Сторінка
5

Психологічні особливості молодших школярів та їх врахування в процесі стимулювання навчальної діяльності

Дитина не завжди може спрямувати свою активність під час учіння в належне русло, організувати свою діяльність. Вона не має стійкого прагнення до глибшого пізнання явищ і предметів, в її діяльності на перших порах відсутній пошуковий характер, творче ставлення до самого процесу пізнання.

Учні молодшого шкільного віку не завжди виявляють самостійність під час розв'язування завдань, так як не володіють необхідними навчальними вміннями і навичками. Окремі учні приступають до розв'язування завдань після багаторазових повторень їх суті і нагадування зі сторони вчителя, дехто потребує керівництва зі сторони досвідчених товаришів, так як не вміють організувати свою діяльність. Проте в класі є учні, особливо в третіх-четвертих класах, які самостійно можуть організувати свого діяльність. Ініціативні в процесі розв'язування завдань, тобто мають сформовані виконавські і організаційні вміння і навички.

Отже, можна, зробити висновок, що у дітей молодшого шкільного віку зливаються риси дошкільного дитинства і типові особливості психологічного формування школяра. Цей період особливо багатий нерозкритими можливостями розвитку, які важливо своєчасно замітите і підтримати. Тому особлива увага вчених в даний час повинна спрямовуватись на встановлення тих резервів розвитку молодших школярів, використання яких дасть можливість учителю успішно стимулювати їх навчально-пізнавальну активність.