в 1 тис. миль, і США якраз знаходяться на початку цього шляху. Хоч про недостатність підготовленості американських дітей і підлітків мова йде уже протягом трьох десятків літ, у цій галузі мало що змінилося. Тому федеральні і національні органи головним своїм завданням вважають діяльність, спрямовану на піднесення рівня рухової активності підростаючого покоління. Було організовано федеральний орган, який нині називається Рада президента з фізичної культури і спорту ААХПЕРД. Таким чином, було зроблено серйозну спробу свідомого залучення американської молоді до занять фізичною культурою. З метою залучення учнів до занять, спрямованих на удосконалення показників рухової підготовленості, було задумано Президентську програму для учнів з присудженням їм нагород. У 1997 р. Президентська рада з фізичної культури і спорту спільно з ААХПЕРД удосконалили програму згідно з новими умовами. Розрахована вона на дітей від 6 до 17 років, ті, що демонструють відмінні показники з тих чи інших пунктів тесту, рекомендуються для нагородження. Не дивлячись на те, що деякі школи беруть участь у Президентській програмі, стурбованість викликає зниження вимог, які ставляться до фізичного виховання у школах, та досить низький рівень рухової підготовленості серед школярів. Результати національних тестів, які проводилися в американських середніх школах, показали, що за останні 10 років ніяких позитивних змін у руховій підготовленості учнів не сталося.
Національна федерація шкільних асоціацій штатів
Законодавчим органом федерації є Національна рада, яка складається із представників асоціацій — членів федерації, кожен з яких повинен займати керівну посаду у своїй асоціації. Виконавчим органом є виконавчий комітет, до складу якого входять 12 членів від 8 територіальних поділів згідно статуту їх обирає національна рада на літньому засіданні. Мета федерації — координація зусиль її членів на виконання завдань у галузі міжшкільної спортивної діяльності. Федерація надає шкільним асоціаціям можливість разом відстоювати шкільні програми. При цьому Національна федерація діє у відповідності з завданнями середньої освіти. Міжшкільна діяльність враховує інтереси учнів середніх шкіл, які беруть участь у ній прямо або побічно. Спортивна діяльність і змагання повинні відповідати психологічному, фізичному та розумовому розвиткові тих, хто бере у них участь. Така можливість надається тим школярам, які виконують норми, встановлені асоціацією штату та школою, у якій вони навчаються. Крім того, Національна федерація була створена з метою надання послуг окремим асоціаціям штатів шляхом здійснення контролю за проведенням різноманітних спортивних заходів між школами. По мірі зростання кількості членів федерації" розширювалися і її функції, програми ставали більш поширеними; забезпечувалася узгоджена робота приблизно 20 тис. шкіл.
10 разів на рік виходять "Новини Національної федерації". Це видання має всебічний характер і повідомляє про щомісячну діяльність федерації. Тут публікуються усі зміни у спортивних правилах, є розділ "Питання і відповіді", музичний роздій та розділ, який розповідає про різні виступи і дискусії на теми міжшкільного спорту.