Сторінка
3
Таким чином, основні навчально-виховні цілі групової діяльності учнів полягають:
- в активізації учіння школярів;
- в забезпеченні оптимального навчання учнів у складі наповнених і переповнених класів;
- в задоволенні в урочний час потреби у спілкуванні;
- в перетворенні навчання в доступний і цікавий процес.
І все ж, не зважаючи на важливе значення групової діяльності у реальному педагогічному процесі, вона не може бути абсолютизована, а її впровадження не дає підстав до відмови від фронтальної та індивідуальної діяльності учнів. У реальному навчальному процесі всі три види навчальної діяльності школярів мають функціонувати як єдине ціле, а міра використання кожного з них визначатись:
а) дидактичною й виховною метою навчального заняття;
б) специфікою й складністю навчального матеріалу;
в) навченістю й працездатністю учнів конкретного класу;
г) організаторськими і комунікативними уміннями вчителя, його обізнаністю з методикою організації навчальної діяльності школярів.
Впровадження групової діяльності у навчальний процес та оцінка її результатів
Трактуючи впровадження як процес включення групової діяльності у навчальний процес з притаманними їй місцем та роллю в ньому, для його здійснення необхідно розв’язати такі завдання:
переструктурувати вивчення навчальної дисципліни таким чином, щоб вивільнився час на організацію групової діяльності;
передбачити різні варіанти використання групової діяльності на окремих видах навчальних занять;
розробити відповідне методичне забезпечення діяльності малих навчальних груп учнів.
Розв’язання першого завдання базується на нових підходах до тематичного та погодинного планування і потребує такої підготовчої роботи: аналізу змісту навчального матеріалу з конкретної теми і складання до неї переліку базових знань та умінь. Далі на підставі цього з’ясовують, який матеріал підлягає збереженню у довготривалій пам’яті учнів з метою подальшого використання під час вивчення наступних тем, а який буде вивчатись оглядово. Це допоможе при поділі навчального мете ріалу теми на окремі логічно завершені навчальні блоки.
Результат такого аналізу відображається у переліку базових знань та умінь до кожної з навчальних тем і є для вчителя першоосновою тематичного планування та розробки поурочних планів-конспектів.
Учням такий перелік дозволяє відразу побачити обсяг та складність матеріалу, що підлягає вивченню, а консультанти зможуть ще до початку групової роботи активізувати свої знання та уміння, а у разі потреби самостійно доопрацювати матеріал чи звернутись до вчителя за додатковим поясненням.
Наявність такого переліку розширює можливості використання групової діяльності в позаурочний час , оскільки, скориставшись ним, консультант може провести перевірку засвоєння теоретичного матеріалу чи виконання тренувальних вправ у зручний для учнів позаурочний час.
Для викладацької діяльності вчителя перелік базових знань та умінь слугує основою проведення тематичного планування, оскільки дозволяє відповідно з принципом укрупнення дидактичних одиниць об’єднувати новий матеріал кількох уроків в один логічно завершений блок.
До складу одного блоку включають взаємопов’язані питання, що й забезпечує цілісність блоку.
І все ж, щоб сформувати групову навчальну діяльність, потрібно вдаватись до її організації систематично, а не епізодично. Попередньо проведений аналіз педагогічної теорії і шкільної практики дає підстави для висновку, що не менше 25% передбачених програмою навчальних годин потрібно використовувати на проведення занять з груповою діяльністю.
Перспективою у плані впровадження у навчальний процес групової діяльності учнів є лекційно0семінарська система навчання з властивими їй видами: урок розбору нового матеріалу, семінар, практичне заняття, урок захисту творчих завдань, залік.
Наступним кроком підготовки до впровадження групової діяльності у навчальний процес ми розглядаємо створення системи завдань для групового виконання з дотриманням конкретних вимог, а саме:
обсяг завдань має бути таким, що дозволяє за час, відведений на групову роботу, здійснити закріплення й перевірку необхідного мінімуму знань;
рівень складності завдань має відповідати навчальним можливостям учнів на конкретному етапі процесу засвоєння знань;
до складання завдань необхідно підходити диференційовано, враховуючи складність матеріалу, етап розвитку групової діяльності, її характер і міру допомоги учням;
до кожного заняття необхідно підготувати достатню для досягнення дидактичної мети групової діяльності кількість усних запитань, тренувальних письмових вправ, завдань для індивідуального контролю.
Свідченням ефективності впровадження групової навчальної діяльності є результати навчання, виховання і розвитку учнів. Концепцією передбачається, що в оцінці результатів групової роботи обов’язково беруть участь її виконавці – учні, а також її організатори – вчителі. Це положення обґрунтовується тим, що діяльність у складі малих груп, на відміну від фронтальної чи індивідуальної, має великі можливості для порівняння й перевірки результатів навчання, а постійний контроль з боку консультанта виступає впливовим фактором спонукання до активної діяльності у групі
Оскільки результат навчальної діяльності незалежно від того, фронтально, індивідуально чи в групі він досягався, відображає індивідуальні навчальні успіхи кожного школяра, оцінювання має бути комплексним і включати якісні та кількісні характеристики. До того ж оцінна функція за умов групового навчання покладається на вчителя, консультантів і співвиконавців групової діяльності.
Зупинимось на розгляді критеріїв і шкал оцінювання, які можуть бути використані учнями для оцінки спільної навчальної праці в групі. Вони можуть бути різноманітні і вибір їх повинен обґрунтовуватись вчителем. Так, консультанти можуть оцінювати результати групової діяльності членів своєї групи за десятибальною шкалою, за загальноприйнятою в школі чотирибальною: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" чи застосувати знакове оцінювання "плюс" та "мінус". Для першого варіанту існує шкала переводу балів у шкільну оцінку, а тому до відома учнів доводять таку інформацію:
а) кожна правильна й повна відповідь оцінюється в 10 балами;
б) зазначають, скільки балів знімається при допущенні неістотної, а скільки – істотної помилки;
в) вказують, яким балом оцінюється правильне доповнення чи виправлення поміченої помилки.
Впровадження групової навчальної діяльності не може не позначитись на загальному стані вивчення навчального предмета, а також зміни, що відбуваються в учінні школярів та структурі навчального процесу і виявляються в ході спостережень та опитувань, слугуватимуть для вчителя інформацією про те, чи варто продовжувати далі формування групової навчальної діяльності учнів у окремо взятому класі та до яких змін треба вдаватись з метою поліпшення цього процесу.
Серед ключових положень концепції виділяється положення про організаторську і керівну функцію вчителя. Впровадження групової навчальної діяльності ні яким чином не зменшує і не принижує його викладацької діяльності. Адже навчання учнів у складі малих груп від початку й до кінця планується, прогнозується і здійснюється під керівництвом вчителя та за його активною участю. Навпаки, передбачається, що впроваджуючи діяльність малих груп у навчальний процес шкіл, вчителі будуть удосконалювати свою педагогічну майстерність.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Вплив стилю педагогічного спілкування вчителя на процес формування пізнавальної активності старшокласників на уроках загальної біології
Вплив розвиваючих ігор на розвиток уяви дітей дошкільного віку
Виховання учнів засобами християнської етики
Сучасні інститути соціалізації учнівської молоді
Адаптація першокласників до школи
