Сторінка
8
На основі обробки результатів проведених методик, власних спостережень та відгуків вчителів, можна визначити та охарактеризувати три рівні пізнавальної діяльності учнів в процесів вивчення фізики: низький рівень пізнавальної діяльності, середній рівень пізнавальної діяльності та високий рівень пізнавальної діяльності.
Низький рівень пізнавальної діяльності характеризується: 1) відсутністю зацікавленості та емоційного збудження при вивченні фізики і виконанні поставлених завдань; 2) не вмінням мобілізувати свої зусилля, цілеспрямовано використовувати власні знання та вміння для досягнення результату; 3) наявність помилок у процесі виконання інтелектуальних операцій (аналізу, синтезу, порівняння, аналогії, узагальнення тощо); 4) неспроможність відстояти власну точку зору; 5) виконання завдань за «шаблоном» та з додатковими консультатціями вчителя.
Середній рівень пізнавальної діяльності школярів характеризується: 1) зацікавленість до навчального предмету та виконання поставлених завдань залежить від розділу фізики та навчальної теми; 2) вміння використовувати власні знання та вміння на практиці, але це не завжди призводить до позитивних результатів; 3) наявність ефективних інтелектуальних операцій (аналізу, синтезу, порівняння, аналогії, узагальнення тощо); 4) впевненість у власних можливостях, але недостаток вольових зусиль, внаслідок не спроможність учня в деяких випадках виконати завдання до кінця; 5) самостійне виконання завдань з декими поясненнями вчителя.
Високий рівень пізнавальної діяльності учнів характеризується: 1) високий рівень зацікавленості навчальним придметом, можливість виконувати поставлені завдання декількома способами; 2) вміння успішно використовувати власні вміння і навички на практиці; 3) інтелектуальні операції (аналізу, синтезу, порівняння, аналогії, узагальнення тощо) суттєво виконуються ефективно; 4) внаслідок прояву вольових зусиль виконує поставлені завдання до кінця; 5) самостійне виконання завдання, впровадження ідей альтернативного виконання завдань.
Аналіз педагогічного експерименту
Педагогічний експеримент проводили в Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№2 (кількість учнів контрольних груп – 25, кількість учнів експериментальних груп –22).
Спочатку був проведений зріз знань з фізики за допомогою тестових завдань (додаток А) в обох класах. Ми отримали такі результати: в 9-А класі
17,39% високий рівень знань;
26,09% середній рівень знань;
56,52% низький рівень знань.
в 9-Б класі:
20% високий рівень знань;
32% середній рівень знань;
48% низький рівень знань.
У на уроках для експериментальної групи демонстрували відеозаписи реальних експериментів з поясненнями при вивченні нового матеріалу теми «Магнітне поле», провели методики на діагностику мотивації успіху і страху невдачі та тест креативності Торранса для визначення рівня дослідницької діяльності школярів і отримали такі результати: мотивація успіху і страху невдачі:
21,74% мотивація на успіх;
30,44% мотивація яскраво не виражена;
34,78% надія на успіх;
13,04% страх невдачі;
рівень дослідницької діяльності школярів (тест креативності):
розробленість – 30,43% високий рівень, 69,57% низький рівень;
оригінальність – 43,78% високий рівень, 56,52% низький рівень;
гнучкість – 39,13% високий рівень, 60,87% низький рівень;
продуктивність – 26,09% високий рівень, 73,91% низький рівень.
На завершальному етапі провели зріз знань з фізики за допомогою тестових завдань (додаток Б) та отримали такі результати:
в 9-А класі
17,39% високий рівень знань;
30,43% середній рівень знань;
52,17% низький рівень знань.
в 9-Б класі:
20% високий рівень знань;
32% середній рівень знань;
48% низький рівень знань.
Отже, підсумовуємо наше дослідження. Можемо визначити рівні пізнавальної діяльності учнів в процесі вивчення фізики для 9-А класу:
низький рівень пізнавальної діяльності – близько 45,6%
середній рівень пізнавальної діяльності – близько 34,2%
високий рівень пізнавальної діяльності - близько 20,2%
В результаті дослідження виявилось, що найбільший вплив на розвиток пізнавальної діяльності має рівень знань учнів з фізики. При зростанні рівня знань, зростає і рівень пізнавальної діяльності.
Отже, розвиток особистості, її активності є процесом удосконалення системи мотивації через зміну її структурних компонентів та їх функціональних відношень в умовах навчальної діяльності. Ефективність навчання забезпечується не тільки рівнем сформованості знань, умінь, навичок, інтелектуальними можливостями, досвідом, а й детермінується структурою і якісними характеристиками мотивації як логічного центру цілісної системи особистості і навчальної діяльності учня.
Як бачимо, навчальна діяльність тісно пов’язана з пізнавальною діяльністю. Тобто коли учні розуміють навчальний матеріал, фізичні явища, закони протікання певних фізичних процесів, вони можуть виконувати завдання як на середньому так і на високому рівні. Пояснювати, ілюструвати матеріал можна за допомогою комп’ютера та ІКТ, що має позитивний плив на пізнавальну діяльність учнів.
Що стосується учнів з низьким рівнем пізнавальної діяльності, то з ними слід попрацювати над прогалинами у зананнях навчального матеріалу з фізики та пояснити значення отриманих на уроках знань для їхньої майбутньої професійної діяльності та взагалі подальшого життя. Можливо включати уроки зв’язку фізики з повсякденним життям в кожний розділ фізики для того, щоб учні мали мотиви для вивчення фізики. Так як для учнів 9 класу постає питання вибору майбутньої професії, то учням можна запропонувати підготувати презентацію своєї професії та пояснити зв’язок обраної професії з фізикою.