Сторінка
3
Таким чином, основні навчально-виховні цілі групової діяльності учнів полягають:
- в активізації учіння школярів;
- в забезпеченні оптимального навчання учнів у складі наповнених і переповнених класів;
- в задоволенні в урочний час потреби у спілкуванні;
- в перетворенні навчання в доступний і цікавий процес.
І все ж, не зважаючи на важливе значення групової діяльності у реальному педагогічному процесі, вона не може бути абсолютизована, а її впровадження не дає підстав до відмови від фронтальної та індивідуальної діяльності учнів. У реальному навчальному процесі всі три види навчальної діяльності школярів мають функціонувати як єдине ціле, а міра використання кожного з них визначатись:
а) дидактичною й виховною метою навчального заняття;
б) специфікою й складністю навчального матеріалу;
в) навченістю й працездатністю учнів конкретного класу;
г) організаторськими і комунікативними уміннями вчителя, його обізнаністю з методикою організації навчальної діяльності школярів.
Впровадження групової діяльності у навчальний процес та оцінка її результатів
Трактуючи впровадження як процес включення групової діяльності у навчальний процес з притаманними їй місцем та роллю в ньому, для його здійснення необхідно розв’язати такі завдання:
переструктурувати вивчення навчальної дисципліни таким чином, щоб вивільнився час на організацію групової діяльності;
передбачити різні варіанти використання групової діяльності на окремих видах навчальних занять;
розробити відповідне методичне забезпечення діяльності малих навчальних груп учнів.
Розв’язання першого завдання базується на нових підходах до тематичного та погодинного планування і потребує такої підготовчої роботи: аналізу змісту навчального матеріалу з конкретної теми і складання до неї переліку базових знань та умінь. Далі на підставі цього з’ясовують, який матеріал підлягає збереженню у довготривалій пам’яті учнів з метою подальшого використання під час вивчення наступних тем, а який буде вивчатись оглядово. Це допоможе при поділі навчального мете ріалу теми на окремі логічно завершені навчальні блоки.
Результат такого аналізу відображається у переліку базових знань та умінь до кожної з навчальних тем і є для вчителя першоосновою тематичного планування та розробки поурочних планів-конспектів.
Учням такий перелік дозволяє відразу побачити обсяг та складність матеріалу, що підлягає вивченню, а консультанти зможуть ще до початку групової роботи активізувати свої знання та уміння, а у разі потреби самостійно доопрацювати матеріал чи звернутись до вчителя за додатковим поясненням.
Наявність такого переліку розширює можливості використання групової діяльності в позаурочний час , оскільки, скориставшись ним, консультант може провести перевірку засвоєння теоретичного матеріалу чи виконання тренувальних вправ у зручний для учнів позаурочний час.
Для викладацької діяльності вчителя перелік базових знань та умінь слугує основою проведення тематичного планування, оскільки дозволяє відповідно з принципом укрупнення дидактичних одиниць об’єднувати новий матеріал кількох уроків в один логічно завершений блок.
До складу одного блоку включають взаємопов’язані питання, що й забезпечує цілісність блоку.
І все ж, щоб сформувати групову навчальну діяльність, потрібно вдаватись до її організації систематично, а не епізодично. Попередньо проведений аналіз педагогічної теорії і шкільної практики дає підстави для висновку, що не менше 25% передбачених програмою навчальних годин потрібно використовувати на проведення занять з груповою діяльністю.
Перспективою у плані впровадження у навчальний процес групової діяльності учнів є лекційно0семінарська система навчання з властивими їй видами: урок розбору нового матеріалу, семінар, практичне заняття, урок захисту творчих завдань, залік.
Наступним кроком підготовки до впровадження групової діяльності у навчальний процес ми розглядаємо створення системи завдань для групового виконання з дотриманням конкретних вимог, а саме:
обсяг завдань має бути таким, що дозволяє за час, відведений на групову роботу, здійснити закріплення й перевірку необхідного мінімуму знань;
рівень складності завдань має відповідати навчальним можливостям учнів на конкретному етапі процесу засвоєння знань;
до складання завдань необхідно підходити диференційовано, враховуючи складність матеріалу, етап розвитку групової діяльності, її характер і міру допомоги учням;
до кожного заняття необхідно підготувати достатню для досягнення дидактичної мети групової діяльності кількість усних запитань, тренувальних письмових вправ, завдань для індивідуального контролю.
Свідченням ефективності впровадження групової навчальної діяльності є результати навчання, виховання і розвитку учнів. Концепцією передбачається, що в оцінці результатів групової роботи обов’язково беруть участь її виконавці – учні, а також її організатори – вчителі. Це положення обґрунтовується тим, що діяльність у складі малих груп, на відміну від фронтальної чи індивідуальної, має великі можливості для порівняння й перевірки результатів навчання, а постійний контроль з боку консультанта виступає впливовим фактором спонукання до активної діяльності у групі
Оскільки результат навчальної діяльності незалежно від того, фронтально, індивідуально чи в групі він досягався, відображає індивідуальні навчальні успіхи кожного школяра, оцінювання має бути комплексним і включати якісні та кількісні характеристики. До того ж оцінна функція за умов групового навчання покладається на вчителя, консультантів і співвиконавців групової діяльності.
Зупинимось на розгляді критеріїв і шкал оцінювання, які можуть бути використані учнями для оцінки спільної навчальної праці в групі. Вони можуть бути різноманітні і вибір їх повинен обґрунтовуватись вчителем. Так, консультанти можуть оцінювати результати групової діяльності членів своєї групи за десятибальною шкалою, за загальноприйнятою в школі чотирибальною: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" чи застосувати знакове оцінювання "плюс" та "мінус". Для першого варіанту існує шкала переводу балів у шкільну оцінку, а тому до відома учнів доводять таку інформацію:
а) кожна правильна й повна відповідь оцінюється в 10 балами;
б) зазначають, скільки балів знімається при допущенні неістотної, а скільки – істотної помилки;
в) вказують, яким балом оцінюється правильне доповнення чи виправлення поміченої помилки.
Впровадження групової навчальної діяльності не може не позначитись на загальному стані вивчення навчального предмета, а також зміни, що відбуваються в учінні школярів та структурі навчального процесу і виявляються в ході спостережень та опитувань, слугуватимуть для вчителя інформацією про те, чи варто продовжувати далі формування групової навчальної діяльності учнів у окремо взятому класі та до яких змін треба вдаватись з метою поліпшення цього процесу.
Серед ключових положень концепції виділяється положення про організаторську і керівну функцію вчителя. Впровадження групової навчальної діяльності ні яким чином не зменшує і не принижує його викладацької діяльності. Адже навчання учнів у складі малих груп від початку й до кінця планується, прогнозується і здійснюється під керівництвом вчителя та за його активною участю. Навпаки, передбачається, що впроваджуючи діяльність малих груп у навчальний процес шкіл, вчителі будуть удосконалювати свою педагогічну майстерність.